Рішення № 128602774, 02.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 рокуСправа №160/27993/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить:

-скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0452150407 від 15.07.2024 про визначення штрафу 10% в розмірі 461809 грн. за порушення строків орендної плати за землю з юридичних осіб за період 2019-2024р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ПрАТ «ДАЗ», за наслідками якої складено акт №43317/04-36-04-07 14311614 від 14.06.2024 та податкове повідомлення-рішення спірне №0452150407 від 15.07.2024. ПрАТ «ДАЗ» не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправними та незаконними. З цією метою позивачем в порядку адміністративного оскарження подано скаргу до ДПС України. За наслідками розгляду скарги спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення. За висновками акту спірні донарахування пов`язуються із тим, що товариством несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов`язання з податку на землю за звітні періоди 2019-2024 роки. На переконання позивача, такі висновки відповідача є помилковими. Відповідно до п. 113.1 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. Відповідно до п. 102.1 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації). ПрАТ «ДАЗ» уточнюючу декларацію до періоду, що перевищує 1095 днів, не подавало. Також, передбачені п. 102.2 ПК України до ПрАТ «ДАЗ» обставини, які дають можливість вийти за строки давності, встановлені п. 102.1 ПК України, застосовуватися не можуть, оскільки це перевіркою не встановлено. Таким чином, саме перевищення строків давності для нарахування грошових зобов`язань, визначених ст. 102 ПК України (що стосується штрафних санкцій), є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення строків №0452150407 від 15.07.2024 про визначення штрафу 10 % в розмірі 461809 грн. за порушення строків орендної плати за землю з юридичних осіб за період 2019-2024.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27993/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.

Цією ж ухвалою суду витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області усі докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0452150407 від 15.07.2024.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не погоджується з позовними вимогами та вважає, що позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. 09.04.2024 було проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» щодо порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю, за результатами якої складено акт №19008/04-36-04-07/14311614. За результатами камеральної перевірки ПрАТ «ДАЗ» встановлено порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України щодо термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю. Підприємством ПрАТ «ДАЗ» задекларовано податкові зобов`язання по земельному податку у податкових деклараціях за 2021 рік від 19.02.2021 №9030305883, за 2022 рік від 21.02.2022 №9036646019, від 19.07.2022 №9132421714(уточнююча), за 2023 рік від 20.02.2023 №9029209602. На підставі вказаних податкових декларацій в інтегрованій картці платника з земельного податку з юридичних осiб проведено відповідні нарахування. Згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок) за 2021 рік від 19.02.2021 №9030305883 по строку нарахування 01.11.2021, 30.09.2021, 30.11.2021, 01.08.2022, 30.12.2021 фактично сплачено платіжними дорученнями у періоді, починаючи з лютого 2024 року по березень 2024 року, задекларовані податкові зобов`язання з плати за землю (земельний податок) за 2022 рік згідно наданих податкових декларацій з плати за землю від 21.02.2022 №9036646019, від 19.07.2022 №9132421714 (уточнююча) по строках нарахування 02.03.2022, 30.03.2022, 02.05.2022, 30.05.2022, 30.06.2022, 19.07.2022, 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022, 30.12.2022, 30.01.2023 фактично сплачено платіжними дорученнями у періоді починаючи з 01.03.2024 по 29.03.2024 та задекларовані податкові зобов`язання з плати за землю (земельний податок) за 2023 рік згідно наданої податкової декларації з плати за землю від 20.02.2023 №9029209602 по строках нарахування 30.03.2023, 01.05.2023, 30.05.2023, 30.06.2023, 31.07.2023, 30.08.2023 фактично сплачено платіжними дорученнями у періоді, починаючи з 29.03.2024 по 08.04.2024. У зв`язку з відсутністю своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов`язань, в ІКП з земельного податку з юридичних осiб у ПрАТ «ДАЗ» виникала недоїмка (борг). Сплачені платником кошти з орендної плати, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Акт направлено платнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано ПрАТ «ДАЗ» 25.04.2024. Заперечення до акту камеральної перевірки позивачем не надсилались. На підставі акта прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 125765,41 грн. (10% від суми погашення податкового боргу відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України), яке надіслано з Додатком платнику та отримані платником 28.04.2024. Зазначене податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0259960407 позивачем було оскаржене ПрАТ «ДАЗ» в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України. За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення. Таким чином, ГУ ДПС під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, тому позовні вимоги ПрАТ «ДАЗ» задоволенню не підлягають.

Відповідачем також подано клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач скористався досудовим врегулюванням спору, тому враховуючи дату отримання ним рішення ДПС України за наслідками розгляду скарги, наявне порушення строку звернення до суду із цим позовом.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За змістом частини 1, абз.1 частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною четвертою статті 122 КАС України передбачено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, положення КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідачем зазначено, що позивач скористався правом та оскаржив податкове повідомлення-рішення №0259960407 від 15.05.2024 в адміністративному порядку до ДПС України, за результатом розгляду скарги платника ДПС України винесено рішення про результати розгляду скарги від 09.08.2024 №24447/6/99-00-06-03-02-06, яке згідно з рекомендованим повідомленням про вручення отримано ПрАТ «ДАЗ» 15.08.2024.

Суд звертає увагу, що обставини, про які зазначає відповідач у клопотанні про залишення позову без розгляду, стосуються податкового повідомлення-рішення №0259960407 від 15.05.2024, яке не є предметом спору у даній справі, а рішення від 09.08.2024 №24447/6/99-00-06-03-02-06 прийнято за наслідками розгляду скарги ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» саме на податкове повідомлення-рішення №0259960407 від 15.05.2024.

Поряд з цим, питання строку звернення до суду із позовом, що переданий на вирішення суду у цій справі, вирішено на стадії відкриття провадження, порушень строку звернення судом не встановлено, а матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, клопотання відповідача необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Відповідачем подані додаткові пояснення, в якому акцентовано, що у зв`язку із великою завантаженістю юридичного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області було помилково надано в строк відзив по іншій камеральній перевірці ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» по судовій справі №160/22923/24 про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0259960407. Щодо обставин цієї справи, відповідачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки позивача щодо порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю, за результатами якої складено акт камеральної перевірки №43317/04-36-04-07/14311614 та встановлено порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України щодо термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю. Позивачем задекларовано податкові зобов`язання по орендній платі у податкових деклараціях від 18.02.2019 №9024891083 за 2019 рік, від 19.02.2020 № 9029099974 за 2020 рік, від 28.04.2020 № 9090715078 (уточнююча) за 2020 рік, які подані платником в установлені Кодексом терміни. На підставі вказаних податкових декларацій в інтегрованій картці платника плата за землю (орендна плата) з юридичних осіб проведено відповідні нарахування. Згідно податкової декларації з плати за землю за 2019 рік від 18.02.2019 № 9024891083 по строку нарахування 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019, 30.01.2020 фактично сплачено платіжними дорученнями у період починаючи від 30.04.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024, 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024, 21.05.2024, 22.05.2024, згідно податкової декларації з плати за землю за 2020 рік від 19.02.2020 № 9029099974 по строку нарахування 30.03.2020, 01.03.2020, 29.06.2020, 30.04.2020, 30.06.2020, 31.08.2020, 30.07.2020 фактично сплачено платіжними дорученнями 22.05.2024, 23.05.2024, 31.05.2024, 07.06.2024, 10.06.2024, 11.06.2024 та уточнюючої за 2020 рік від 28.04.2020 № 9090715078 по строку нарахування 29.06.2020 фактично сплачено платіжними дорученнями 23.05.2024, 31.05.2024 року. У зв`язку з відсутністю своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов`язань, в ІКП з сплати за землю з юридичних осiб у ПрАТ «ДАЗ» виникала недоїмка (борг). Сплачені платником кошти з орендної плати, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Акт №43317/04-36-04-07/14311614 від 14.06.2024 направлено платнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано ПрАТ «ДАЗ» 25.06.2024. На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 №0452150407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 461 089,00 грн. (10% від суми погашення податкового боргу відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України) за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з сплати за землю з юридичних осіб. Зазначене податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 №0452150407 позивачем було оскаржене ПрАТ «ДАЗ» в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України. За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 01.10.2024 №29458/6/99/00-06-03-02-06 повідомлення-рішення від 15.07.2024 №0452150707 ГУ ДПС у Дніпропетровській залишено без змін, а скарга-без задоволення. Щодо незгоди позивача з притягненням до відповідальності за несвоєчасну сплату земельного податку у зв`язку із строком давності для нарахування грошових зобов`язань визначеним ст.102 ПК України відповідач зазначає, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» зареєстроване 16.08.1996, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 14311614; з 12.12.1996 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Правобережна ДПІ (Чечелівський район м. Дніпра); місцезнаходження юридичної особи: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53.

14.06.2024 відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, головним державним інспектором Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області була проведена камеральна перевірка Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614) щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (орендна плата).

За результатами перевірки складено акт від 14.06.2024 №43317/04-36-04-07/14311614.

За висновками акту від 14.06.2024 №43317/04-36-04-07/14311614 дані камеральної перевірки свідчать про порушення ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614) вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового Кодексу України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з плати за землю (орендна плата). Відповідальність платника за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання передбачена статтею 124 Кодексу.

Виявлені порушення обґрунтовані в акті наступним.

При перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ДПС України, та встановлено:

-по податковій декларації від 18.02.2019 №9024891083 за 2019 рік по граничному терміну сплати на 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019, 30.01.2020 фактично сплачено 30.04.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024, 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024, 21.05.2024, 22.05.2024 відповідно;

-по податковій декларації від 19.02.2020 №9029099974 за 2020 рік по граничному терміну сплати на 30.03.2020, 01.03.2020, 29.06.2020, 30.04.2020, 30.06.2020, 31.08.2020, 30.07.2020 фактично сплачено 22.05.2024, 23.05.2024, 31.05.2024, 07.06.2024, 10.06.2024, 11.06.2024 відповідно;

-по податковій декларації від 28.04.2020 №9090715078 (уточнююча) за 2020 рік по граничному терміну сплати на 29.06.2020 фактично сплачено 23.05.2024 та 31.05.2024.

