Рішення № 128606654, 30.06.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1099/24 Провадження № 2/358/125/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київськї області у складі головуючого судді Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 09.07.2024 звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму в розмірі 14 810,00 грн., а також судових витрати в розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05.01.2022 між ТОВ « Селфі кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 202340, згідно умов якого відповідачка отримала кошти в розмірі 8000, 00 грн. 08.01.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №08012024 відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників. Так, ПАТ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 202340 в сумі 14810, 00 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6810,00 грн. заборгованість за відсотками. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за кредитними договорами, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами, а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 27.02.2024 відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до змісту ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 05.01.222 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту № 202340, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов договору, ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачці грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн., строком на 30 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Тип процентної ставки фіксована.

Згідно з п. 2.1 договору, кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 202340 є графік платежів, у якому визначено до сплати суму кредиту та процентів за користування кредитом. До укладання кредитного договору відповідач також ознайомився із паспортом споживчого кредиту. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, встановлені договором.

08.01.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 08012024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, які формуються відповідно до Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 08.01.2024 за договором факторингу № 08012024 від 08.01.2024, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 08012024 від 08.01.2024, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором щодо боржників стосовно заборгованостей.

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 08012024 від 08.01.2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 202340 у розмірі 14810, 00 грн., з яких: 8 000,00 грн заборгованість за кредитом та 6810,00 грн. заборгованість за процентами.

Така ж сума боргу вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Так, згідно розрахунку заборгованості, у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 14810, 00 грн., з яких: 8 000,00 грн заборгованість за кредитом та 6810,00 грн. заборгованість за процентами.

Після встановлення зазначених обставин та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. А відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

При цьому суд приймає до уваги ту обставину, що ТОВ «Селфі Кредит»відступило право вимоги щодо відповідача на користь позивача ТОВ "«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та 513 ЦК України.

Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення між ТОВ «Селфі Кредит», з відповідачкою ОСОБА_1 кредитних договорів, встановлено факт отримання відповідачкою коштів за договорами та факт їх неповернення відповідачкою у відповідності до умов вказаних у договорах та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитами за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками.

Беручи до уваги документи на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 , враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за укладеним договором на загальну суму 14 810,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 72869 від 21.06.2024.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 263, 265, 285, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за кредитним договором №202340 від 05.01.2022 в розмірі 14 810 (чотирнадцять тисяч вісімсот десять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець