Ухвала суду № 128602756, 02.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 липня 2025 року Справа 160/18543/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 26.06.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка передана судді 27.06.2025 р., в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.12.2023 р. щодо зупинення реєстрації податкової накладної №31 від 13.12.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 11.06.2025 р. щодо відмови у реєстрації податкової накладної №31 від 13.12.2023 р.;

- зобов?язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 13.12.2023 р. подану на реєстрацію ФОП ОСОБА_1 датою її подання 13.12.2023 р.

В позовній заяві позивач також просив поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду з позовом.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що оскільки останнє рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної №31 від 13.12.2023 р. прийняте 11.06.2025 року, останній день строку припадає на 11.09.2025 року. Вказує, що він виходив з того, що строк для подання пояснень у 365 днів є зупиненим, та він може подати такі пояснення після закінчення воєнного стану. Однак було виявлено, що було прийнято зміни до законодавства, яким зупинення строків було скасовано. Він зауважує, що зміна законодавства не залежить від його волі, і він не може впливати на порядок прийняття законів, їх зміст та суть, але вправі розраховувати на виконання вимог ст.58 Конституції України. І у даному випадку скасування зупинення строку для подання пояснень у 365 днів, та скасування права подання пояснень щодо зупиненої податкової накладної, яка очевидно зупинена на підставі протиправного рішення. Саме тому, просить суд врахувати поважність пропуску строку та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом, а саме у зв?язку з прийняттям закону, який погіршує становище на реалізацію його права, щодо подання пояснень щодо заблокованої податкової накладної після закінчення воєнного стану.

До суду 01.07.2025 року від відповідача надійшло клопотання, в якій останній просить залишити позовну заяву без руху.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем в позовній заяві зазначено відповідачем Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. Проте, згідно із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вірною назвою відповідача (код ЄДРПОУ 44118658) є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. Прохальна частина позовної заяви ФОП ОСОБА_1 містить вимогу: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.12.2023 р. щодо зупинення реєстрації податкової накладної №31 від 13.12.2023 р. А також, позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби від 11.06.025 р. щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 31 від 13.12.2023 р. Проте, до матеріалів позовної заяви долучено копію квитанції від 29.12.2023 р. про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та копію квитанції №2 від 11.06.2025 р., а не рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної №31 від 13.12.2023 р. та рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної №31 від 13.12.2023 р. Крім того, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної приймає комісія регіонального рівня, а не Державна податкова служба України. Так, згідно із даних Єдиного реєстру податкових накладних, щодо податкової накладної №31 від 13.12.2023 р. рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН не приймалось. Податкова накладна має статус реєстрацію зупинено. Також, що прохальна частина позовної заяви ФОП ОСОБА_1 містить вимогу: зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 13.12.2023 р. поданої на реєстрацію ФОП ОСОБА_1 датою її подання 13.12.2023 р. Водночас, реєстрацію податкової накладної №31 від 13.12.2023 р. було зупинено, на підтвердження чого позивач надає квитанцію від 29.12.2023 р. № 9357138742. Тобто, податкову накладну не може бути зареєстровано датою подання 13.12.2023 р.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Системний аналіз норм митного та податкового законодавства України дає суду підстави для висновку про те, що спеціального строку для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відмінного від загальних строків, визначених статтею 122 КАС України, законодавцем не передбачено.

Отже, законодавцем для оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено загальний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений положеннями статті 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема спірна квитанція від 29.12.2023 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9357138742, згідно із якої реєстрацію податкової накладної було зупинено, прийнята в порядку електронної взаємодії та направлена позивачу електронним повідомленням контролюючого органу в день їх прийняття.

В той же час, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 23 червня 2025 року, тобто після закінчення строку встановленого законом.

Позивач в клопотанні посилається на необізнаність в зміні законодавства, однак суд критично ставиться до вказаних обставин.

Суд вважає, що лише сам по собі факт необізнаності в зміні законодавства, не може бути поважною причиною пропущення строку звернення до суду з позовом, а повинні існувати певні відповідні обставини, які позбавили особу реальної можливості звернутися до суду з позовом.

Однак позивачем, не надано жодних пояснень щодо тієї обставини, що спірна квитанція від 29.12.2023 року, була отримана в день її прийняття, але позов не було пред`явлено до суду в межах шестимісячного строку, встановленого законодавством.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, а тому в задоволенні клопотання останнього про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Отже, позивачу необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку в частині оскарження квитанції від 29.12.2023 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також надати докази на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до положення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, в позовній заяві позивачем зазначено відповідачем-1 - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, проте відповідно до коду ЄДРПОУ 44118658 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться - «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Таким чином, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад сторін та привести відповідно до найменування відповідача з кодом ЄДРПОУ.

Крім того, згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко викласти позовні вимоги, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Суд вказує, що зміст позову це його частина, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування, а також матеріально-правові вимоги позивача до відповідача щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Так, позивачем в позові вказано, що 29.12.2023 р. позивач отримав від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9357138742, згідно із якої реєстрацію податкової накладної було зупинено. 11.06.2025 р. позивач отримав квитанцію №2 від ДПС України, в якій було зазначено, що повідомлення від 11.06.2025 р. №10 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду.

При цьому, в позовній заяві позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.12.2023 р. щодо зупинення реєстрації податкової накладної №31 від 13.12.2023 р., рішення ДПС України від 11.06.2025 р. щодо відмови у реєстрації податкової накладної №31 від 13.12.2023 р.

Відтак, виклад обставин є неточним, незрозумілим та не відповідає змісту позовних вимог.

Суд також звертає увагу заявника, що квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є рішенням суб`єкта владних повноважень, та сама по собі не порушує жодних прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18.

Крім того, згідно із частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3 028 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України "Про судовий збір".

За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 року становить 3 028 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом зазначеного позову є скасування квитанцій від 29.12.2023 року та від 11.06.2025 року.

Відтак, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, а отже судовий збір сплачується у розмірі 3 028 грн. за кожну вимогу немайнового характеру (3 028 грн. х 2).

Таким чином за подання цього позову позивач мав сплатити 6 056 грн.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до позову надано документу про сплату судового збору у розмірі 3 028 грн., в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.

Отже, позивачу необхідно надати докази доплати судового збору у розмірі 3 028 грн. (6056 грн. - 3 028 грн.).

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку в частині оскарження квитанції від 29.12.2023 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також надати докази на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи;

- уточнену позовну заявою, в якій уточнити суб`єктний склад сторін та привести відповідно до найменування відповідача з кодом ЄДРПОУ, з дотриманням норм частини 4 статті 161 КАС України;

- докази доплати судового збору у розмірі 3 028 грн., сплаченого за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Звернути увагу позивача, що відповідно до ч.7 ст.18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.

Суддя К.С. Кучма