Рішення № 128612174, 03.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/52970/24-а

Провадження № 2-а/761/504/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: спеціаліст-інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлов Олександр Володимирович, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2024р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до відповідача: Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: спеціаліст-інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлов О.В., в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову 2КІ № 0000929921 від 16 жовтня 2024р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесену третьої особою в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Велика Васильківська, 21/18, в м. Києві, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, п. 15.10, б) ПДР України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 16 жовтня 2024р. відносно нього третьою особою було винесено постанову 2KІ № 0000929921 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,0 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122КУпАП.

Позивач зазначав, що 16 жовтня 2024р. він дійсно користувався, вищезазначеним автомобілем, проте ним не було порушено п.п. б). п. 15.10. ПДР України, оскільки належний йому автомобіль був припаркований на прибудинковій території будинку № 23А по вул. Великій Васильківський в м. Києві, паркування автомобіля за адресою, яка зазначена в оскаржуваній постанові: вул. Велика Васильківська, 21/18, в м. Києві, є неможливим, оскільки за вказаною адресою, розташований літній майданчик ресторану «Андер Вандер».

На думку позивача його було притягнуто до адміністративної відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначив, що відсутні будь-які належні та допустимі докази проведення відповідачем, з`ясування обставин того, що автомобіль позивача перешкоджає руху іншим транспортним засобам чи пішоходам.

Позивач вважає, що факт вчинення ним правопорушення жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень Правил дорожнього руху; відповідачем, у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних його особистого сприйняття, з яких неможливо достеменно визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, проведення вимірювань тощо).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024р. матеріали справи направлені за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2025р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2025р. позов залишено без руху та надано стороні позивача строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20 лютого 2025р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, та зазначив, що позивачем не були враховані положення пп. б) п. 15.10 ПДР України, здійснено паркування автомобіля на тротуарі у місці, де немає місць позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками. При цьому, на думку сторони відповідача, посилання позивача на положення пп. в) п. 15.10 ПДР України є помилковими, оскільки згідно положень тлумачного словника краєм тротуару є бордюрний камінь, саме зупинка на якому дозволена пп. в) п. 15.10 ПДР України, аналогічна правова позиція міститься і в постанові Шостого апеляційного суду у справі № 757/68002/21-а від 06 вересня 2023р.

25 лютого 2025р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши, що інспектором при винесені оскаржуваної постанови, не були враховані положення пп. в), п. 15.10 ПДР України. При цьому на думку сторони позивача враховуючи положення ч. 1 ст. 122КУпАП, відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.

27 лютого 2025р. на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються виключно на припущеннях сторони позивача, і не підтверджені належними і допустимими доказами.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що постановою головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю оплати послуг на майданчиках для паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлова О.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2KІ № 0000929921 від 16 жовтня 2024р., було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

З постанови вбачається, що транспортний засіб «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 , 16 жовтня 2024р. о 12:53 год. на вул. Васильківська, 21/18, в м. Києві, було поставлено на стоянку на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено пп. б) п. 15.10 ПДР України, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122КУпАП.

Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: АРМ Інспектора.

Сторонами не заперечувалось, що власником вищевказаного транспортного засобу є позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. за № 1306.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Згідно п. 1.10 ПДР України стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Відповідно до п. 15.1 ПДР України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Згідно з пп. б) п.15.10 ПДР України стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Відповідно до пп. в) п. 15.10 ПДР України стоянка забороняється на тротуарах за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Ознаками застосування пп. в) п. 15.10 ПДР України є стоянка легкових автомобілів та мотоциклів на краю тротуарів, та відстань щонайменше 2 м для руху пішоходів.

Отже, хоча за загальним правилом стоянка забороняється на тротуарах крім визначених для цього місць, законодавець допускає можливість стоянки легкових автомобілів на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.

Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка до статті передбачає, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Положеннями ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що належний йому легковий автомобіль поставлено на стоянку на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено п.п. б п. 15.10 ПДР України.

Суд звертає увагу, що об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 122 КУпАП є, зокрема, встановлення факту недотримання водієм під час стоянки на тротуарі відстані, щонайменше 2 метри між його транспортним засобом та будівлею.

Водночас, відповідачем не було здійснено замір відстані на місці вчинення правопорушення під час фіксації правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 72 та ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд звертає увагу, що наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля позивача д.н.з. НОМЕР_1 , не є належним доказом порушення позивачем п.п. б) п.15.10 ПДР України, оскільки з урахуванням п.п. в) п. 15.10 ПДР України, легкові автомобілі можуть бути припарковані на тротуарі за умови дотримання певних вимог, з даних копій фотофіксації не вбачається, що автомобіль позивача розміщений не на краю тротуару та що для руху пішоходів залишається менше 2 м.

Водночас, з матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб позивача - розташований на тротуарі, поруч з яким пішоходи безперешкодно здійснюють рух.

Під час розгляду справи в суді, за змістом позову, та наданих стороною позивача письмових доказів, позивач зазначав, що належний йому транспортний засіб «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 , був залишений ним на прибудинковій території (стоянці) будинку АДРЕСА_1 , де він проживає, а також зазначив, що вказаною парковкою для мешканців будинку він користується тривалий час для забезпечення щоденних поточних та побутових потреб.

Також, позивач ОСОБА_1 зазначав, що іншого входу в будинок АДРЕСА_1 , ніж з вул. Велика Васильківська немає, відповідно, для забезпечення потреб у користуванні приміщенням, прибудинковою територією є потреба залишити транспортний засіб на краю тротуару, який одночасно є прибудинковою територією цього будинку. За даним будинком закріплена прибудинкова територія, яка частково співпадає з тротуаром у зв`язку з чим мешканці будинку мають право користуватися даною прибудинковою територією.

Крім того, позивач зазначив, що місця для паркування для автомобілів мешканців будинку позначені відповідною розміткою на дорожньому покритті, і його автомобіль завжди припаркований згідно нанесеної розмітки на прибудинковій території.

Зазначені доводи сторони позивача, протягом всього часу розгляду справи в суді стороною відповідача спростовані не були.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказані обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, враховуючи правові висновки з аналогічних правовідносин, наведені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 757/49850/21-а від 17 вересня 2024р., з аналогічних правовідносин, суд приходить до висновку, про задоволення позову, та з метою захисту прав позивача, слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2KІ № 0000929921 від 16 жовтня 2024р., про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,5 грн., а також на корись держави 0,1 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 19, 55 Конституції України; ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 122, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 34926981, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: спеціаліст-інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлов Олександр Володимирович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31), про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2KІ № 0000929921 від 16 жовтня 2024р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 /шістсот п`ять/ грн. 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь держави судовий збір в розмірі 0 /нуль/ грн. 10 коп.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: