Рішення № 128590833, 03.07.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа №712/6142/25

номер провадження №2/712/2891/25

03.07.2025 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Шевченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (далі позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.06.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено договір про надання фінансового кредиту № 11914-06/2024(далі Договір) в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на вебсайті в мережі Інтернетhttps://starfin.com.uaта підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».За умовами даного кредитного договору відповідач отримав кредит у сумі 10100грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути такий, сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.30 жовтня 2024року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено Договір факторингу №30102024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 11914-06/2024 від 11.06.2024перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП». 05 липня 2024року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 05171-07/2024(далі Договір)в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на вебсайті в мережі Інтернетhttps://starfin.com.uaта підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».За умовами даного кредитного договору відповідач отримав кредит у сумі 1000грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути такий, сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. 30 жовтня 2024року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено Договір факторингу №30102024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 05171-07/2024 від 05.07.2024перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП». Враховуючи те, що відповідач не виконував належним чином зобов`язання по вказаним вище договорами про надання фінансового кредиту у нього утворилась заборгованість, а саме: заборгованість за Договором №11914-06/2024від 11.06.2024 становить 28785 грн 00 коп., яка складається з:10100 грн 00 коп. заборгованість за кредитом;13635 грн 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами;5050грн 00 коп. сума заборгованості за пенею (штрафами) та заборгованість за Договором №05171-07/2024 від 05.07.2024, якастановить4120грн 00 коп., яка складається з:1000грн 00 коп. заборгованість за кредитом;1770грн 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами;1350грн 00 коп. сума заборгованості за пенею (штрафами).

Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надав.

У судове засідання представник позивача не прибув. Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить розглянути справу за відсутності представника позивача у разі неявки в судове засідання відповідача або його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибув, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, відповідно до положеньст. 128 ЦПК України.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно дост. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (даліКонвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положенняст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободРади Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачки.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судові засідання, в порядкустатті 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що11.06.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 11914-06/2024.

Згідно з пунктом 1.1. Кредитного договору Відповідач отримав кредит у сумі 10100 грн 00 коп.

У пункті 1.2. Кредитного договору вказано, що кредит надається строком на 120 днів, а датою надання кредиту є 11.06.2024. Дата погашення кредиту 09.10.2024.

Згідно з пунктом 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом.

У пункті 1.4.1. Кредитного договору зазначена денна процентна ставка, яка становить 1,5% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.2. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору кредит надається Клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 516874xxxxxx0136протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з пунктом 1.2. кредитного договору перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначеним нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу.

Відповідно до пункту 4.1.4 кредитного договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги з даним договором третій особі, у зв`язку з чим відбудеться зміна сторони-кредитодавця за даним договором.

Згідно з пунктом 5.3. кредитного договору,увипадку прострочення Клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 11914-06/2024 від 11.06.2024виконав у повному обсязі, що стверджується квитанцією про зарахування №422641918 від 11.06.2024 та довідкою вих. №3426_250226142454 від 26.02.2025 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Відповідно до наданого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»розрахунку заборгованості за договором № 11914-06/2024від 11.06.2024 заборгованість відповідача станом на 30.10.2024 становить 28785 грн 00 коп., яка складається з:10100 грн 00 коп. заборгованість за кредитом;13635 грн 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами;5050грн 00 коп. сума заборгованості за пенею (штрафами).

05 липня 2024року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 05171-07/2024.

Згідно з пунктом 1.1. Кредитного договору Відповідач отримав кредит у сумі1000грн 00 коп.

У пункті 1.2. Кредитного договору вказано, що кредит надається строком на 120 днів, а датою надання кредиту є 05.07.2024. Дата погашення кредиту 02.11.2024.

Згідно з пунктом1.4. Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом.

У пункті 1.4.1. Кредитного договору зазначена денна процентна ставка, яка становить 1,5% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного упункті 1.2. цього Договору.

Відповідно до пункту 1.6. Кредитного договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №516874хххххх0136протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з пунктом 1.2. кредитного договору перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначеним нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу.

Відповідно до пункту 4.1.4 кредитного договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, у зв`язку з чим відбудеться зміна сторони-кредитодавця заданим договором.

Згідно з пунктом 5.3. кредитного договору,увипадку прострочення Клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 05171-07/2024 від 05.07.2024виконав у повному обсязі, що стверджується листом вих.№20250227-917 від 27.02.2025 ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідно до наданого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»розрахунку заборгованості за договором № 05171-07/2024від 05.07.2024 заборгованість відповідача станом на 30.10.2024 становить 4 120грн 00 коп., яка складається з:1 000грн 00 коп. заборгованість за кредитом;1 770грн 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами;1 350грн 00 коп. сума заборгованості за пенею (штрафами).

