Рішення № 128631246, 30.06.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9042/25

Провадження № 2-о/522/339/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 28.04.2025 року надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна № 13659 від 09.04.1996 року, виданим Одеською товарною біржою. Реєстраційний запис зроблено 12.04.1996 за реєстрованим номер 240 у реєстраційній книзі 151пр на сторінці 157.Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 13659 від 09.04.1996 року виданого Одеською товарною біржою, зазначається, що «Покупцем» є « ОСОБА_3 », а в документі, що наразі посвідчує особу заявника зазначається, що він « ОСОБА_3 » у зв`язку з цим виникли певні невідповідності між документом, що посвідчує його особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на його ім`я. Під час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна заявник був громадянином Російської Федерації, проте 1996 році він відмовився від громадянства Російської Федерації та набув громадянства США. Згідно довідки № 48920/04-04 від 24.01.2025 видано Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради зазначається, що станом на 31.12.2012, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за фізичною особою « ОСОБА_4 вказане російською мовою відповідно до правовстановлюючого документа) на підставі договору № 13659 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Одеською товарною біржою 09.04.1996. Реєстраційний запис зроблено 12.04.1996 за реєстровим номером 240 у реєстровій книзі 151пр на сторінці 157.Через розбіжності в договорі купівлі-продажу нерухомого майна № 13659 від 09.04.1996 року, де заявник записаний як « ОСОБА_3 » та документі, що посвідчує його особу, де зазначено, що він « ОСОБА_3 », в нього виникли труднощі при внесенні даних про квартиру до Реєстру речових прав на нерухоме майно та заявник отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 78280029 від 08 квітня 2025 року. У зв`язку з цим він був змушений звертатись до суду з даною заявою.

Матеріали заяви суддя отримала 29.04.2025 року.

До суду 22.05.2025 року надійшла відповідь з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області за № 5188/4511 від 20.05.2025 року щодо місця реєстрації боржника, якою зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим/знятим з реєстрації по м. Одесі та Одеській області не значиться.

Ухвалою суду від 23.05.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.06.2025 року.

До суду 17.06.2025 року від представника Юридичного департаменту Одеської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженої особи.

У судове засідання30.06.2025 року з`явився ОСОБА_3 , вимоги заяви підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Пояснив, що він хотів занести в Реєстр речових прав свою квартиру, яку він купив 09.04.1996 року на Одеській товарній біржі. На момент укладання договору він був громадянином рф та мав «по-батькові», між тим у листопаді 1996 року він отримав громадянство США, згідно чинного законодавства якого відсутнє «по-батькові». У 2010 році помер його батько та заявник повернувся до України, отримав посвідку та до теперішнього часу живе тут. Наразі через розбіжність у його даних, а саме відсутності «по-батькові» заявник не може зареєструвати своє право власності.

Суд у судовому засіданні оглянув оригінал договору купівлі-продажу та свідоцтво про народження заявника.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши заявника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що 09.04.1996 року між ОСОБА_5 , діючою від себе особисто, від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 , 1990 року народження, та ОСОБА_7 , 1987 року народження, та ОСОБА_3 на Одеській товарній біржі було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 13659, а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с. 11-12), про що на зворотній частині договору стоїть відмітка від 12.04.1996 року, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстрованого за (російською мовою зазначено ОСОБА_4 ) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.04.1996 року в КП «Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Згідно відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР №48920/04-04від 24.01.2025 року станом на 31.12.2012, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за фізичною особою « ОСОБА_4 вказане російською мовою відповідно до правовстановлюючого документу) на підставі договору № 13659 купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на Одеській товарній біржі 09.04.1996. Реєстраційний запис зроблено 12.04.1996 за реєстровим номером 240 у реєстровій книзі 151пр на сторінці 157.(а.с. 13).

08.04.2025 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Дереклєєва Т.В., Юридичний департамент Одеської міської ради, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 02.04.2025 року, винесла рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме Заявником заявлено на проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 13659 від 09.04.1996 року, укладеного на Одеській товарній біржі. Однак, з поданого договору купівлі-продажу № 13659 від 09.04.1996 року, укладеного на Одеській товарній біржі, вбачається, що «Покупцем» є ОСОБА_9 . Крім того, державним реєстратором використано відомості Державного реєстру фізичних осіб та встановлено, що ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 не відповідають інформації яка наявна в ДРФО. (а.с. 14)

У наданому суду договорі купівлі-продажу у заявника наявне «по-батькові».

Під час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна заявник був громадянином рф, проте 1996 році він відмовився від громадянства рф та у листопаді 1996 року набув громадянства США.

Заявником до суду надано копію паспорту громадянина США № НОМЕР_2 , виданого Державним Департаментом Сполучених Штатів 22.11.2023 року, посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 , видано 21.12.10 року № НОМЕР_4 , ВСГІРФО ОМУ ГУМВС України в Одеській області, де зазначено, що заявник ОСОБА_3 є громадянином США та картку платника податків, в яких заявника зазначено як « ОСОБА_3 », тобто без «по-батькові». (а.с. 7-10).

Відповідно до національних та законодавчих особливостей США в написанні ПІБ особи не передбачається «по-батькові».

У зв`язку з вказаними розбіжностями в наявності у заявника «по-батькові» в паспорті громадянина США й Посвідці на постійне проживання та в правовстановлюючому документі, а саме: в договорі купівлі-продажу № 13659 від 09.04.1996 зареєстрованого Одеською товарною біржею, заявник не має іншої можливості підтвердити державну реєстрації права власності на дане нерухоме майно та отримати можливості належним чином реалізувати правомочності власника майна, у зв`язку з чим ОСОБА_3 змушений звернутися до суду з зазначеною заявою.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючихдокументів особі,прізвище,ім`я,по батькові,місце ічас народженняякої,що зазначенів документі,не збігаютьсяз прізвищем,ім`ям,по батькові,місцем ічасом народженняцієї особи,зазначеним усвідоцтві пронародження абов паспорті, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку наслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 256 ЦПК (у новій редакції ЦПК України відповідно норма міститься у ст. 315) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу у зв`язку з розбіжностями факту наявності «по-батькові» заявника, який необхідний йому для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього договору купівлі-продажу нерухомого майна з метою реалізації всіх передбачених прав як власника майна..

Суд приходить до висновку, що даний договір належить саме заявнику, а відсутність у заявника «по-батькові» через отримання ним громадянства США після придбання квартири не може бути підставою для відмови у підтвердженні його права власності.

Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами по справі, суд вважає, що зібраних доказів достатньо, і є їх взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та підстави для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_2 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 13659 від 09.04.1996 року, укладеного на Одеській товарній біржі, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 10-13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) договору купівлі-продажу нерухомого майна № 13659 від 09.04.1996 року, виданого Одеською товарною біржою, на квартиру АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 04.07.2025 року.

Суддя: Домусчі Л.В.