Постанова № 128610071, 03.07.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11261/25

провадження № 3/753/4618/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2025 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В., за участю прокурорів Шкурпело Р.В., Спусканюка Р.Ю. розглянувши матеріал за фактом вчинення адміністративного правопорушення, що надійшов від ДВБ НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за фактом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла справа відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, справа № 753/11261/25.

Зокрема, ОСОБА_1 , припиняючи з 12.08.2022 діяльність на посаді головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення управління організації діяльності Департаменту інформатизації МВС України, маючи 8 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби та будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII та Приміткою до ст. 172-6 КУпАП, як особа, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення вимог абзацу 1 ч.2 ст. 45 та абзацу 1 п. 2-7 Розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII, несвоєчасно, без поважних причин, подав 15.05.2025 о 13 годині 19 хвилин, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні надав письмові пояснення, відповідно до яких факт несвоєчасного подання декларації визнав, проте зазначив, що ним вчасно була подана щорічна декларація за 2022 рік, яка охоплювала увесь 2022 рік, у тому числі період з 01.01.2022 по дату звільнення, у зв`язку із чим, він помилково вважав, що подавати декларацію при звільненні після відновлення декларування, подавати не потрібно. Просив закрити провадження у справі у зв`язку із малозначністю.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.

Згідно з п. 1 примітки до ст.172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до наказу МВС від 11.02.2020 № 100 о/с ОСОБА_1 було переведено на посаду головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення управління організації діяльності Департаменту інформатизації МВС України.

Згідно з наказом МВС від 09.08.2022 № 532о/с ОСОБА_1 з 12.08.2022 звільнено з посади головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення управління організації діяльності Департаменту інформатизації МВС України.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний додержуватись вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Відповідно до статті 1 Закону суб`єктами декларування є особи, зазначені у п. 1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до Закону.

Згідно з абзацом першим ч.2 статті 45 Закону Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Приміткою до ст. 172-6КУпАП визначено, щосуб`єктами правопорушення у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами 2 та 3 цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин 1 та 2 ст. 45 Закону зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом правопорушення ст. 172-6КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-ІХ та пункту 27розділу ХІП "Прикінцеві положення" Закону України «Про запобігання корупції» особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану, подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Згідно з послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , він фактично подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями 15.05.2025 о 13 год. 19 хв., хоча граничним терміном подачі вказаної декларації визначено 31 січня 2024 року.

Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку відповідно до п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону поширюється дія Закону, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6КУпАП.

Згідно з відомостями з Реєстру, щорічну декларацію перед звільненням, ОСОБА_1 подав лише 15.05.2025 о 13 год. 19 хв., тобто несвоєчасно.

Таким чином, ОСОБА_1 в порушення вимог абзацу першою ч. 2 ст. 45 та пункту 27 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону, а також Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-ІХ, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6КУпАІІнесвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП доведена зібраними у справі доказами: протоколом № 152 від 29 травня 2025 року, Положенням про Департамент інформатизації МВС, декларацією від 15.05.2025 ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру декларацій та послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинених ОСОБА_1 .

З приводу клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у зв`язку із малозначністю, суд констатує наступне.

Адміністративне правопорушення, передбаченест. 172-6 КУпАП, по своїй суті не може бути визнане малозначним, оскільки передбачає відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, який є обов`язковим для всіх осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При цьому, вказані особи мають виконувати передбачені законом вимоги щодо фінансового контролю, незалежно від того, чи змінювався їх матеріальних стан.

У випадку вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, такі не можуть визнаватись малозначними, у зв`язку з тим, що вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягають на встановлений порядок діяльності органів влади, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади.

Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний інтерес до корупційних правопорушень та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.

Відповідно статті22 КпАП Українипри малозначності правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому законодавцем не визначено змісту поняття та ознак малозначності адміністративного правопорушення.

Родовим об`єктом корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією, виступають суспільні відносини, якими визначаються зміст та порядок законної діяльності суб`єктів владних повноважень, встановлений відповідними нормативними актами.

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 та є обов`язковими для України.

Визнання адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, може завдати шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

У ході розгляду адміністративної справи обставин, які виключають провадження в справі та адміністративну відповідальність, а також пом`якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

З урахуванням обставин вчинених правопорушень, на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП слід накласти адміністративне стягнення у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 не стягується судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір», так як останній є військовослужбовцем НГУ.

Керуючись пунктом 2 статті 24, статтями 27, 36, 221, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнути до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя