Ухвала суду № 128612075, 03.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26047/20

Провадження № 8/761/9/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

за участі:

заявника (відповідача): ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р. за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом Консорціума «Військово-будівельна індустрія» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

в с т а н о в и в :

У січні 2025р. до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник/відповідач) із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р. за нововиявленими обставинами по цивільній справі №761/26047/20 за позовом Консорціума «Військово-будівельна індустрія» (далі по тексту - позивач/Консорціум) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, у якій заявник просив суд скасувати вказане судове рішення та призначити справу до нового розгляду.

Заяву обґрунтовано тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р., яке набрало законної сили, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» безпідставно отримані грошові кошти в сумі 90384,0 грн.

На переконання заявника, зазначеним судовим рішенням судом було помилково встановлено, що, починаючи з 25 липня 2017р. по 29 травня 2017р., позивач добровільно перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 99335,0 грн., а також, що мав місце факт надмірного списання грошових коштів з рахунків Консорціуму в розмірі 90384,0 грн. в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа №761/6602/16-ц від 07 червня 2016р. про стягнення з Консорціума на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі та суми компенсації з урахуванням індексу інфляції у розмірі 130384,04 грн.

Щодо обставини, яка є підставою для перегляду заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р. за нововиявленими обставинами, яка стала відома заявнику 13 грудня 2023р., останнім зазначено, що цього дня, ним отримано лист Секретаріату Кабінету Міністрів України на відповідний запит, у якому було вказано, що загальна сума перерахованих Консорціумом коштів заявнику у період 2016-2017рр. за рішенням суду у справі №761/6602/16-ц склала 64709,15 грн., при цьому, як зазначив заявник, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р. по справі №761/26047/20 було встановлено та стягнуто із заявника іншу суму, яку заявник не отримував за вказаний період від Консорціума.

Таким чином, заявник посилається на п. 1) ч. 2 ст. 423 ЦПК України, як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а саме: під час розгляду справи 761/26047/20 судом не було встановлено істотну для справи обставину, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2024р. вказану заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

06 лютого 2024р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024р. вказану заяву було визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв`язку із не усуненням недоліків, яку було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024р. та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2024р. заяву прийнято до розгляду та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

15 січня 2025р. ОСОБА_1 подано до суду додаткові пояснення, до яких долучено лист Секретаріату Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2024р., у якому міститься ідентична інформація, як і у листі, отриманого заявником 13 грудня 2023р., який став підставою для звернення до суду із вказаною заявою.

21 січня 2025р. Консорціумом подано до суду додаткові пояснення, у яких, відповідно до яких позивач вважає, що відповідачем не наведено жодних обставин, із наявністю яких закон пов`язує необхідність перегляду судового рішення за нововиявленим обставинами та його скасування.

В судовому засіданні заявник (відповідач) підтримав подану заяву з наведених в ній підстав, просив переглянути заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р., та скасувати.

Позивач, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, поважності причин неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що правові підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з Прав Людини») у справах «Рябих проти Росії» та «Науменко проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р. по справі №761/26047/20., було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Консорціуму безпідставно отримані грошові кошти в сумі 90384,0 грн..; судовий збір у розмірі 2102,0 грн.

Зазначеним судовим рішенням судом були встановлені наступні обставини:

- рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2016р. у справі №761/6602/16-ц, яке набрало законної сили, з Консорціуму на користь ОСОБА_1 було стягнуто 130384,04 грн., з яких: 109124,87 грн. - сума заборгованості по заробітній платі та 20707,97 грн. сума компенсації з урахуванням індексу інфляції за період з 01 вересня 2014р. по 01 лютого 2016р.

- 27 липня 2016р. сторонами було укладено графік погашення заборгованості, згідно з яким Консорціум взяв на себе зобов`язання погасити суму боргу впродовж тринадцяти місяців щомісячними платежами, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 ;

- починаючи з 25 липня 2016р. по 29 травня 2017р., позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 99335,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку Консорціуму;

- 08 липня 2019р. відповідач ОСОБА_1 звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного вище рішення суду до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві та подав виконавчий лист №761/6602/16-ц від 07 червня 2016р., виданий Шевченківським районним судом м. Києва на стягнення всієї суми заборгованості у розмірі 130384,04 грн.

- 09 липня 2019р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 та за результатом виконавчих дій з рахунку Консорціуму була списана повна сума заборгованості за виконавчим листом у розмірі 130384,04 грн. Перерахування коштів ОСОБА_1 підтверджується реєстром, списком згрупованих поштових переказів та платіжними дорученням №10478 від 13 серпня 2019р. на суму 4748,21 грн. та № 12323 від 17 вересня 2019р. на суму 125635,83 грн.

Таким чином, суд, задовольняючи позовні вимоги у справі №761/26047/20, вважав, що мав місце факт надмірного списання грошових коштів з рахунків боржника (Консорціуму) в розмірі 90384,0 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2023р. заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р. по справі №761/26047/20 було залишене без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, серед іншого, посилався на встановлені судом обставини у судових рішеннях, ухвалених під час розгляду справи №761/6602/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Консорціуму про стягнення суми заборгованості по заробітній платі; стягнення суми компенсації з урахуванням індексу інфляції (рішення суду від 07 червня 2016р.; ухвала суду від 07 листопада 2019р. за результатом розгляду скарги Консорціуму на дії виконавця, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2020р.).

