Рішення № 128609875, 23.06.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/26007/23

Провадження №2/752/820/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження об`єднану цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частку квартиру в порядку поділу спільного сумісного майна, спадкування за законом, витребування квартири з чужого незаконного володіння та виключення відомостей з реєстру та за позовною заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року адвокат Юрченко Кирило Ігорович в інтересах ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частку квартири в порядку поділу спільного сумісного майна, спадкування за законом, витребування квартири з незаконного володіння та виключення відомостей з реєстру.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 .

21.10.2015 була заведена спадкова справа №773/2015, згідно з якою спадкоємцями майна померлого є його дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

До складу спадкового майна увійшла квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

18.03.2016 власником цієї квартири став ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №752/8820/17 визнано недійсними прилюдні торги, на яких була реалізована зазначена квартира, та свідоцтво про право власності, видане на цю квартиру ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 .

ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом подання заяви нотаріусу та є спадкоємцем першої черги за законом як дружина померлого.

При цьому до складу спадщини увійшла 1/2 частка спірної квартири, яка є спільною сумісною власністю подружжя.

Просив:

визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/8 часток квартири загальною площею 139,5 кв.м (житлова площа 76,3 кв.м), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя та спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 ;

визнати за ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , право власності на 1/8 частку квартири загальною площею 139,5 кв.м (житлова площа 76,3 кв.м), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя та спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 ;

витребувати на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру загальною площею 139,5 кв.м (житлова площа 76,3 кв.м), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та виключити його з реєстру власників нерухомого майна.

19.12.2023 постановлено ухвалу про залишення позову без руху.

02.02.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, витребувано докази.

03.06.2024 постановлено ухвалу про залучення співвідповідачів.

04.03.2024 ОСОБА_5 подав до суду пояснення третьої особи, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 .

Зазначив, що спірна квартира була придбана до реєстрації шлюбу з позивачем.

В лютому 2024 року адвокат Усенко Микола Миколайович в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , який є рідним батьком ОСОБА_5 .

21.10.2015 було відкрито спадкову справу №773/2015.

Заяву на прийняття спадщини подали син померлого ОСОБА_5 , матір померлого ОСОБА_8 , дружина померлого ОСОБА_3 , дочка померлого від третього шлюбу ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла.

За заповітом від 03.10.2015 спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_6 , який у визначений законом строк звернувся до нотаріуса про відкриття спадщини.

До складу спадщини увійшов житловий будинок по АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3 , яка була придбана померлим шляхом інвестування коштів у будівництво, а зареєстровано за ним право власності на квартиру згідно рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 березня 2007 року.

В квітні 2016 року стало відомо, що власником спірної квартири став ОСОБА_9 .

Новим власником спірної квартири став ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.2016, укладеним з громадянкою Російської Федерації ОСОБА_10 .

19.11.2019 Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено рішення, згідно з яким визнано недійсними прилюдні торги, проведені Приватним підприємством «НИВА - В.Ш.» 12.04.2010 з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало на праві власності ОСОБА_7 ; визнано недійсними протоколи №12/10 від 12.04.2010 Приватного підприємства «НИВА - В.Ш.» про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 ; визнано недійними акти державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петренко Л.І. про проведені прилюдні торги від 13.04.2010 з продажу спірної квартири, визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру від 24.12.2015, видане ОСОБА_9 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем, яке зареєстроване за № 2934.

Позивачі вживали заходів для захисту своїх прав в судовому порядку, проте змушені знову звернутись до суду, щоб відновити порушене право спадкування на спірну квартиру. Позивачі позбавлені можливості скористатись будь-яким іншим способом захисту своїх прав, крім витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь спадкоємців ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_3 , оскільки цей спосіб захисту прав не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та є єдиним можливим способом відновлення їх порушеного права.

Просив:

витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцями якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , квартиру АДРЕСА_3 по ? частині на кожного;

покласти на відповідача судові витрати.

14.03.2024 постановлено ухвалу про залишення позову без руху.

20.03.2024 представник позивачів надав позовну заяву з виправленими недоліками, в якій просив:

витребувати квартиру АДРЕСА_3 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по 1/2 частці на кожного;

покласти на відповідачів судові витрати.

