Ухвала суду № 128617433, 02.07.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4454/24

1-кп/212/163/25

У Х В А Л А

02 липня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суду міста Кривого Рогу, в складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Кривому Розі кримінальне провадження № 12022041230001598 від 02 грудня 2022 року у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням, у якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про арешт майна від 07 грудня 2022 року на легковий автомобіль марки Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_6 в частині користування вказаним автомобілем та повернути його власнику ОСОБА_6 на відповідальне зберігання, а арешт на вказаний автомобіль в частині заборони відчуження і розпорядження залишити в силі. В обгрунтування вказав, що на даний час досудове слідство, під час якого проведені всі необхідні слідчі дії, зокрема огляд автомобіля, слідчі експерименти, експертизи за участю вказаного автомобіля завершено, зібрані всі докази по справі, а тому потреби у дослідженні цього речового доказу, чи проведенні додаткових (повторних) експертиз на стадії судового провадження вже не може виникнути. З моменту постановлення ухвали суду про арешт майна минуло 32 місяця, а отже підстава в подальшому застосуванні арешту вказаного рухомого майна та користування ним власником відпала потреба. На даний час відсутні підстави, за яких накладався арешт та наявні підстави для скасування накладеного раніше арешту на вказаний автомобіль у частині користування, залишивши заборону відчуження і розпорядження власнику.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи, що розгляд справи триває, автомобіль є речовим доказом і у подальшому може виникнути необхідність проведення будь-яких додаткових слідчих дій або експертних досліджень, а повернення автомобіля у користування обвинуваченого може унеможливити подальше використання його як доказу у справі.

Потерпіла та її представник заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи, що автомобіль має на собі слідову інформацію у вигляді пошкодження бамперу та розбитого лобового скла, які без відповідного ремонту технічно унеможливлюють використання автомобіля у випадку повернення його обвинуваченому. Крім того, повернення речового доказу обвинуваченому може перешкодити проведенню будь-яких експертних досліджень у випадку необхідності.

Суд, вивчивши клопотання, вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що у межах кримінального провадження № 12022041230001598від 02грудня 2022року заобвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2ст.286 КК України ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року накладено арешт на автомобіль Деу Ланос реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 від 21 квітня 2022 року належить на праві власності ОСОБА_6 , із забороною власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, в тому числі за довіреністю, відчуження, розпорядження та використання автомобіля.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є різновидом заходів забезпечення кримінального провадження, яким в розумінні ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, окрім іншого, є доказом злочину.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.170 КПК України).

Пунктом 1,4 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно доч.1-2ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з аналізу статті 174 КПК України вбачається, що слідчий суддя або суд при прийнятті рішення про скасування арешту майна за клопотанням, зокрема, власника майна, повинен врахувати, чи доведено заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба, або арешт накладено необґрунтовано.

У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в загальних інтересах суспільства. При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи.

Всупереч ч.2 ст.174 КПК України, захисником обвинуваченого не було доведено необґрунтованості накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також не доведено, що на теперішній час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, який був застосований з метою збереження речових доказів.

Суд враховує, що автомобіль Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , як речовий доказ містить на собі сліди та інформацію про скоєння кримінального правопорушення, які в своїй сукупності та разом з іншими доказами можуть бути використані у кримінальному провадженні як докази, які сприятимуть об`єктивному, повному і всебічному встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, суд також враховує, що потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що в розумінні п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України також відповідає меті арешту майна у кримінальному провадженні, при цьому судовий розгляд кримінального провадження ще триває, у зв`язку з чим суд приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту з автомобіля є передчасним, а підстави для скасування арешту відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-174КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текстухвали складенота проголошено04.07.2025р.о 12.45год.

Суддя: ОСОБА_1