Рішення № 128591151, 03.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7679/25

Провадження № 2/752/5367/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Теплопостачсервіс») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 :

заборгованість з постачання теплової енергії за період з листопада 2014 року по лютий 2025 рік у розмірі 76 039,80 грн;

заборгованість за постачання гарячої води за період з березня 2017 року по лютий 2025 рік у розмірі 7 899,34 грн;

заборгованість за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 рік у розмірі 1 898,94 грн;

інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 21 731,56 грн та три проценти річних у розмірі 6 619 грн;

інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води у розмірі 2 410,70 грн та три проценти річних у розмірі 779,39 грн., а всього стягнути 120 406,73 грн.

Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Свої вимоги мотивувало тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і відповідачці у кв. АДРЕСА_2 .

Відповідачка є споживачем комунальних послуг з гарячого водопостачання та центрального опалення, від вказаних послуг не відмовлялася та фактично споживає їх.

08 квітня 2021 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 50/2/205 про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, за яким виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором.

Відповідачка не виконує належним чином своїх зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії, гарячої води та за абонентське обслуговування, не сплачуючи їх та порушуючи цим права та інтереси позивача, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Судом ухвала суду про відкриття провадження, копія позовної з додатками направлялись відповідачці за адресою її реєстрації та місцем знаходження нерухомого майна ( АДРЕСА_3 ), однак конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи судом. У встановлений строк відзиву на позов не подала.

Відзиву на позовну заяву не подано.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата формування виписки 24 квітня 2024 року.

08 квітня 2021 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 50/2/205 про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: кв. АДРЕСА_4 .

Відповідно до п. 7.2 договору плата за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої нараховується з дати видачі правовстановлюючих документів на квартиру (для власників квартир), видачі сертифікату відповідності на будинок (секцію) (для інвесторів будівництва).

Відповідно до п.10 договору показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживачів. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем звітного місяця (телефоном, факсом, особисте та інше).

Відповідачці ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, дата реєстрації права власності 07 березня 2017 року.

Відомості про те, що відповідачка не споживає надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання або відмовилася від даних послуг суду не надано.

Згідно з розрахунками ТОВ «Теплопостачсервіс» за адресою: АДРЕСА_3 , обліковується заборгованість з постачання теплової енергії за період з листопада 2014 року по лютий 2025 рік у розмірі 76 039,80 грн; заборгованість за постачання гарячої води за період з березня 2017 року по лютий 2025 рік у розмірі 7 899,34 грн; заборгованість за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 рік у розмірі 1 898,94 грн;

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України, власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Враховуючи обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з централізованого опалення, гарячого водопостачання, які надає ТОВ «Теплопостачсервіс», однак суд не погоджується з періодом за який така заборгованість має бути стягнута.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, дата реєстрації права власності 07 березня 2017 року, право власності у відповідачки виникло на підставі договору про бронювання квартири для передачі у власність від 24 жовтня 2012 року, додаткового договору №1 до договору про бронювання квартири для передачі у власність від 24 жовтня 2012 року, акта прийому передачі квартири від 02 березня 2017 року, акта про пред`явлення облігацій до погашення.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно із приписами ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оскільки відповідачка набула права власності на новостворене майно - 07 березня 2017 року, саме з цієї дати підлягає стягненню з неї заборгованість за спожиті комунальні послуги.

При цьому, суд констатує, що інших доказів, таких як дати введення будинку в експлуатацію чи сам договір про бронювання квартири для передачі у власність, який міг би містити положення щодо сплати комунальних платежів відповідачкою, позивачем суду не надано.

З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідачку, як боржника у зобов`язанні, покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов`язанні має право вимагати сплату грошей за надані послуги.

Згідно з розрахунками ТОВ «Теплопостачсервіс» за відповідачкою відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 обліковується з березня 2017 року заборгованість з постачання теплової енергії за період з березня 2017 року по лютий 2025 рік у розмірі 43 439,76 грн; заборгованість за постачання гарячої води за період з березня 2017 року по лютий 2025 рік у розмірі 7 899,34 грн; заборгованість за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 рік у розмірі 1 898,94 грн, які підлягають стягненню з неї в судовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачкою зобов`язань з оплати комунальних послуг, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідачки інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 21 731,56 грн та три проценти річних у розмірі 6 619 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води у розмірі 2 410,70 грн та три проценти річних у розмірі 779,39 грн.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

На відміну від інфляційних збитків розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

При цьому, судом враховується, що згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285); стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.»

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309.

Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3 % річних, і такі положення до внесення зміндо Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року підлягає застосованню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем за вказаний період інфляційні втрати та три проценти річних не нараховувались, отже з відповідачки на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 19 308,94 грн та три проценти річних у розмірі 6 151,36 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води у розмірі 2 410,70 грн та три проценти річних у розмірі 779,39 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (67,92%).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2056,62 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги:

- з постачання теплової енергії за період з березня 2017 року по лютий 2025 року у розмірі 43 439 (сорок три тисячі чотириста тридцять дев`ять) гривень 76 коп;

- з постачання гарячої води за період з березня 2017 року по лютий 2025 року у розмірі 7899 (сім тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 34 коп;

- з абонентського обслуговування за період з березня 2022 року по лютий 2025 року у розмірі 1898 (одну тисячу вісімсот дев`яносто вісім) 94 коп.

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 19 308,94 грн та три проценти річних у розмірі 6151,36 грн;

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання гарячої води у розмірі 2 410,70 грн та три проценти річних у розмірі 779,39 грн, а всього стягнути 79 719 (сімдесят дев`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» судовий збір у розмірі 2056 (дві тисячі п`ятдесят шість) гривень 62 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: вул. Вул. Самійла Кішки, буд.7-А, прим.65-66, м. Київ, 03189.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової катки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складений 03 липня 2025 року.

Суддя А. В. Слободянюк