10.04.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, витребувано докази.

09.09.2024 постановлено ухвалу про об`єднання в одне провадження цивільної справи №752/26007/23 та цивільної справи №752/2916/24.

03.12.2024 адвокат Кійко Є.А., який діє в інтересах ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , подав позовну заяву, в якій просив:

витребувати на користь ОСОБА_3 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м, в порядку поділу спільного сумісного майна, набутого під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 ;

витребувати на користь ОСОБА_3 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 ;

витребувати на користь ОСОБА_4 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 ;

визнати за ОСОБА_3 право власності 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м, житловою площею 76,3 кв.м, в порядку поділу спільного сумісного майна, набутого під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 ;

визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 ;

визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .

Також в цьому позові частково погодився з позовними вимогами відповідачів в частині визнання за кожним з них права власності на 1/8 частку спірної квартири.

20.01.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження.

16.04.2025 адвокат Кійко Є.А., який діє в інтересах ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , подав заяву про часткове визнання позовних вимог про визнання по 1/8 частці спірної квартири за кожним відповідачем в порядку спадкування.

Суд не приймає визнання позову представником відповідача, оскільки воно суперечить закону. Суд дійшов такого висновку, виходячи з того, що представник відповідача заявив про часткове визнання позовних вимог, які позивачами не заявлялись. Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили витребувати на свою користь на кожного по 1/2 частці квартири АДРЕСА_3 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Жодних вимог про визнання за ними права на спірну квартиру не заявлялось.

16.04.2025 адвокат Кійко Є.А. подав заяву про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 130000 грн. та надання відповідних доказів впродовж п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися.

Представник позивача адвокат Кулачко Т.М. підтримав заявлений позов.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що договір купівлі - продажу квартири недійсним не визнавався.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.08.2004 ОСОБА_7 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб, прізвище дружини - ОСОБА_12 .

24.05.2005 між ПП «Демос-90», ОСОБА_13 та ОСОБА_7 був укладений договір про передачу прав останньому на про інвестовану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

09.12.2005 ОСОБА_7 прийняв від ПП «Демос-90» квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 09.12.2005 ОСОБА_7 сплатив 100% загальної вартості квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтвердило ПП «Демос-90».

12.03.2007 Святошинським районним судом м. Києва по справі №2-1176-1/07 ухвалено рішення, згідно з яким визнано за ОСОБА_7 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 .

ОСОБА_8 є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_5 , ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У вересні 2015 року ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , звернулися до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 .

21.10.2015 ОСОБА_8 , ОСОБА_5 звернулися до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 .

18.03.2016 між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_3 .

19.11.2019 Голосіївським районним судом міста Києва у справі №752/8820/17 ухвалено рішення, згідно з яким визнано недійсними прилюдні торги, проведені ПП «НИВА - В.Ш.» 12.04.2010 з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало на праві власності ОСОБА_7 ; визнано недійсними протоколи №12/10 від 12.04.2010 Приватного підприємства «НИВА - В.Ш.» про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 ; визнано недійними акти державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петренко Л.І. про проведені прилюдні торги від 13.04.2010 з продажу спірної квартири, визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру від 24.12.2015, видане ОСОБА_9 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем, яке зареєстроване за № 2934.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 .

02.09.2023 ОСОБА_6 подав заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8 , він є єдиним спадкоємцем за її заповітом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.06.2025 №431101923 ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 .

В червні 2025 року ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Другої київської державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріус відмовив їм у вчиненні зазначеної нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , про що виніс постанови від 19.06.2025.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч.1 ст.60 СК України).

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст.63 СК України).

Відповідно до ч.2 ст. 68 СК України дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що 12.03.2007 Святошинським районним судом міста Києва по справі №2-1176-1/07 ухвалено рішення, згідно з яким визнано за ОСОБА_7 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, спірна квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , оскільки була набута в період шлюбу.

