Рішення № 128622089, 03.07.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/229/25 Справа №447/3173/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

03.07.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

секретар судового засідання Іськів О.І.

розглянувши судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миколаївська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

за участі: представника позивача ОСОБА_3

позивачки ОСОБА_1

встановив:

Стислий виклад обставин

Позивачка звернулась до Миколаївського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миколаївська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку загального позовного провадження, оскільки можливий спір про право, а саме про право власності на спадкове майно мого похресника ОСОБА_4 .

Зазначила, що впродовж життя її найкращою подругою була ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Вона самостійно виховувала сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій ріс без батька та був похресником позивачки. Вказала, що дружні відносини з сім`єю ОСОБА_6 були міцні та постійні, вони разом проводили всі родинні свята та релігійні. З 2019 року ОСОБА_7 раптово погіршується стан здоров`я, а в її сина почали проявлятись мінімальні прояви проблеми із психічним здоров`я. Оскільки ОСОБА_7 довіряла позивачці та попросила її допомогти з сином і залишитись проживати у їх квартирі разом. Відтак вони фактично проживали разом з ними однією сім`єю впродовж тривалого часу аж до самої їхньої смерті, вели разом спільне господарство, мали спільний побут спільні витрати. Після смерті ОСОБА_8 позивачка допомагала нести тягар утримання їхнього житла, розділяючи комунальні витрати, облаштовувала побут. З 2020 року у ОСОБА_9 проявились шизотопові розлади, після смерті його матері у Юрія діагностовано тяжкий депресивно-параноїдний синдром з галюцинаторною сиптоматикою. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 помер , організацією похорону займалась позивачка. Відтак просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 29.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву . Витребувано у Миколаївській державній нотаріальній конторі належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

На адресу суду надійшов лист від завідувача Миколаївської ДНК Недомірко Г.В. від 17.12.2024, в якому просила розгляд справи проводити у її відсутності, зазначила що спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась та надала копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 14.01.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження у цивільній справі № 447/3173/24 на 30 днів.

Ухвалою суду від 20.03.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті .

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 просила позовну заяву задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що почала спілкуватись із сім`єю ОСОБА_6 з 1981 року та стала хресною мамою для ОСОБА_13 . Оскільки чоловіка у ОСОБА_14 не було, вони разом проводили багато часу. У 2003 році помер батько ОСОБА_15 , у 2018 році померла мати ОСОБА_15 . З 2019 року позивачка почала проживати у сім`ї ОСОБА_6 , оскільки її діти стали дорослими, а чоловік помер ще у 2013 році. Коли у ОСОБА_15 стався інсульт її син ОСОБА_16 дуже перейнявся станом здоров`я мами, а його психічна хвороба почала прогресувати.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 і вона була сусідкою сім`ї ОСОБА_6 . Зазначила, що ОСОБА_18 захворів після смерті бабусі, і тоді з ОСОБА_8 та ОСОБА_19 почала проживатина постійній основі ОСОБА_20 з 2018 року, яка є хресною мамою ОСОБА_21 . Інших родичів родини ОСОБА_6 не бачили.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_22 повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з 1993 року, в цьому будинку проживала ОСОБА_8 , її син, та її батьки, які проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Інших родичів сім`ї не бачила, лише ОСОБА_23 , яка була хресною матір`ю ОСОБА_9 . Після смерті батьків в ОСОБА_15 погіршився стан здоров`я, і їй почала допомагати та проживати з нею ОСОБА_20 приблизно з 2018 року, вела спільне господарство. ОСОБА_20 займалася похоронами ОСОБА_15 та ОСОБА_24

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, зважаючи на те, що така повідомлялася про час та місце судового розгляду належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями №0610228763198, №0610236728008, №0610243689166, №0610249831517 обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.

Судові повістки надсилась на адресу відповідачки за місцем реєстрації: АДРЕСА_4 .

Також, судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №447/3173/24 відповідача ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів..

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.01.2024, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Стрий у віці 69 років.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.02.2024, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м.Миколаїв у віці 30 років.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 07.05.1993, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_25 .

Відповідно до передсмертної записки ОСОБА_4 , він іде з життя за власним бажанням, не може наодинці боротись з шизофренією, усі гроші, цінності, квартиру та інше, що належало сім`ї ОСОБА_6 передати його хресній (другій) мамі ОСОБА_26 .

Згідно з накладними ОСОБА_1 займалась похованням ОСОБА_8 та ОСОБА_27 .

Відповідно до листа №395/01-04 від 18.03.2024, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов №480 від 15.03.2024, ОСОБА_1 дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 2019 року разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_28 , вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №76328713 від 22.03.2024, після смерті ОСОБА_4 відкрито спадкову справу.

Відповідно до листа №145/02-31 від 14.10.2024, виданого завідувачем Миколаївської державної нотаріальної контори Львівської області Недомірко Г.В., для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 необхідно звернутись до суду із заявою про встановлення факту спільного проживанням із спадкодавцем однією сім`єю.

Відповідно до листа №1182/02-14 від 21.10.2024, виданого завідувачем Миколаївської державної нотаріальної контори Львівської області ОСОБА_29 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , заведено спадкову справу №88/2024 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 та 02.04.2024 надійшла заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.07.2024, спадкоємцем майна ОСОБА_25 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 є ОСОБА_7 . Спадкове майно складається з 1/4 квартири АДРЕСА_5 .

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4605737 від 01.09.2004, ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_5 на праві приватної спільної часткової власності, частка 1/4.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.11.2018, спадкоємцем майна ОСОБА_30 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 є її дочка ОСОБА_7 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_5 .

Згідно з договором на виготовлення пам`ятника від 23.04.2024, ОСОБА_1 уклала договір згідно з умовами якого виконавець зобов`язується виготовити пам`ятник, а замовник прийняти та оплатити результат. Долучила копії квитанції про оплату.

Норми права, які застосував суд.

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

Так, згідно з приписами частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Нормою статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень частини 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Відповідно до ст. 1264 КК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Також, суд застосував норми статей 1216, 1218, 1220, 1225, 1258 ЦК України, які передбачають поняття спадкування, склад спадщини та її відкриття, спадкування права на земельну ділянку та черговість спадкування за законом.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2018 року постійно проживала без реєстрації разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_31 , які померли у 2024 році за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини. Ця обставина повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, а також показаннями свідків, які підтвердили суду, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_8 та ОСОБА_31 на час відкриття спадщини, які є логічними та послідовними. Ці докази узгоджуються між собою, доповнюють один одного, містять у собі інформацію щодо предмета доказування, одержані від уповноваженого органу та з дотриманням порядку, встановленого законом, відтак відповідають критеріям належності та допустимості. Підстав сумніватися у достовірності викладеної у письмових доказах та отриманої від свідків інформації, суд не вбачає.

Надати оцінку аргументам відповідачки суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, які підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд зазначає, що встановлення вказаного вище факту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації ним права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , відтак суд доходить переконання про наявність достатніх обґрунтованих підстав для встановлення цього юридичного факту.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268,280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миколаївська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миколаївська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: пл.Ринок, 16, м.Миколаїв, Стрийського району, Львівської області.

Повний текст рішення складено 03.07.2025.

Суддя Друзюк М. М.