Ухвала суду № 128621319, 01.07.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17676/25

1-кс/760/8803/25

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Києві, клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , на підставі матеріалів досудового розслідування №42024100000000315, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має неповнолітню дитину, ФОП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000315, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 збройними силами рф здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України та розпочато ведення агресивної війни проти України, захоплення її території, яке на даний час триває.

У зв`язку з чим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено і діє на даний час.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою рф, а також установлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема Резолюцією Генеральної асамблеї ООН Е8-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії рф проти України», п. п. 17, 18 наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти рф та ін.)».

У зв`язку із військовою агресією з боку рф та введенням воєнного стану на території України Кабінетом Міністрів України 26.02.2022 прийнято розпорядження №188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», яким тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю (Луганська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Вінницька, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Черкаська, Житомирська, Рівненська, Волинська області та місто Київ) за переліком згідно з додатком до розпорядження.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 та постановою Правління Національного банку України за № 18 від 24.02.2022 з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків з державою-агресором.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 42 Конституції України закріплено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 42 Конституції України закріплено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

09.04.2022 Постановою КМУ №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з рф», заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з рф.

27.09.2022 Постановою КМУ №1076 «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію рф», заборонено вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є рф.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , після окупації території Донецької області з боку рф, будучи прихильниками проросійського режиму, а також маючи намір сприяти державі-агресору у завданні шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів, будучи засновниками ряду підприємств на території Донецької області, перебуваючи на непідконтрольній території України - окупованій території Донецької області, впродовж 2023-2025, здійснили перереєстрацію за системою оподаткування рф таких підконтрольних їм товариств, де виступили засновниками та фактичними керівниками, а саме: «ООО «СКВ-АГРО» (ОГРН 12493000005481, ИНН 9307012940, адрес: «днр», м. о. краснолиманский, г. красный лиман, ул. обороны, д. 231), «ООО «СЛАВЯНСКАЯ ИНДЮШКА» (ОГРН 1249300007758, ИНН 9307013077, адрес: «днр», м. о. краснолиманский, г. красный лиман, ул. обороны, д. 231), «ООО «ПТИЦЕФАБРИКА ДИАНОВСКАЯ» (ОГРН 1239300018979, ИНН 9306004591, адрес: 285783, «днр», м. о. волновахский, с. кировское, ул. мира, д. 1А), «ООО «ДИАНОВСКИЙ БРОЙЛЕР» (ОГРН 1249300006559, ИНН 9306004915, адрес: 285783, «днр», м. о. волновахский, с. кировское, ул. мира, д. 1).

Вказані товариства, після повномасштабного вторгнення на територію України збройних сил рф, і по даний час здійснюють передачу представникам країни-агресора матеріальних ресурсів у вигляді надання власної продукції, устаткування, приміщень та інших активів в користування, чим фактично забезпечують стале функціонування об`єктів критичної інфраструктури рф та відповідно підтримку оборонного комплексу держави-агресора, фінансування воєнізованих формувань та регулярної армії рф.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи умисно, перебуваючи на непідконтрольній території України - окупованій території Донецької області, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше кінця 2023, вступили в попередню змову з директором ТОВ «Слов`янська Індичка», ТОВ «Діанівський Бройлер» ОСОБА_5 .

Так, маючи відповідні знання та навички у здійсненні організаційно-розпорядчої діяльності, підготовці та веденні діловодства, ОСОБА_5 , починаючи з кінця 2023, діючи умисно, перебуваючи у м. Києві, за завданням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснював підготовку договорів, документів для реєстрації/перереєстрації підприємств, розробку проектної документації щодо приведення у відповідність статутної документації підприємств різної форми власності до законодавства рф. Крім того, з метою оптимізації роботи підприємств, розташованих на непідконтрольній території України, а також для отримання грошової винагороди за сприяння у вказаній протиправній діяльності, ОСОБА_5 входив до складу наглядової ради «ООО «ПТИЦЕФАБРИКА ДИАНОВСКАЯ».

Діючи на виконання спільного злочинного задуму, ОСОБА_5 , використовуючи встановлений у його мобільному телефоні месенджер «Телеграм», підтримував спілкування з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , звітував щодо виконаної ним роботи, направляв підготовлені документи в електронному вигляді та скановані копії друкованих, та підписаних документів.

Так, ОСОБА_5 , розуміючи, що фактично змістом підготовлених ним документів, є інформація щодо сталого функціонування підприємств на непідконтрольній території України (днр), метою діяльності, яких є виготовлення та постачання продукції підприємствам держави-агресора, та військовим формуванням зс рф, що тягне за собою збільшення військового потенціалу та зміцнення обороноздатності рф, умисно готував та перевіряв такі документи, відповідно реалізуючи спільний злочинний задум, спрямований на завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.

Також, в ході ведення фінансово-господарської діяльності на окупованій території «ООО «СКВ-АГРО» упродовж 2024, здійснило розрахунки із підприємствами серед яких є державний сектор економіки, «АО «ПФ «СКБ КОНТУР», «ПАО «ПРОМСВЯЗЬБАНК», «ГУП ДНР «республіканський оператор связи», які згідно Указів Президента України знаходяться під санкціями, на загальну суму понад 1 млн. 300 тис. руб., тобто фактично здійснюючи фінансування для збільшення військового потенціалу та зміцнення обороноздатності рф в умовах воєнного стану.

Крім цього, встановлено що після 24.02.2022, тобто повномасштабного вторгнення збройних сил рф до України, «ООО «ПТИЦЕФАБРИКА ДИАНОВСКАЯ» збільшило масштаби виробництва продукції у вигляді м`ясних виробів та сублімованої продукції, які постачає станом й на сьогоднішній день до збройних сил рф щотижнево, тобто приймає безпосередню участь в забезпеченні функціонування армії країни-агресора, шляхом передачі продовольства на потреби військовослужбовців.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні громадянином України пособництва в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме: протоколами огляду, протокол допиту свідка від 12.04.2025 та 25.06.2025, протоколом обшуку від 25.06.2025, протоколом допиту підозрюваного від 25.06.2025, розсекреченими матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані, як свідки; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий вказує, що більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував та просив застосувати інший запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітню дитину, необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків та відсутність доказів.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи захисників та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

З даних витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000315 вбачається, що 28.10.2024 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов`язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та обґрунтованість щодо їх існування, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані, як свідки; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, вимоги КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою на певний строк, слідчим суддею також було враховано вік підозрюваного та стан здоров`я, його майновий та сімейний стан, репутацію, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.

Разом з цим, стороною захисту не спростовано висновки суду про те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відсутні підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час судового розгляду, згідно вимог КПК України, будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідно до вимог ст. 183 КПК України вирішення питання про визначення розміру застави, є правом суду, а не обов`язком, тому слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави у даному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі 150 (ста п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.2 ст. 183 КПК України та ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.131, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 15 години 15 хвилин 01 липня 2025 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 25 серпня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 150 (ста п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1