30 жовтня 2024року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено Договір факторингу №30102024, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 11914-06/2024 від 11.06.2024 та договором № 05171-07/2024від 05.07.2024 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН. ГРУП».

Перехід до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» права вимоги за договорами № 11914-06/2024 від 11.06.2024 та № 05171-07/2024 від 05.07.2024у сумі 28785 грн 00 коп. та 4120 грн 00 коп. відповідно, підтверджується актом приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 30.10.2024 та витягомз акта приймання-передачі прав №1.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2ст. 639 ЦК Українивстановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зіст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписомст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1ст. 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост. 207 ЦК Україниправочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правиламист. 12 Закону України «Про електронну комерцію»регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судому постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Отже, договори№ 11914-06/2024 від 11.06.2024 та № 05171-07/2024від 05.07.2024 між первісним кредитором та відповідачем підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий відповідачу.

Відповідно дост.526 Цивільного кодексу України(далі ЦК України), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1статті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відтак, суд дійшов висновку, що первісний кредитор правомірно нарахував позивачу відсотки за користування кредитними коштами наданими на виконання кредитних договорів №11914-06/2024 від 11.06.2024 та № 05171-07/2024від 05.07.2024, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині слід задовольнити.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача пені за кредитним договором №11914-06/2024 від 11.06.2024 у сумі 5050 грн 00 коп. та за кредитним договором № 05171-07/2024від 05.07.2024 у сумі 1350 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Частиною першоюстатті 546 ЦК Українивизначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно дост. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1ст.550 ЦК України).

Згідно зст. 551 ЦК Українипредметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з пунктом 5.3. кредитних договорів №11914-06/2024 від 11.06.2024 та № 05171-07/2024від 05.07.2024,увипадку прострочення Клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Водночас пунктом 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Українивизначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення пені за кредитним договором №11914-06/2024 від 11.06.2024 у сумі 5050 грн 00 коп. та за кредитним договором № 05171-07/2024від 05.07.2024 у сумі 1350 грн 00 коп., тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 512 ЦК Українипідставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першоюстатті 513 ЦК Українипередбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною другоюстатті 517 ЦК Українипередбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов`язання відповідачем, як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача, а тому суд прийшов до висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП», як нового кредитора.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Усупереч умовам договору відповідач свої зобов`язання не виконала.

Після відступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» прав грошової вимоги за кредитними договорами до ОСОБА_1 останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за договорами.

Станом на день розгляду справи заборгованість за договором кредитування №11914-06/2024 від 11.06.2024 становить 23735 грн 00 коп., з яких 10100 заборгованість за кредитом та 13635 грн 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками та за договором кредитування № 05171-07/2024від 05.07.2024 становить 2770 грн 00 коп., з яких 1 000 грн 00 коп. заборгованість за кредитом та 1770 грн 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками.

При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5ст. 81ЦПК Українита враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 7000 грн 00 коп., суд зазначає про таке.

На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено договір №010-25 про надання правничої допомоги від 26.02.2025, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №010-25 від 26.05.2025, детальний опис робіт від 26.02.2025 виконаних адвокатом Колесніковою І.О. на виконання умов договору про надання правової допомоги №010-25 від 26.02.2025, ордер серії ВІ №1287750 від 29.04.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №4441 Колеснікової Ірини Олександрівни, згідно з якими вартість наданих послуг становить 7000 грн 00 коп.

Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, при вирішенні питання стягнення з позивача витрат на правничу допомогу відповідача суд виходить з положень п. 3 ч.2ст.141 ЦПК Українита вважає за необхідне стягнути з позивача пропорційно задоволеним вимогам суму сплачених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу сумі 5638 грн 50 коп.

Також при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1ст.141 ЦПК Українита вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору у сумі 1951 грн 25 коп.

Керуючись ст.4,12,13,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (01001, м. Київ, вул. М.Грушевського, 10, код ЄДРПОУ 41240530) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заборгованість:

за договором №11914-06/2024 від 11.06.2024, яка становить 23735 (двадцять три тисячі сімсот тридцять п`ять) грн 00 коп., та складається з 10100 (десять тисяч сто) грн 00 коп. заборгованість за кредитом та 13635 (тринадцять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками;

за договором кредитування № 05171-07/2024від 05.07.2024, яка становить 2770 (дві тисячі сімсот сімдесят) грн 00 коп. та складається з 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. заборгованість за кредитом та 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» витрати зі сплати судового збору у сумі 1951 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят одна) грн 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5638 (п`ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн 50 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська