Рішення № 128622093, 03.07.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-о/447/143/25 Справа №447/1209/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

03.07.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі суддіГоловатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Процесуальні дії у справі.

18.04.2025 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ ДРАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення. Заявниця просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 07.03.2025 відділом державноїреєстрації актівцивільного стануу містіЛьвові Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції,де зазначенодату народження« ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 07.03.2025 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції невірно зазначено дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходить підтвердження в інших наявних у неї документах, копії яких долучено до заяви. Вказані розбіжності у документах порушують особисті правазаявниці,зокрема,у випадкуїї смертіу спадкоємцівможуть виникнутитруднощі щодоуспадкування майна.Крім того,неоднозначності,що наявнів актовомузаписі пронародження заявника,який єпервинним документом,не можутьвиправлятися зарахунок такого,оскільки віншому випадкуце суперечитимепринципу розумності,справедливості таюридичної визначеності. У зв?язкуз наявністюрозбіжностей усвідоцтві пронародження ізпаспортом громадянинаУкраїни,копією трудовоїкнижки,атестата просередню освіту,паспортом громадянинаУкраїни длявиїзду закордон,довідкою проприсвоєння РНОКПП,паспортом громадянинаУкраїни длявиїзду закордон,а такожіншими документами,які надаютьправо напроживання вІталії заявникне можездійснювати своїправа,у зв`язку із чим заявник звернутися до суду.

Ухвалою суду від 23.04.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Заінтересованою особою - відділом ДРАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в електронному кабінеті отримано копію ухвали про відкриття провадження та копію заяви з доданими до неї документами, що стверджується довідками про доставку електронного документу, наявних у матеріалах справи.

Пояснень заінтересованою особою до суду подано не було.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, заявниця у своїй заві клопотала про проведення розгляду справи за її відсутності. Від заінтересованої особи клопотань, заяв чи інших процесуальних документів на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Згідно з копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 29.04.1996 Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, заявник записана як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Відповідно до копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії та номеру НОМЕР_3 , виданого 4652 05.07.2023, датою народження ОСОБА_1 вказано ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії трудової книжки серії НОМЕР_4 , виданої 14.08.1978, встановлено, що така видана на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії атестату про середню освіту, виданого ОСОБА_3 , у такому міститься дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно з копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого повторно 07.03.2025 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Львів, про що 22.07.1961 складено відповідний актовий запис №1409.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України,суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються із таким в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу наведених вимог законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається заявниця, враховуючи те, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а виправити допущену описку неможливо, заява підлягає до задоволення.

Керуючисьст. 4,81, 89, 247, 263-265, 268, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задоволити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 07.03.2025 відділом державноїреєстрації актівцивільного стануу містіЛьвові Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції,де зазначенодату народження« ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Заінтересована особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Івана Франка, 157, м. Львів, 79026, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 19170503.

Повний текст рішення складено 03.07.2025.

Суддя Головатий А.П.