Вирок № 128599496, 02.07.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/140/25Справа №447/252/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2025 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючої судді- ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024140000000725 від 12.07.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львів, Львівської області, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, військовослужбовця

з участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Volvo S60», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним автодорогою «Київ-Чоп» в напрямку м. Чоп за межами населеного пункту неподалік с. Луб`яна, Стрийського району, Львівської області грубо порушив вимоги п. 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху») розділу 1; п. 2.3 б), д) Розділу 2; п. 12.3, п. 12.9 б) Розділу 12, а також Розділу №33 «Дорожні знаки» (в частині вимог заборонного знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год.») чинних Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом, на ділянці дороги де встановлено дорожній знак 3.29 (обмеження максимальної швидкості 50 км/год.), перевищив максимальну швидкість та рухався зі швидкістю 178-174 км/год., був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем марки «Daewoo Lanos TF69Y 3НГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухаючись по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, в дозволеному для цього місці, здійснював маневр повороту ліворуч на другорядну дорогу до с. Луб`яна, Стрийського району, Львівської області, перетинаючи його смугу руху.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху водій автомобіля марки «Daewoo Lanos TF69Y 3НГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від яких 13.07.2024 об 11:00 годині, помер перебуваючи в реанімаційному відділені КНП Стрийської міської ради «Стрийська центральна районна лікарня».

Таким чином, ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив обставини, які викладені в обвинувальному акті, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, висловив щирий жаль з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, попросив вибачення у потерпілої. Зазначив, що відшкодував потерпілій шкоду. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки втративши кінцівки, планує пройти протезування, а для проходження лікування виникне необхідність у користуванні автомобілем.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_3 вину у вчинену визнає, щиро кається, відшкодував потерпілій завдану шкоду, є військовослужбовцем, який під час бойового завдання втратив кінцівки, просив застосувати до обвинуваченого покарання не пов`язане з позбавленням волі та не застосовувати додаткове покарання.

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_7 зазначив, що вважає за доцільне призначити покарання обвинуваченому не пов`язане з позбавленням волі та не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом з врахуванням стану здоров`я обвинуваченого. Також зазначив, що ОСОБА_3 відшкодував завдану шкоду у розмірі 354 000 грн., відповідно до укладеного договору про відшкодування шкоди від 17.02.2025 та потерпіла залишає за собою право на отримання страхового відшкодування в межах страхових лімітів відповідно до полісу.

Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вину визнає вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України і обмежує судовий розгляд допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів що характеризують його особу.

У судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив обставини, які викладені в обвинувальному акті, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, висловив щирий жаль з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винну, наявність обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 типово характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше несудимий, є військовослужбовцем, який отримав поранення у ході виконання бойового завдання та втратив нижню та верхню кінцівки.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин,які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі.

Враховуючи позицію потерпілої щодо виду основного та додаткового покарання, позицію прокурора щодо можливості не призначення додаткового покарання, обставину відшкодування обвинуваченим заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який будучи військовослужбовцем під час безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районі населеного пункту Садки Сумської області внаслідок ураження саморобним вибуховим пристроєм противника отримав травму, внаслідок якої відбулась ампутація двох кінцівок, суд вважає за можливе не позбавляти ОСОБА_3 права керувати транспортними засобами.

З огляду на викладене, враховуючи відшкодування обвинуваченим шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, який на підставі ст. 75 КК України підлягає звільненню від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349,368, 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за ОСОБА_3 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_3 , у разі зміни місця служби - на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

У разі звільнення з військової служби зобов`язати ОСОБА_3 згідно з ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 40 433 (сорок тисяч чотириста тридцять три) грн. 05 (п`ять) коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 29.07.2024.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15.07.2024.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.08.2024

Речові докази:

- модуль керування системою безпеки із надписами: «VOLVOAIRBAGSENSORP31334279BOSCH»,який запаковано у спец пакет №FPS6006079 повернути власнику;

- автомобіль марки «VOLVO S60», р.н. НОМЕР_4 повернути власнику;

- автомобіль марки «DAEWOO LANOS TF69 Y ЗНГ» р.н. НОМЕР_2 повернути власнику.

Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1