Постанова № 12859471, 16.12.2010, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №3-3908/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Богуславська І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої директором ПП “Лев-Н”, що мешкає у АДРЕСА_1, за ст.1631 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 05.07.2010р. о 12-00 год. при проведенні невиїзної документальної перевірки ПП “Лев-Н” Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя було встановлено порушення порядку веденння податкового обліку, що призвело до зниження податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 10180,00 грн., чим директор ПП “Лев-Н” ОСОБА_1 порушила пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97, та здійснила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1631 КУпАП.

До суду надійшов відзив директора ПП «Лев-Н» ОСОБА_1, у відповідності до якого дана особа вважає протокол незаконним і необґрунтованим, а тому просить відмовити у притягненні її до адміністративної відповідальності. Також до суду надійшли заперечення Жовтневої МДПІ м.Маріуполя на відзив ОСОБА_1, згідно яких Жовтнева МДПІ м.Маріуполя ввжає факт правопорушення доведеним, а протокол обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Розглянувши надані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

05 липня 2010 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя проведена невиїзна перевірка ПП “Лев-Н” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Магнолія», ПП Максіма» за період: з 01.03.2010р. по 31.03.2010р., за результатами якої складений акт № 164/07-213/36637387 від 05.07.2010р.

В наведеному акті зокрема зазначено, що до податкового кредиту декларацій по ПДВ платником податків ПП «Лев-Н» у березні 2010 року віднесено суми за отримані від ПП «Магнолія» на підставі договору поставки, укладеного між ПП «Лев-Н» та ПП «Магнолія» за №8 від 01.02.2010р, товари господарського та технічного призначення, а також суми за надання ПП «Максіма» транспортно-експедиційних послуг на підставі угоди за №4 від 01.02.2010р.

З урахуванням наведеного, виходячи із висновків акту слідує, що ПП «Лев-Н» порушені приписи пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР, оскільки ПП Магнолія” та ПП “Максіма” не доведено факту поставок продукції та надання послуг по перевезенню за вказаними вище договорами із ПП «Лев-Н», і ці договори є нікчемними.

15.07.2010 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя, в особі старшого державного ревізора-інспектора відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість, складений протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено порушення порядку ведення податкового обліку в результаті чого було порушено 7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

01.02.2010р. між ПП «Лев-Н» та ПП «Магнолія» укладений договір №8, за умовами якого ПП «Магнолія» прийняло на себе зобовязання щодо поставки товарів господарського та технічного призначення, а ПП «Лев-Н» щодо їх прийняття та оплати.

Згідно із договором від 01.02.2010р., укладеним між ПП «Лев-Н» та ПП «Максіма» за №4 останне прийняло на себе зобов'язання надавати транспортно-експедиційні послуги, а ПП «Лев-Н» обов'язки щодо їх оплати.

Факт виконання умов договорів зокрема підтверджується: актами приймання-передачі, видатковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за цей період часу, податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями. Оплата отриманої продукції та послуг за наведеними вище договорами здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 99 від 01.03.10р. на суму 12500,00 грн.; № 125 від 11.03.2010р. на суму 16000,00 грн.; № 177 від 24.03.10р. на суму 18000,00 грн.; № 139 від 12.03.2010р. на суму 3000,00 грн. за відповідний період часу.

Дані документи у розумінні до п.2.1. Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 є первинними документи, оскільки первинними документами за даною нормою є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. При цьому за нормами п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У відповідності до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом Закон про ПДВ) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3, п. 7.1, 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування цим податком є поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України. Особа - продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

За пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно підпункту 7.5.1 підпункту 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається в тому числі дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

За приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ). Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» (надалі Порядок заповнення податкової накладної), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. За пунктом 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Аналізуючи акт перевірки № 164/07-213/36637387 від 05.07.2010р. суд приходить до висновку, що надані для перевірки податкові накладні, видані Приватним підприємством «Магнолія» та акти видані Приватним підприємством «Максіма» Приватному підприємству «Лев-Н» містять всі необхідні реквізити, встановлені Законом про ПДВ та Порядку заповнення податкової накладної, при цьому Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя не надано жодних доказів їх недійсності та їх дійсність взагалі не оспорюється, а тому суд виходить із їх дійсності та вважає їх належним та допустимим доказом виникнення права на податковий кредит.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що:

1) відповідачем не надано жодних доказів нікчемності укладених між ПП «Лев-Н» та ПП «Магнолія», а також між ПП «Лев-Н» та ПП «Максіма» правочинів, оскільки Жовтневою МДПІ м. Маріуполя у акті перевірки ніяким чином не пояснено та не обґрунтувало чим саме укладені договори порушують публічний порядок: які саме права і кого порушені, яким майном та хто заволодів (знищив) у результаті їх вчинення, та не довів наявності складу господарського правопорушення у діях сторін в частині наявності вини (умислу на заволодіння чужим майном),

2) із наявних документів (актів приймання-передачі, податкових накладних) слідує, що виконання укладених правочинів з поставки товарів господарського та технічного призначення між ПП «Магнолія» та ПП «Лев-Н», та надання ПП «Максіма» транспортно-експедиційних послуг ПП «Лев-Н» було реальним,

3) факт оплати підтверджений відповідними банківськими документами,

4) податкові накладні, видані вказаними ПП «Магнолія» та ПП «Максіма» ПП «Лев-Н», відповідають вимогам Закону України «Про податок на додаток на додану вартість».

Отже, з урахуванням наведених вище доводів та правової позиції Верховного суду України (постанова від 12.02.2008 року № 08/28) згідно якої факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення які допускали його контрагенти, суд вважає, що Жовтневою МДПІ м.Маріуполя не доведено, що під час укладення договорів ПП «Лев-Н» діяв без належної обачності та обережності, при цьому право ПП «Лев-Н» на податковий кредит за результатами господарських операцій із ПП «Магнолія» та ПП «Максіма» є підтвердженим належними та допустимими доказами.

У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Згідно ст. 1631 цього ж Кодексу відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі, визначеному цією нормою.

З урахуванням наведених норм та доводів, суд дійшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено Жовтневою МДПІ м.Маріуполя необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства, не відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права, оскільки в діях директора ПП «Лев-Н» відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, так як укладені між ПП «Лев-Н» та ПП «Магнолія», а також між ПП «Лев-Н» та «Максіма» договори не є нікчемними, поставки продукції та надання транспортно-експедиційних послуг були реальними, а отже ПП «Лев-Н» правомірно відображені у податковому обліку результати господарських операцій із придбання продукції та отримання транспортних послуг за цими договорами, а тому відсутні порушення встановленого порядку ведення податкового обліку.

На підставі викладеного вважаю, що в діях директора ПП «Лев-Н» ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.1631 ч.1 КУпАП.

Але, на час розгляду адміністративного матеріалу в суді, сплинув передбачений ч.2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, закрити провадження за адміністративним матеріалом відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 1631 ч.1 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 38, п.7 ст. 247, ч.1 ст. 1631, ст. 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст.1631 КУпАП закрити в звязку зі спливом терміну накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена або опротестована прокурором протягом 10 днів з дня її винесення в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя.

Суддя

Копія справжня:

16.12.2010р. ОСОБА_1

Б-2 АДРЕСА_1

Копія: Жовтневій МДПІ м.Маріуполя

м.Маріуполь, вул. Артема, 93

Жовтневий районний суд м.Маріуполя надсилає копію постанови від 16.12.2010р. про закриття провадження по справі за ст.1631 КпАП України відносно директора ПП “Лев-Н” ОСОБА_1

Додаток для відома: копія постанови.

Суддя Жовтневого

райсуду м.Маріуполя І.А. Богуславська