Рішення № 128599745, 01.07.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/773/25

Провадження 2-а/465/135/25

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2025 року м. Львів

Франківський районний суду м. Львова у складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Безпяткової Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

31.01.2025 позивач, в особі свого представника звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов обґрунтовує тим, що постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3924865 від 24.01.2025, інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Стецик М.П. був притягнутий до адміністративної відповідальності України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме дії, «під час подання світлофором червоного сигналу, що забороняє рух, водій не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 «стоп-лінія» чим порушив п. 8.10 ПДР».

З даною постановою ОСОБА_1 не погоджується.

Після зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 , позивач попросив працівників поліції показати відео з нагрудних камер, або інших камер які би відобразили факт перетину дорожньої розмітки 1.12 «стоп-лінія», однак працівники поліції відмовити в надані такого відео.

Вищевказану постанову позивач фактично вважає незаконною, необґрунтованою, протиправною, а дії інспектора патрульної поліції при винесення постанови були протиправними, безпідставними та невмотивованими.

Ухвалою суду від 19.02.2025 відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами, передбаченимист. 286 КАС України. Призначено данусправу дорозгляду увідкритому судовому.

19.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступні обставини.

Так, порушення полягає у тому, що позивач 24 січня 2025 року о 12 год. 25 хв. у м. Львові на перехресті вулиць Княгині Ольги-Піддубного, керуючи транспортним засобом RENAULT LOGAN державний номерний знак НОМЕР_1 , не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 «стоп-лінія» під час подання світлофором червоного сигналу, що забороняє рух, чим порушив п. 8.10 Правил дорожнього руху. Вчинене позивачем порушення ПДР України стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України.

В результаті позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесено постанову серії ЕНА №3924856 від 24.01.2025 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Як вбачається із відеофайлу, долученого до відзиву на позовну заяву, позивач перед регульованим пішохідним переходом під час подання світлофором для водіїв червоного сигналу, передньою частиною транспортного засобу здійснив наїзд на дорожню розмітку 1.12 «стоп-лінія», чим порушив п 8.10 ПДР України.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , маючи законні підстави вважати позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, здійснив розгляд

справи, ознайомив позивача зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомив позивачу його права та обов`язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП, роз`яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. По завершенню розгляду справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, виніс оскаржувану постанову серії ЕНА №3924856 від 24.01.2025 відносно ОСОБА_1 , з якою останній ознайомився та отримав її копію, про що свідчить підпис Позивача в графі 8 та 9 оскаржуваної постанови.

Звертає увагу суду, що позивач не заперечує ні факту керування ним транспортним засобом 24.01.2025 у м.Львові по вул. Княгині Ольги-Піддубного, ні факту зупинки його працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, однак з оскаржуваною постановою не погоджується з тих підстав, що працівники поліції відмовили Позивачу в наданні відеодоказів, які підтверджували би факт перетину ним дорожньої розмітки 1.12 «стоп-лінія».

Однак, дані твердження не відповідають дійсності, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву відеодоказами з нагрудних камер працівників поліції, переглядом яких встановлено, що надати можливість ознайомитися з доказами, що підтверджують факт порушення Позивачем правил дорожнього руху спочатку не видалося можливим через технічну несправність пульта до автомобільного відеореєстратора. Проте, згодом, усунувши технічну несправність, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 пред`явив позивачу відео, на якому зафіксований факт перетину ним дорожньої розмітки 1.12 «стоп-лінія» (clip-9 0:04:20).

Отже, зважаючи на те, що твердження позивача про відмову працівників поліції надати йому відеодокази, вчиненого ним правопорушення, не знайшли свого підтвердження, розцінюємо такі, як ніщо інше, як намагання уникнути адміністративної відповідальності.

01.07.2025 від представника позивача надійшли заперечення на відзив, що є фактично відповіддю на відзив, в який останній зазначив, зокрема, що не є зрозумілим, що показували працівники поліції ОСОБА_1 , отже спочатку самими працівниками у відзиві на позовну заяву вказано про технічні несправності, а потім щось було показано ОСОБА_1 , проте відео де видно, що він переткнув стоп-лінію не було.

В судовому засіданні позивачем була надана заяву в якій він додатково зазначив, що камера в працівника поліції взагалі не була включена, та відповідач не надав суду відео, а тільки той факт, що позивачу відео показали. І він не був згоден з даним відео. Зазначає, що відео на якому б було видно, що він порушує , сидячи за кермом правила дорожнього руху не має. Також позивач не заперечував провести судове засідання у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відзиві просив суд розглянути справу у його відсутності.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Судом встановлено, що постановою Серії ЕНА №3924856 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122 КУпАПта накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

У постанові зазначено, що 24.01.2025 о 12 год. 25 хв. м. Львів, вул. Княгині Ольги-Піддубного під час подання світлофором червоного сигналу, що забороняє рух, водій не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 «стоп-лінія», чим порушив п. 8.10 ПДР порушено вимоги зупинки поданих світлофором або регулювальником.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353(далі Закон № 3353), встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Статтею 14 Закону № 3353встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.10 ПДР, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП, Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.1статті 247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо неправомірності його дій, при тому що обов`язок доведення правомірності своїх дій покладено саме на відповідача.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З відео файлів, які долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву вбачається, що працівником поліції було зупинено автомобіль позивача, представлено, роз`яснено права, перевірено документи, проведено поверхневу перевірку, проте сам факт вчинення правопорушення позивачем, а саме порушення п. 8.10 ПДР на відео відсутній.

З огляду на що, при розгляді даної справи суб`єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачкою Правил дорожнього руху, а відповідно суду - факту вчинення ним правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України) не встановлено.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд доходить висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, без повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відомості, які б спростовували даний висновок суду відсутні.

Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем не представлено належного, об`єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а відтак суд вважає, що постанову винесену інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Стецик М.П. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №3924856 від 24 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 73-77, 132, 139, 205, 241-245, 286 КАС України,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Скасувати постановусерія ЕНА №3924856 від 24 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, б. 19, ЄДРПОУ 40108646.

Cуддя Мартьянова С.М.