Так, судом апеляційної інстанції було встановлено що «Постановою суду апеляційної інстанції від 06.07.2020 за наслідками перегляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , визнано доведеним, що починаючи з серпня 2016 року по травень 2017 року Консорціумом "Військово-будівельна індустрія" на користь ОСОБА_1 згідно графіка погашення заборгованості від 27 липня 2016року перераховано 90 384 грн 04 коп., з посиланням на долучені до справи копії банківських виписок та платіжних доручень ПАТ «Діамантбанк». Окрім цього, звернуто увагу, що факт отримання відповідачем указаної суми грошових коштів було підтверджено ОСОБА_1 у заяві про припинення скоєння вчинення злочину від лютого 2019 року, адресовану позивачу, у якій зазначено, що станом на 01.06.2017 Консорціум згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва на його користь сплатив кошти, в сумі 90 384 грн 04 коп. (а.с.21,22 т.1).

…Отже, під час розгляду Шевченківським районним судом м. Києва справи за скаргою Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" визнано протиправними дії старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Мірошник О.В. щодо додаткового стягнення з рахунку скаржника на користь ОСОБА_1 90 384 грн 04 коп. та визнано доведеним сплату указаної суми грошових коштів у добровільному порядку.

Установлено, що дане судове рішення за результатами поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги переглядалося в апеляційному порядку й за наслідками вирішення справи визнано доведеним перерахування позивачем коштів у зазначеній сумі з урахуванням інформації, яка містилися у долучених до справи банківських виписках та платіжних дорученнях ПАТ «Діамантбанк», а також у заяві самого ОСОБА_1 про отримання ним станом на 01.06.2017 від консорціуму 90 384 грн. 04 коп. на виконання рішення суду, а тому апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду - без змін (а.с.21, 22 т.1).».

Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012р. №4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених

Згідно ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно п. 4 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019р. у справі № 822/862/15, від 10 липня 2020р. у справі №823/1440/17, від 26 грудня 2022р. у справі № 460/801/20.

За змістом п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду справі №9901/819/18від 14 квітня 2021р. не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.

Обґрунтовуючи доводи заяви відповідач зазначив, що підставою для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, стало те, що із листа Секретаріату Кабінету Міністрів України заявник дізнався, що у період 2016-2017рр. що загальна сума перерахованих йому коштів по справі №761/6602/16-ц за вищезазначений період склала 64 709,15 грн. Заявник зазначає, що під час розгляду справи 761/26047/20 судом не було встановлено цю істотну для справи обставину, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи. Як наслідок, суд дійшов помилкового висновку, що, починаючи з 25 липня 2017р. по 29 травня 2017р., позивач добровільно перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 99335,0 грн., а також, що мав місце факт надмірного списання грошових коштів з рахунків Консорціуму в розмірі 90384,0 грн.

Такі доводи заявника суд вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, оскільки , як зазначено вище, судовими рішеннями як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції по справі №761/6602/16-ц, а також постановою апеляційної інстанції по цій справі, було визнано доведеним факт добровільного виконання Консорціумом рішення суду по справі №761/6602/16-ц на загальну суму 90384, 04 грн. та, серед іншого, встановлено ту обставину, що факт отримання ОСОБА_1 суми грошових коштів в розмірі 90384,04 грн. було підтверджено ним же у заяві у заяві про припинення скоєння вчинення злочину від лютого 2019р., адресовану позивачу, у якій зазначено, що станом на 01 червня 2017р. Консорціум згідно рішення суду у справі №761/6602/16-ц на його користь сплатив кошти, в сумі 90384, 04 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, пов`язані зі сплатою Консорціумом на користь ОСОБА_1 у добровільному порядку заборгованості, в сумі 90384,00 грн. за вищезгаданий період часу, було встановлено судовими рішеннями як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції по справі №761/6602/16-ц, а також судом апеляційної інстанції у справі №761/26047/20, які набрали законної сили, а тому не підлягають доказуванню при розгляді даної заяви.

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019р. у справі №820/17548/14 зазначено, що преюдиціальні факти потрібно відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Адже преюдиціальні факти - це явища дійсності, істинність яких вже була встановлена у рішенні, що виключає необхідність їх повторного з`ясування, тоді як юридична оцінка фактів - це оціночне судження, зроблене судом в процесі співставлення факту з нормою права, яка регулює відповідну сферу правовідносин.

В іншій постанові від 11 грудня 2019р. у справі №320/4938/17, Верховний Суд зробив висновки про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

Суд зазначає, що інших обставин, які можуть вважатися нововиявленими та бути підставою для перегляду такого судового рішення, заявником у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не наведено.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги вищезгадані встановлені попередніми судами обставини, суд приходить до висновку, що підстави, викладені заявником у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України та роз`яснень Пленуму ВССУ у постанові від 30 березня 2012р. №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», а тому у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р., яке набрало законної сили, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-260, 268, 353, 354, 423, 429 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2022р. за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом Консорціума «Військово-будівельна індустрія» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 03 липня 2025р.

Суддя: