Постанова № 128596417, 02.07.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2548/25

Провадження № 3/346/1094/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ),

в с т а н о в и в :

До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, 21 травня 2025 року надійшов протокол серії ВАД № 254482 від 05 травня 2025 року про адміністративне правопорушення, складене відносно ОСОБА_1 , за частиною 1статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення(надалі за текстом -КУпАП), з матеріалами.

Аргументи держави Україна, в особі поліцейського, який склав протокол, полягали у тому, що ОСОБА_1 . Ухилялась від виконання передбачених статтею 150 СК України обов`язку, щодо виховання свого малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого перебувала без нагляду дорослих на залізничному вокзалі міста Коломиї, бродягу вала та була поміщена до Івано-Франківського центру соціально-психологічної реабілітації дітей. А за це передбачена адміністративна відповідальність, частиною 1статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позиція ОСОБА_1 : в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Вона отримала повістку у паперовому вигляді була надіслана їй на поштову адресу, з рекомендованим листом. І тому, на підставі статті 6 «право на справедливий суд» Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року (де було розглянуто питання тривалості розгляду справи, але його висновок суд вважає цілком застосовним і до цієї справи), а також рішення від 24.02.2022 року про визнання не прийнятною заяви №43925/18 у справі "Goryachyy v. Ukraine" (якою суд не знайшов порушень статті 6 Конвенції у тому, що суд інформував людину про дату, час і місце судового засідання шляхом надіслання повістки поштою з рекомендованим повідомленням, але вона повернулась з поміткою, що її не було доставлено у зв`язку із закінченням строку для його отримання отримувачем) суд проводив розгляд справи ОСОБА_1 за її відсутності, оскільки вона як сторона у справі протягом двох місяців не вжила жодних заходів аби дізнатись про стан відомого їй судового провадження та забрати повістку. А про існування провадження проти неї саме у Коломийському міськрайонному суді їй було відомо, що вказано у протоколі під підпис.

Оцінка суду.

Положення пункту 22 частини 1статті 92 Конституції Українигарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Зокрема, положеннями частини 1статті 184 КУпАПпередбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей є адміністративним правопорушенням.

Наведені положення кореспондуються із положеннями частини 1 і 2статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-IІІза якими, батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Аналогічними, є і положеннястатті 150 Сімейного кодексу України, які окрім того, встановлюють обов`язок батьків дитини виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Суд враховує, те, що наданими йому доказами:протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), письмовими поясненнями ОСОБА_1 , (а.с. 5), паспортом громадянина України ОСОБА_1 , (а.с. 7), підтверджується, що вона дійсно ухилилась від виконання обов`язків щодо виховання ОСОБА_2 , внаслідок чого останній в період часу не перебувала без нагляду дорослих на залізничному вокзалі міста Коломиї, бродягувала.

А за таких обставин суд погоджується із тим, що ОСОБА_1 , дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1статті 184 КУпАП, і саме вона винна у його вчиненні.

Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, вона підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.

На виконання положеньстатті 33 КУпАПсуд констатує, що за своїм характером, вчинене ОСОБА_1 , адміністративне правопорушення, з огляду на його об`єкт та наслідки, не є особливо тяжким; суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 , вчиняла у минулому протиправну поведінку; суд має докази її віку, статі, місця проживання.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1статті 184 КУпАПявляє собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу Українискладає від 850 до 1700 гривень).

Отже, врахувавши вказані вище обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 , стягнення, передбаченого частиною 1статті 184 КУпАП, з урахуванням його мети, що передбаченастаттею 23 КУпАП, суд вважає, що накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, в мінімальному розмірі (тобто 850 гривень), буде достатньою мірою відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Разом з цим, відповідно до положеньстатті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. А тому, в силу положень частини 5статті 4 Закону України «Про судовий збір»та положеньстатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»з ОСОБА_3 , слід стягнути ще й 605 гривень 60 копійок у якості судового збору.

Отже, керуючись статтями1,2,7,8,9,10,17-24,26,27,33-38,40-1,44,221,245-253,254-255,268,271,276,279,280,283-285,287,294,298-300,304,305,306 КУпАП, суд,

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), винуватою у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106). Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.

Копію постанови направити ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Суддя: Коваленко Д. С.