19.11.2019 Голосіївським районним судом міста Києва у справі №752/8820/17 ухвалено рішення, згідно з яким визнано недійсними прилюдні торги, проведені ПП «НИВА - В.Ш.» 12.04.2010 з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало на праві власності ОСОБА_7 ; визнано недійсними протоколи №12/10 від 12.04.2010 Приватного підприємства «НИВА - В.Ш.» про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 ; визнано недійними акти державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Петренко Л.І. про проведені прилюдні торги від 13.04.2010 з продажу спірної квартири, визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру від 24.12.2015, видане ОСОБА_9 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем, яке зареєстроване за №2934.

Разом з тим, ОСОБА_9 вчинив дії щодо відчуження спірної квартири, до винесення вищезазначеного рішення, у результаті чого її власником став ОСОБА_2 , що призвело до негативних наслідків для позивачів, оскільки квартира вибула із законного володіння померлого ОСОБА_4 , спадкоємцями якого вони є.

Після смерті ОСОБА_7 до складу спадкової маси увійшла інша 1/2 частка спірної квартири, яка належала йому, і яка має бути поділена між спадкоємцями.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі №752/13695/18, віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов не володіючого власника до володіючого не власника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 виснувала, що рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Таким чином, з урахуванням приписів приписи п.9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна само по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачами права власності на нерухоме майно у відповідних частках, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц виснувала, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Суд враховує, що станом на час розгляду справи право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 , що є незаконним та створює позивачам перешкоди щодо володіння, користування та розпорядження цим нерухомим майном.

Доводи відповідача ОСОБА_2 щодо того, що договір купівлі-продажу, на підставі якого він набув у власність спірну квартиру недійсним не визнавався, а тому він є її законним власником, суд вважає не змістовними. Судовим рішенням було визнано недійсними прилюдні торги, на яких відбулась реалізація арештованого нерухомого майна (спірної квартири), яке належало на праві власності ОСОБА_7 ; протоколи про проведення цих прилюдних торгів, акти державного виконавця про проведені прилюдні торги та свідоцтво про право власності на спірну квартиру від 24.12.2015, видане ОСОБА_9 .

Оскільки свідоцтво про право власності на спірну квартиру, яке підтверджувало набуття ОСОБА_9 право власності на неї було визнано недійсним, то це виключало існування законних підстав для відчуження спірної квартири ОСОБА_2 та правомірного набуття ним права власності на цю квартиру.

Право власності на спірну квартиру на час розгляду справи зареєстроване за відповідачем, спірна квартира перебуває у його незаконному володінні, що порушує права позивачки ОСОБА_3 як власника частки цієї квартири та спадкоємиці, а також інших позивачів як спадкоємців майна померлого ОСОБА_4 .

Вимога про витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивачів спірної квартири призводить до ефективного захисту їх прав на зазначений об`єкт нерухомого майна, оскільки є підставою для внесення відповідних записів про право часткової власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають вимоги витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спірної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що призведе до ефективного захисту прав позивачів на спірну нерухомість, оскільки є підставою для внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на частки спірної квартири є неефективним способом захисту порушеного права останніх, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Доводи сторін, які не узгоджуються із зазначеними вище висновками, суд відхиляє.

Щодо визначення розміру часток, які слід витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивачів, суд зазначає наступне.

ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 , під час якого останній набув у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а тому зазначена квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а частки подружжя у вказаному майні є рівними.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що кожному з подружжя належить по 1/2 частки спірної квартири, а тому ОСОБА_3 має право на витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на свою користь 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, до складу спадщини померлого ОСОБА_4 увійшло право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка з урахуванням позовних вимог та вищезазначеного, розподіляється між його чотирма спадкоємцями - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/8 частці кожному.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141-142, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Витребувати на користь ОСОБА_3 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Витребувати на користь ОСОБА_3 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .

Витребувати на користь ОСОБА_4 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Витребувати на користь ОСОБА_5 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати на користь ОСОБА_6 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складене 02.07.2025.

Позивач/Відповідач: ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач/Позивач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач/Позивач: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради, місцезнаходження: Київська область, м. Васильків, вул. Покровська, буд. 15/1, кім. 1, код ЄДРПОУ 33428402.

Суддя Ж. І. Кордюкова