Ухвала суду № 128603670, 03.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

03 липня 2025 року 320/30280/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши заяву представника Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про відвід судді в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАЙДЕКС УА

до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за

наркотиками

третя особа: Державне підприємство Центральна лабораторія з аналізу якості

лікарських засобів і медичної продукції

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАЙДЕКС УА із позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, третя особа: Державне підприємство Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) (проспект Берестейський, 120-А, м. Київ, 03115, Ідентифікаційний номер юридичної особи 40517815) № 355-001.1/002.0/17-25 від 06.06.2025 р. щодо заборони реалізації, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу АМФОЛІП, суспензія для розчину для інфузій, 5 мг/мл, по 2 мл, або по 10 мл, або по 20 мл у скляному флаконі; по 1 флакону в блістері; по 1 блістеру разом з голкою фільтром у блістері в картонній коробці, виробництва Бхарат Сіранс енд Вакцинс Лімітед, Індія (реєстраційне посвідчення № UA/5704/01/01).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 зупинено дію розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) № 355-001.1/002.0/17-25 від 06.06.2025 року до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили по справі №320/30280/25.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у задоволенні клопотання Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

01 липня 2025 року від представника Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надійшла заява про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/30280/25, яка передана на розгляд судді 02.07.2025 року.

Вказана заява мотивована обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Колеснікової І.С. у цій справі. Зокрема, заявник зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 заборонено Держлікслужбі виконувати свої повноваження у відповідності до вимог нормативно-правового акту (Порядок встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України № 809 від 22.11.2011), який не є предметом оскарження у справі, що прямо суперечить положенням пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, де встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом: 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення. Відтак, на думку представника відповідача, заборона органу влади здійснювати свої повноваження щодо контролю якості та безпеки лікарських засобів в порядку визначеному чинним законодавством у відношенні конкретного лікарського засобу (Амфоліп), свідчить про заінтересованість судді в результаті розгляду справи, оскільки судом, наперед вирішено спір на користь позивача, заборонено органу влади у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів вчиняти дії, які прямо передбачені та є обов`язковими до вчинення в межах компетенції такого органу в силу положень нормативно-правового акту, який не є предметом оскарження у даній справі.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого позивачем відводу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про можливість розгляду заяви Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про відвід судді Київського окружного адміністративного суду у справі №320/30280/25 в порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина 2 статті 36 КАС України).

Згідно частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження по справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 1 статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, аналіз наведених приписів свідчить про те, що законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді; при цьому, відвід повинен бути вмотивованим та заявленим у строк, що визначений частиною 3 статті 39 КАС України; у разі, якщо суд дійде висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про відвід надійде до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, в такому випадку питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду.

Зі змісту поданої заявником заяви про відвід судді слідує, що передумовою для виникнення у останнього сумнівів у неупередженості судді слугувала незгода із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 зупинено дію розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) № 355-001.1/002.0/17-25 від 06.06.2025 року до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили по справі №320/30280/25.

Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 КАС України).

Суд зауважує, що прийняття суддею (судом) процесуальних рішень, передбачених КАС України, є здійснення судом правосуддя та не є тією обставиною, що свідчить про упередженість судді чи її особисту зацікавленість в розгляді справи.

Окрім наведеного, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного.

Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість, заявляючи відвід судді, позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.

Суд критично ставиться до тверджень заявника в частині заборони судом Держлікслужбі виконувати свої повноваження у відповідності до вимог нормативно-правового акту (Порядок встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України № 809 від 22.11.2011), який не є предметом оскарження у справі, що прямо суперечить положенням пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те що предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є саме розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) (проспект Берестейський, 120-А, м. Київ, 03115, Ідентифікаційний номер юридичної особи 40517815) № 355-001.1/002.0/17-25 від 06.06.2025 р. щодо заборони реалізації, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу АМФОЛІП, суспензія для розчину для інфузій, 5 мг/мл, по 2 мл, або по 10 мл, або по 20 мл у скляному флаконі; по 1 флакону в блістері; по 1 блістеру разом з голкою фільтром у блістері в картонній коробці, виробництва Бхарат Сіранс енд Вакцинс Лімітед, Індія (реєстраційне посвідчення № UA/5704/01/01).

Відтак, заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у пункті 4 частини 1 статті 36 КАС України, а сам відвід пов`язується виключно з суб`єктивним сприйняттям заявником дій судді під час розгляду справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відтак, з урахуванням приписів частини 4 статті 40 КАС України розгляд заяви про відвід необхідно здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, який визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Визнати заяву Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про відвід судді необґрунтованою.

Передати матеріали справи №320/30280/25 для вирішення питання про відвід судді Колеснікової І.С. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Колеснікова І.С.