15.07.2024 на підставі акту від 14.06.2024 №43317/04-36-04-07/14311614 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0452150407, згідно з яким до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» застосовано штраф у розмірі 10% за порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з плати за землю (орендна плата) на загальну суму 461089,56 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0452150407 від 15.07.2024 направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивачу та вручено 23.07.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод» подано скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням від 01.10.2024 №29458/6/99-00-06-03-02-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 №0452150407, а скаргу без задоволення.

Копія вказаного рішення отримано позивачем засобами поштового зв`язку 10.10.2024.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 15.07.2024 №0452150407, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 статті 131 ПК України визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, встановлена пунктом 87.9 статті 87 ПК України заборона платникам податків спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання до повного погашення податкового боргу (крім випадків, визначених цим же пунктом) кореспондується з обов`язком контролюючого органу зараховувати такі кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Якщо платник сплачує суму грошового зобов`язання, але при цьому має податковий борг із податку, то сплачена сума зараховується в погашення податкового боргу з цього податку у календарній черговості виникнення такого боргу. Тобто, погашення відповідних зобов`язань здійснюється контролюючим органом за таким алгоритмом - основне зобов`язання, штраф, пеня. При цьому відповідні дії повинні здійснюватися у порядку черговості виникнення податкового зобов`язання.

В свою чергу, сплата податкового зобов`язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням правил пункту 87.9 статті 87 ПК України, внаслідок чого контролюючий орган здійснює зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника, не може вважатися належною сплатою податкового зобов`язання та тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Такі правові висновки неодноразово виснувались Верховним Судом, зокрема, в постановах від 26.03.2019 у справі № 810/315/17, від 22.02.2024 у справі №813/4825/17, від 18.07.2024 у справі № 1240/2871/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало встановлення камеральною перевіркою несвоєчасної сплати сум задекларованих податкових зобов`язань з плати за землю (орендна плата) по наступним податковим деклараціям: від 18.02.2019 №9024891083 за 2019 рік по граничному терміну сплати на 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019, 30.01.2020; від 19.02.2020 №9029099974 за 2020 рік по граничному терміну сплати 30.03.2020, 01.03.2020, 29.06.2020, 30.04.2020, 30.06.2020, 31.08.2020, 30.07.2020; від 28.04.2020 №9090715078 (уточнююча) за 2020 рік по граничному терміну сплати на 29.06.2020 фактично сплачено 23.05.2024 та 31.05.2024.

Суд враховує, що позивачем не заперечується факт порушення термінів сплати задекларованих зобов`язань з плати за землю (орендна плата), перелік яких наведено в акті камеральної перевірки.

При цьому, як вбачається з інтегрованої картки платника, за ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» починаючи з 30.01.2019 рахується податковий борг, який станом на 31.12.2020 становив 7405809,76грн., тому зарахування відповідачем сплачених позивачем коштів на погашення існуючого податкового боргу цілком узгоджується з обов`язком контролюючого органу, визначеного пунктом 87.9 статті 87, пунктом 131.2 статті 131 ПК України.

Суд зазначає, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, що чітко встановлено абзацом другим пункту 87.9 статті 87 ПК України, тому незалежно від визначеного позивачем призначення платежу в платіжних інструкціях, у разі наявності податкового боргу сума такого платежу зараховується саме на погашення податкового боргу, оскільки це прямо передбачено нормами ПК України.

При цьому, зараховувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, є не правом, а обов`язком контролюючого органу згідно наведених приписів пункту 87.9 статті 87, пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України, тому зараховуючи сплачені позивачем кошти в рахунок погашення податкового боргу, відповідач діяв у спосіб та у межах наданих повноважень.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що за рахунок сплачених позивачем коштів був погашений його податковий борг за черговістю його виникнення, факт порушення позивачем строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань по орендній платі за звітні 2019-2020 рр. за податковими деклараціями, які наведені в акті перевірки від 14.06.2024 №43317/04-36-04-07/14311614, підтверджений матеріалами справи та позивачем не спростований, визначення позивачу штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати самостійно визначених сум податкових зобов`язань за 2019-2020 рр. на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України відповідає вимогам законодавства.

Доводи позивача про те, що застосування штрафу є неправомірним, оскільки відповідачем порушено строки давності для нарахування штрафних санкцій, визначених ст. 102 ПК України, суд вважає безпідставними з наступного.

Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

При цьому, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом (судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду) в постанові від 24.07.2023 у справі №821/850/18.

Отже, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, спростовуються матеріалами, а інших підстав його неправомірності судом не встановлено.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено протиправності рішення відповідача, що оскаржується.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0452150407 від 15.07.2024 прийняте відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 КАС України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова