Рішення № 128587714, 03.07.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/443/25

2/290/348/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Заочне

07 липня 2025 рокуселище Романів

Вступна частина

Романівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі суддіШакалова А.В.,розглянувши упорядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін цивільнусправу за позовноюзаявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС", ЄДРПОУ: 42649746, вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Київ, 01133 до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.Рух справи.

1.1.17 квітня 2025 року позовна заява надійшла до суду. У цей же день справа була розподілена головуючому судді Шакалову А.В.

1.2.Ухвалою судді від 05 травня 2025 відкрито провадження по справі.

1.3. Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином. Відповідач повідомлений засобами поштового зв`язку, що підтверджується поштовим повідомлення у матеріалах справи.

1.4.Відповідач своїм правом на відзив не скористався.

1.5. Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

1.6. Суд, відповідно достатті 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

2. Обґрунтування позовних вимог.

2.1. Уквітні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №10003231777 від 24.02.2021 в розмірі 19741,70 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 5500 грн, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 14241,70 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.02.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений договір №10003231777 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, який визначенийст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 05.09.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 . ТОВ «ФК«ІНВЕСТ ФІНАНС» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5500 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідача. Натомість відповідач, отримавши кредитні кошти, умови кредитного договору в повному обсязі не виконує, у зв`язку із чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 19741,70 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Обставини справи, встановлені судом.

1.1. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.

1.2. Судом встановлено, що 24.02.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений договір №10003231777 про надання кредиту, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5500 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

1.3. За умовами договору строк, на який надано кредит, становить 30 днів, а саме до 26.03.2021 року.

1.4. відповідно до Договору Проценти за користування кредитом: 1,14 % за кожен день користування кредитом.

Загальний розмір наданого кредиту: 5500 грн. Кредит надається на 30 днів.

1.5. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором на номер телефону НОМЕР_2 .

1.6. До позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 10003231777 від 24.02.2021 року.

1.7. Згідно з доданим позивачем до позовної заяви розрахунком, розмір заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом станом на 16.04.2025 року становить 19741 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 5500 грн, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 14241,70 грн.

1.8. 05.09.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .Таким чином право вимоги до ОСОБА_1 набуло ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

2.Законодавство, що регулює спірні правовідносини сторін.

2.1. Відповідно до частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2.2. Приписи частин 1, 3статті 509 ЦК Українипередбачають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

2.3. Згідно з ч. 1ст. 627 ЦК Українивідповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

2.4. За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

2.5. Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК Україниістотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

2.6. Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

2.7. Статтями526,530 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

2.8. Згідно із ч. 1, 2ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

2.9. За змістомст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

2.10. Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

2.11. Згідно з ч. 1 ст.1046, ч. 1 ст.1049 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

2.12. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

2.13. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1ст. 1056-1 ЦК України).

2.14. Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

2.15. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

2.16. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.611, ч. 1 ст.612 ЦК України).

2.17. Частиною 1статті 625 ЦК Українивстановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

2.18. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.19. За погоджених сторонами умовами договору, відсутності у матеріалах справи докази пролонгації строку кредитування, кредитор мав право нараховувати відсотки за договором до 26.03.2021 року. Оскільки у матеріалах справи відсутні докази пролонгації, суд вважає, що стягнення відсотків поза межами строку кредитування та нарахування не підлягають задоволенню.

2.20. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

2.21. Згідно із п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

2.22. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

2.23. Відповідно до ч. 3ст. 11 вказаного Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

2.24. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

2.25. Згідно із ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

2.26. За правилами ч. 8, 12 ст. 11 даного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

2.27. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

2.28. Стаття 12 Закону № 675-VIIIвизначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

2.29. Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

2.30. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

2.31. Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

2.32. Згідно зіст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України "Про електронну комерцію").

2.33. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

2.34. Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_2 за період кредитування не гасив заборгованість за договором.

2.35. Отже, на переконання суду, наявні у матеріалах справи докази, підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, зважаючи також на відсутність контррозрахунку, який би спростував наявність боргу та його розмір.

3. Висновок суду.

3.1.Враховуючивикладенета оцінюючиналежність,допустимістькожногодоказу окремо,достатністьівзаємний зв`язокдоказівуїх сукупності,розглянувшисправув межахзаявленихвимог,суддійшоввисновку простягненняз ОСОБА_1 накористьТОВ«ДіджиФінанс»заборгованостізакредитнимдоговором№ 10003231777 від 24.02.2021наступним чином: сума прострочених платежів по тілу кредиту становить 5500 грн, сума прострочених платежів по процентах в межах строку кредитування (30 днів) становить 1881 грн., що в сумі становить 7 381 грн.

4. Розподіл судових витрат.

4.1. Відповідно до ч. 3 ст.133, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.2. Згідно з ч. 1 та ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

4.3. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 4, 5 статті137 ЦПК України).

4.4. У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути наданий договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

4.5. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 268).

4.5. Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Романенко М.Е. надавалась правова (професійна правнича) допомога позивачу у даній справі, що підтверджується витягом з акту на суму 9000 грн, договором про надання правничої допомоги з додатками та копією платіжної інструкції.

4.6. В силу ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4.7.Виходячи із викладеного, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача на 37,39%, тому він має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37,39%, а саме у сумі 3365, 10 грн.

4.8.Згідно з вимогами ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 905,75 грн (37,39%).

4.9. При ухваленні рішення, суд керувався ст.ст.12,81,141,263,264,265 ЦПК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.Рішення судді.

1.1.Позов задовольнити частково.

1.2.Стягнутиз ОСОБА_1 (адресамісцяпроживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" (адреса місця знаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість в сумі 7 381 (сім тисяч триста вісімдесят одна) гривня.

1.3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженоювідповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" суму сплаченого судового збору у розмірі 905,75 грн.

1.4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженоювідповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3365, 10 грн.

2. Роз`яснення суду, щодо порядку оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.

2.1. Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

2.2. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2.3.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.

2.4. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

2.5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

2.6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

2.7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