Рішення № 128599706, 03.07.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/4812/25

Провадження 2-а/465/185/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої - судді Коліщук З.М.,

за участі секретаря судового засідання Беднара А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 - адвокат Голянська Ю.А. звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

Позов мотивує тим, що 26 травня 2025 року поліцейський Галущак А.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4824950, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Із даної постанови вбачається, що 26.05.2025 року близько 23 год. 18 хв. в м.Львові по вул. Студентській, 1 позивач, керуючи автомобілем, здійснив проїзд без зупинки, не виконавши при цьому вимогу знаку 2.2, чим порушив п. 8.4.в ПДР Порушення вимог заборонних знаків. Вказує, що жодних доказів того, що позивач вчинив таке адміністративне правопорушення не існує, такі поліцейський не надав. У п. 7 оскаржуваної постанови не зазначено, які саме матеріали додаються до постанови, що, на думку сторони позивача, дає підстави вважати, що будь-яких доказів того, яким чином лейтенант поліції УПП в Львівській області зафіксував порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху не існує. Зазначає, що складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення; наведений в постанові опис обставин не дозволяє оцінити спірну ситуацію, будь-яких доказів на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України поліцейським не наведено.

Враховуючи вищевикладене, просить визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4824950 від 26.05.2025 року, винесену інспектором 1 взводу 4 роти 2 бат. Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Галущаком Андрієм Михайловичем та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відзив мотивує тим, що доводи позивача не відповідають дійсності та об`єктивній реальності, адже наявні беззаперечні докази вчинення позивачем даного правопорушення, разом з тим, інспектор чітко спостерігав факт порушення позивачем вимог ПДР, а тому, як посадова особа контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом зупинення транспортного засобу під керуванням позивача. Позивач здійснив зупинку свого транспортного засобу та почав вести діалог з працівниками поліції. Останні, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015, представилися, пояснили позивачеві причину зупинки та почали з`ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Безпосередньо під час процедури розгляду справи Позивача було ознайомлено із вимогами ст. 63 Конституції України й ст. 268 КУпАП. Вказує, що інспектор, керуючись наявними доказами, нормами чинного законодавства та власною дискрецією, виніс абсолютно законну та правомірну Постанову. Відтак, підстав для скасування відповідної Постанови немає, оскільки така є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому чинним законодавством.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від його представника до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без їх участі.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч.4ст.229 КАС Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що постановою інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Галущака А.М. серії ЕНА №4824950 від 26.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень.

За змістом даної постанови, 26.05.2025 року близько 23 год. 18 хв. у м. Львові по вул. Студентській, 1, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "AUDI A6", номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено, чим порушив п. 8.4"в" Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1ст.122 КУпАП.

Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюютьПравила дорожнього руху, які затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно доп. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 8.4.вПравил дорожнього рухупередбачено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: - заборонні знаки - запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Частиною першоюстатті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост.7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАПвизначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до закріпленого вст. 62 Конституції Українипринципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

За приписамист. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відповідно достатті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтями31,40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIIIвизначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Таким чином, положенняЗакону №580-VIIIнадають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Так, представник відповідача до поданого відзиву на позовну заяву долучив відеозапис, з якого вбачається, що працівником УПП у Львівській області - інспектором Галущаком А.М. здійснено зупинку транспортного засобу «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 .

Працівник поліції, приймаючи рішення про винесення оскаржуваної постанови, зазначав водію транспортного засобу про порушення правил дорожнього, а саме невиконання вимоги дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено.

Разом з тим, з жодного долученого відеозапису не вбачається, що перед вул. Студентською у м. Львові, де був зупинений транспортний засіб позивача, наявний дорожній знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено, як і не вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 дійсно не виконав вимоги цього знаку (у випадку його наявності), оскільки на долучених відеозаписах транспортний засіб під керуванням позивача проглядається вже після його зупинки.

Водночас, будь-яких інших доказів щодо того, що позивач порушив вимоги п.8.4.вПравил дорожнього руху, та які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, інших показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано.

Відповідно дост. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Докази, надані суду, які стали підставою для винесення постанови не фіксують, що позивач порушивп.8.4.в ПДРУкраїни, а відтак не підтверджують факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення.

Відповідач, в свою чергу в судове засідання не з`явився, доказів щодо обставин справи не подав, таким чином покладений на нього обов`язок щодо доказування суду правомірності своїх дій, не виконав і не спростував доводи позивача.

За даних обставин, відповідачем при винесені постанови не дотримано вимогКУпАПта Інструкції, не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушивПравила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч.1ст.122 КУпАП України, що є його обов`язком відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України.

Враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, а відповідачем не надано доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху та відповідно вчинення такого адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4824950 від 26.05.2025 року винесена інспектором без додержання вимог законності, а відтак підлягає скасуванню.

За правилами ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, відсутність посилання у ній на докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, оскільки вказане не передбачено вимогами ч.3 ст.286 КАС України.

Згідно з ч. 5ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 484,48 грн. необхідно стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2,77,205,241-246,255,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задоволити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4824950 від 26.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1ст.122 КУпАП- скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП- закрити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Повний текст рішення складено 3 липня 2025 року.

Cуддя Коліщук З.М.