Ухвала суду № 128631174, 24.06.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9183/19

Провадження № 4-с/522/63/25

УХВАЛА

24 червня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешнікова Іллі Андрійовича,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії Державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешнікова Іллі Андрійовича, у якій просить суд визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Свешнікова Іллі Андрійовича від 11.02.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 75544978.

В обґрунтування скарги зазначає, що 16.07.2024 постановою Приморського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 75544978 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей на підставі судового наказу, виданого Приморським районним судом м. Одеси 12.12.2023 у справі № 522/9183/19, згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки на обох дітей, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 29.05.2019, щомісячно і до досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 та досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

11.02.2025 постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Свешнікова I.А. накладено штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 138 572,46 грн.

Скаржник вважає, що постанова державного виконавця від 11.02.2025 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та порушує його права як сторони виконавчого провадження.

ОСОБА_1 зазначає, що судовий наказ про стягнення аліментів було винесено Приморським районним судом м. Одеси 10.06.2019, в подальшому було встановлено, що в наказі було допущено помилки, які 04.06.2024 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси були виправлені.

04.07.2024 стягувач ОСОБА_2 подала до Приморського ДВС заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення аліментів на утримання дітей.

Виконавче провадження № 75544978 відкрито лише 16.07.2024.

Згідно з довідкою-розрахунком від 17.03.2025, складеною державним виконавцем Приморської ВДВС Свешнікова І.А., сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 17.03.2025 становить 281 460,60 грн.

Постановою про накладення штрафу від 11.02.2025 зазначено, що у зв?язку із заборгованістю, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, державним виконавцем 11.02.2025 на підставі частини чотирнадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 138 572,46 грн.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII«Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII«Про виконавче провадження» виконавець зобов?язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини першої статті 71 Закону № 1404-VIII«Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Згідно з частиною четвертою цієї ж статті Закону, виконавець зобов?язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача:

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини дев?ятої статті 71 Закону № 1404-VIII«Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Як передбачено частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Скаржник дізнався про судовий наказ Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2019 та відкрите виконавче провадження по стягненню з нього аліментів лише у лютому 2025 року, коли на його банківський рахунок надійшло повідомлення про арешт коштів.

Уклавши договір про надання правової допомоги з адвокатом, остання 14.03.2025 подала до Приморського відділу ДВС заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. 23.04.2025 ознайомившись з ВП № 75544978 було встановлено, що в матеріалах відсутні будь - які повідомлення боржника ОСОБА_1 про розмір заборгованості, відсутня інформація про розмір доходів боржника, яку державний виконавець мав витребувати з державних реєстрів, державний виконавець не надав змоги боржнику надати декларацію про майно та доходи, відсутня інформація про відправку постанов за виконавчим провадженням боржнику.

Одразу, на протязі одного дня державний виконавець: наклав штраф у розмірі 50 % від суми, обмежив у праві виїзду за кордон, наклав арешт на майно, обмежив у керуванні транспортним засобом та інші дії. Таким чином штраф було накладено передчасно без перевірки відповідного майнового стану.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур?єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов. передбачених пунктами 1 - 4 частини дев?ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Під час ознайомлення з матеріалами справи адвокатом встановлено, що в провадженні відсутні будь - які повідомлення про відправку постанов державного виконавця боржнику, що є порушенням ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Накладаючи на боржника штраф у розмірі половини суми заборгованості зі сплати аліментів станом на 18.09.2023, державний виконавець діяв не у відповідності до вимог Закону № 1404-VIII«Про виконавче провадження», з огляду на що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 11 цього Закону строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев?ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред?явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону. Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред?явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

День пред`явлення виконавчого документа до виконання - 04.07.2024. За таких обставин скаржник вважає, що наявні всі підстави для задоволення даної скарги.

Ухвалою судувід 09.06.2025скаргу прийнятодо розглядута витребуванодокази.

13.06.2025 на виконання ухвали суду від 09.06.2025 від Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії матеріалів виконавчого провадження № 75544978.

23.06.2025 від представника скаржника надійшло клопотання про надання додаткових документів, а саме: копії квитанцій, що підтверджують переказ коштів ОСОБА_2 на утримання дітей починаючи з 2018 року та копія довідки обласної клінічної психоневрологічної лікарні від 15.09.2023 про лікування ОСОБА_2

24.06.2025 від представника скаржника надійшла заява про розгляд справи без її участі.

24.06.2025 сторони в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи повідомлених про розгляд справи, не здійснювалось.

Згідно з ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.12.2021 у справі № 2610/27695/2012 наголошено, що скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному ч. 2 ст. 74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Правова природа, характер, цільове призначення та стягувач штрафу, визначеного в ч. 2 ст. 63, ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», та штрафу, передбаченого ч. 14 ст. 71 Закону «Про виконавче провадження», відмінні, оскільки постанова виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів є рішенням виконавця щодо виконання судового рішення про стягнення аліментів, як це передбачено ч. 1 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження». Це дає можливість тлумачити ч. 2 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» таким чином, що оскарження постанов виконавців про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів має відмінний порядок від оскарження постанов виконавців про накладення інших штрафів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом також, зокрема, у постановах: від 12.01.2022 у справі № 438/257/13; від 19.10.2022 у справі № 2312/95/2012 та від 17.05.2023 у справі № 521/10385/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення подається до суду, який розглянув як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що 16.07.2024 головним державним виконавцем Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешніковим І.А винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75544978 з примусового виконання судового наказу № 522/9183/19, виданого 12.12.2023 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки на обох дітей, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 29.05.2019, щомісячно і до досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 та досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме до 06.03.2036.

Головний державний виконавець Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешніков І.А. 11.02.2025 виніс постанови:

-про арешт коштів боржника;

-про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

-про встановлення тимчасового обмеження боржника управі користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

-встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;

-про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

-про арешт майна боржника;

-про накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 138572,46 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 13.06.2025 загальна сума заборгованості боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим документом становить 290091,96 грн.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року вказано, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини першої статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 27 Конвенції держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном.

За приписами частин другої та третьої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.

Положення ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» накладають на державного виконавця обов`язок обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини 13 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувана протягом трьох робочих днів у випадках встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 4 розділу XVII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі Інструкція № 512/5), виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

28 серпня 2018 року набрав чинності Закон України № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (далі Закон), яким доповнено статтю 71 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII ) частиною чотирнадцятою такого змісту:

«За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому, постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу».

Також Законом № 2475-VIII частину четверту статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» викладено у такій редакції: «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 14 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання».

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону. Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред?явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу. Постановапронакладенняштрафуне пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчогопровадження. Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

З наведених норм закону вбачається, що у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості.

При цьому, строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення на боржника штрафу, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

У даній справі виконавчий документ пред`явлений до примусового виконання 04.07.2024, а штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості накладено державним виконавцем 11.02.2025, тобто з порушенням вимог ч. 4 ст. 11 та ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, приписами ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Натомість надані державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження № 75544978, не містять доказів повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, про розмір заборгованості та про накладення штрафу, що також не відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, доводи скарги ОСОБА_1 є обґрунтованими, що є підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешнікова Іллі Андрійовича від 11.02.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 75544978.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешнікова Іллі Андрійовича задовольнити.

Визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешнікова Іллі Андрійовича від 11.02.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 75544978.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 03.07.2025.

Суддя І.А. Павлик