Єдиний державний реєстр судових рішень 03.07.2025 Провадження по справі № 2/940/397/25
Справа № 940/842/25
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 липня 2025року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі : Козуб І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 48464,82 гривень заборгованості за договором про надання кредиту № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року та судові витрати по справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.03.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 436081-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов якого останній було надано кредит в сумі 22000 гривень на строк 24 тижні зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,0% за кожен день користування кредитом та комісією в сумі 3300 гривень. Додатковою угодою від 30.05.2023 року № 1 до договору про надання кредиту № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року ОСОБА_1 додатково надано кредит в сумі 9000 гривень, комісія за додатковий кредит склала 1350 гривень.
На виконання умов вищевказаного договору позивач свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.Проте відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами в повній мірі не здійснила, внаслідок чого станом на 29.04.2025 року має заборгованість загальною сумою 48464,82 гривень, яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 01.03.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 436081-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов якого останній було надано кредит в сумі 22000 гривень на строк 24 тижні зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,0% за кожен день користування кредитом та комісією в сумі 3300 гривень (копія договору - а.с. 55-63, паспорт споживчого кредиту а.с. 33-36). Додатковою угодою від 30.05.2023 року № 1 до договору про надання кредиту № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року ОСОБА_1 додатково надано кредит в сумі 9000 гривень, комісія за додатковий кредит склала 1350 гривень (копія додаткової угоди а.с. 75-77, паспорт споживчого кредиту а.с. 66-69).
На виконання умов вищевказаного договору позивач свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, перерахувавши на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» 22000 гривень 01.03.2023 року та 9000 гривень 30.05.2023 року, що підтверджується копіями підтверджень ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказів грошових коштів (а.с. 32, 78) та інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 23.05.2025 року про належність картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с. 139).
Проте відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами не здійснила, внаслідок чого станом на 29.04.2025 року має заборгованість за договором № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року загальною сумою 48464,82 гривень, в тому числі 19372,05 гривень тіла кредиту та 29092,77 гривень відсотків (копія довідки ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості а.с. 79, розрахунок заборгованості а.с. 80-89, виписка про рух коштів по картковому рахунку а.с. 140-160).
Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.
Згідно зіст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
ПоложенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Із дослідженого судом договору про надання кредиту № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року, укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , встановлено, що останній укладений в електронній формі та зі сторони споживача підписано одноразовим ідентифікатором UA-3998.
Із дослідженої судом додаткової угоди № 1 від 30.05.2023 року до договору про надання кредиту № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року, укладеної між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , встановлено, що остання укладена в електронній формі та зі сторони споживача підписана одноразовим ідентифікатором UA-2860.
Отже, підписання договору про надання кредиту № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року та додаткової угоди до нього свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Відповідно дост. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно дост. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовф`язання (неналежне виконання).
Згідност. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правиламист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1ст. 77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З боку відповідачки, яка про відкриття провадження у справі, дату, чакс та місце слухання справи повідомлена належним чином, не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимогст. 81 ЦПК Українижодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити повністю, оскільки відповідачкою порушено умови договору про надання кредиту № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року та не виконано взятих на себе зобов`язань.
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ,інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 6667 від 29.05.2025 року (а.с. 21), а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідачки.
Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦКУкраїни, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 ,на користьтовариства зобмеженою відповідальністю«Бізнес Позика»,код ЄДРПОУ41084239, юридична адреса: 01133, Україна, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, - 48464 (сорок вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 82 копійки заборгованості за договором про надання кредиту № 436081-КС-002 від 01.03.2023 року та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя: Т.П.Косович
Судове рішення № 128588472, Тетіївський районний суд Київської області було прийнято 03.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 940/842/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: