Рішення № 128599986, 24.06.2025, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 487/880/25

Провадження № 2/476/170/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2025 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Слободніченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

16.04.2025 року з Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08.05.2023 року відповідач ОСОБА_2 власноручно написав розписку, про те, що 02.05.2023 року взяв у неї у борг грошові кошти у розмірі 300 доларів США на строк 2 місяці під 5% зі строком повернення до 02.07.2023 року. До зазначеного строку відповідач борг не повернув і не збирається виконувати свої договірні зобов`язання.

Посилаючись на положення ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, просила суд стягнути з відповідача на її користь суму боргу за розпискою у сумі 11836,60 грн.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. В разі неявки належним чином повідомленого відповідача просила провести заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду також не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи звикладеного,суд вбачаєза можливерозглянути справупо сутіза відсутностіналежним чиномповідомлених прочас тамісце розглядусправи учасниківсправи.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріпленостаттею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у ході розгляду справи по суті, 02.05.2023року відповідач ОСОБА_2 взяв уборг упозивачки ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 300 доларів США, і зобов`язався повернути вказаний борг в строк до 02.07.2023 року (а. с. 5).

На підтвердження отримання зазначеної суми відповідачем складено боргову розписку, яка містить дату її складення, інформацію про нього, суму боргу, обов`язок позичальника з повернення боргу, строк повернення та підпис позичальника (а. с. 5).

До визначеного сторонами кінцевого строку, тобто до 02.07.2023 року, боргові зобов`язання щодо повернення боргу відповідач не виконав.

У зв`язку з викладеним, позивачка була змушена звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду та просила стягнути з відповідача на її користь несплачену суму боргу в розмірі 300 доларів США, що на час отримання позики 02.05.2023 року складає 10968,00 грн. та 5% річних в сумі 548,40 грн., а всього 11836,60 грн.

Згідно зстаттею 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Відповідно достатті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зістаттею 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно достатті 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документами, якими підтверджується як укладення договору, його умови, а також засвідчують отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.

Такі правові висновки про застосування статей1046,1047 ЦК Українивикладені у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14-ц (провадження № 61-5020св18), від 14 квітня 2020 року у справі № 628/3909/15 (провадження № 61-42915св18), від 21 липня 2021 року у справі № 758/2418/17 (провадження № 61-9694св20), від 14 липня 2022 року у справі № 204/4341/17 (провадження № 61-4389св21).

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.

У матеріалах справи міститься оригінал розписки від 08.05.2023 року, яка засвідчує факт отримання відповідачем грошових коштів та зобов`язання повернути конкретно визначену грошову суму в конкретно визначений строк та містить дату отримання коштів. Зміст розписки дає підстави стверджувати, що відповідач визнав наявність боргу в певному розмірі станом на визначену дату, що свідчить про природу правових відносин між сторонами спору.

Із переписки між сторонами у застосунку VIBER від 05.07.2023 року, 13.07.2023 року, 05.08.2023 року, 09.08.2023 року, 19.09.2023 року, 24.09.2023 року, 27.09.2023 року, 04.10.2023 року, 05.10.2023 року, 21.10.2023 року, 04.11.2023 року, 12.11.2023 року, 14.11.2023 року, 22.11.2023 року, 26.11.2023 року, 30.11.2023 року, 07.12.2023 року, 11.12.2023 року, 20.12.2023 року, 08.05.2024 року, 22.06.2024 року, 01.07.2024 року, 07.07.2024 року, 13.07.2024 року, 01.10.2024 року слідує, що відповідач визнає суму боргу за розпискою від 08.05.2023 року, але можливості розрахуватися немає (а.с. 6-14).

Устатті 204 ЦК Українизакріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, провадження № 14-203цс19).

Відповідач в ході розгляду справи таку презумпцію не спростував, доводів про безгрошовість договору позики не навів.

За змістом статей525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зістаттею 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимогстатті 545 ЦК Україниприйнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з частиною першоюстатті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Натомість, будь-які докази про повернення зазначених у договорі позики та розписці коштів у матеріалах справи відсутні, відповідач таких доказів не надав.

Суд вважає, що наявність оригіналу боргової розписки у кредитора свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

За вимогами вимоги статей12,81 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків ,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене,а такожте,що вматеріалах справивідсутні доказиповного чичасткового виконаннявідповідачем взятогона себезобов`язанняперед позивачкоющодо поверненняїй коштів,суд приходитьдо висновку,що данийпозов підлягаєзадоволенню вповному обсязі,а сумаборгу урозмірі 11836,60грн. підлягає стягненню з відповідача.

Під час подачі позовної заяви позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.п. "в" п. 2 ч.1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір". Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи вищевикладене,керуючись ст.ст.12,81,141,263,264,265,280,281,282,283ЦПК України,суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняборгу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_2 ) борг за розпискою у сумі 11836 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 04.07.2025 року.

Суддя Н.В. Чернякова