Рішення № 128628421, 01.07.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3708/25 2/335/2047/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Брагіної Тетяни Віталіївни, до Товариства з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецька Тетяна Едуардівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Брагіної Тетяни Віталіївни, до Товариства з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецька Тетяна Едуардівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 8488, у тексті якого зазначено про стягнення з ОСОБА_1 , невиплачених в строк грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (надалі - ТОВ «ФК Управління активами»), якому Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 14360579, на підставі Договору факторингу № PB-2021-26/10 від 26 жовтня 2021 року, відступлене право вимоги за Кредитним договором № SAMDN500TC000808369 від 26.09.2013 року, укладеного між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Задовільнені вимоги стягувача ТОВ «ФК Управління активами» та стягнуто з ОСОБА_1 за період з 25.10.2021 по 17.12.2021 року, включно, суму у розмірі: 5 251,37 грн. заборгованість за тілом кредиту; 12 041,54 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 17 342,91 грн.

29.04.2022 року постановою старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Вороніним Р.Б. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 8488, який виданий 17.12.2021 (копія додається до позовної заяви).

У травні 2023 року відбулася реорганізація відділів державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). На теперішній час вищевказане виконавче провадження перебуває на виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (копія Постанови про передачу виконавчого провадження від 15.05.2023 р. додається до позовної заяви).

Позивач зазначив, що лише у липні 2025 року він дізнався про вищезазначене виконавче провадження, оскільки почалися відрахування з заробітної плати. Надалі звернувся до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) та отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. Також з матеріалами виконавчого провадження позивач ознайомився на офіційному веб-сайті «Автоматизована система виконавчого провадження» Міністерства юстиції з використанням ідентифікатора доступу.

Крім того, позивач вважає, що вищезазначений виконавчий напис вчинений з численними порушеннями, оскільки наявна спірна заборгованість та його було вчинено нотаріусом 17.12.2021 в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору укладеного у простій формі.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд визнати виконавчий напис вчинений 17.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 8488 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Управління активами» заборгованість за кредитним договором № SAMDN500TC000808369 від 26.09.2013 року у розмірі 17 342,91 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2025 року позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову в даній справі, в якій просила зупинити стягнення за виконавчим написом.

Ухвалою судді від 22.04.2025 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 68853601 від 29.04.2022 року, яке перебуває в провадженні державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецької Тетяни Едуардівни, на підставі виконавчого напису № 8488, вчиненого 17.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за невиплачені в строки грошові кошти у розмірі 17342,91 грн., до розгляду справи по суті.

05.05.2025 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Кожем`яченка Ю.М. надійшла заява про визнання позовних вимог (в порядку ст. 206 ЦПК України), відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія управління активами» визнає позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 01.07.2025 року клопотання представника відповідача про врегулювання спору за участю судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Брагіної Тетяни Віталіївни, до Товариства з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецька Тетяна Едуардівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, разом з цим, від представника позивача надійшла заява про здійснення розгляду справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія управління активами» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законодавством порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законодавством порядку, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа: Державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецька Т.Е., у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законодавством порядку, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також, у відповідності до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 17.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис за реєстровим № 8488 про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником на користь ТОВ «ФК Управління активами», якому Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» на підставі Договору факторингу № PB-2021-26/10 від 26 жовтня 2021 року, відступлене право вимоги за кредитним договором № SAMDN500TC000808369 від 26.09.2013 року, укладеним з Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк».

Строк платежу за кредитним договором № SAMDN500TC000808369 від 26.09.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.10.2021 по 17.12.2021. Сума заборгованості становить 17342,91 грн., що складається з: 5 251,37 грн. заборгованість за тілом кредиту; 12 041,54 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

29.04.2022 року Постановою старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Вороніним Р.Б. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 8488, який виданий 17.12.2021.

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису № 8488 від 17.12.2021 вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 (надалі - Постанова № 662) були внесені зміни до Переліку документів, відповідно до яких, серед іншого, в абзаці першому пункту 1 після слів «заставлене майно» доповнено словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1 цього Переліку)».

Крім того, розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» доповнено пунктом 11 такого змісту: «Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу».

Також Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, пункти 1 і 2 Постанови № 662 були визнані незаконними і нечинними в наведеній частині з моменту прийняття.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 судом застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Суд, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відомості про визнання судом незаконними та нечинними п.1 та п.2 постанови № 662 оприлюднені в Офіційному вісник України 21.03.2017.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Спірний виконавчий напис, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., 17.12.2021 тобто, після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Тобто, станом на 17.12.2021 (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору № SAMDN500TC000808369 від 26.09.2013 року, укладеного ОСОБА_1 з Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» у простій письмовій формі.

Відповідачем ТОВ «ФК Управління активами», не надано суду доказів того, що ними для вчинення виконавчого напису нотаріусу надавався кредитний договір, укладений із позивачем, який би був посвідчений нотаріально, а відтак не доведено, що на підставі вказаного кредитного договору міг бути вчинений виконавчий напис.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Таким чином, ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

За змістом зазначених вимог чинного законодавства, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого вона звернулася до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави дійти висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мала безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 (провадження № 14-12559св18).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В даному випадку визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову, суд приходить до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення рішення про його задоволення.

Таким чином, на підставі досліджених доказів, та враховуючи визнання позову відповідачем у частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд доходить висновку, що зазначені вище обставини дають підстави для задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, щодо розподілу між сторонами судових витрат. В той же час, позивач не заявляла вимог про стягнення судового збору, тому на підставі ст. 13 ЦПК України, суд залишає витрати по сплаті судового збору за позивачем.

Керуючись ст. ст. 11-13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Брагіної Тетяни Віталіївни, до Товариства з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецька Тетяна Едуардівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 8488, вчинений 17.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за кредитним договором № SAMDN500TC000808369 від 26.09.2013 року у розмірі 17 342 (сімнадцять тисяч триста сорок дві) гривень 91 копійка, таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01 липня 2025 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: 08200, м. Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203.

Третя особа - Державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецька Тетяна Едуардівна, юридична адреса: 69006,м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Н.І. Рибалко