Рішення № 128587487, 02.07.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/266/25

провадження 2/216/1263/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 липня 2025 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кулініча О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2025 року Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до суду зі вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошові кошти в розмірі 4819,36 грн., як неправомірно отриману допомогу по безробіттю, а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Зважаючи на предмет та ціну позову, а також інші обставини, які підлягають врахуванню у відповідності до положень пунктів 1 - 8 частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялася належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подала суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК Україникожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За положеннями ч. 1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 23.03.2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся в Дніпровській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з питання працевлаштування.

Наказом № НТ230524 від 24.05.2023 р. ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 24.05.2023 р. відповідно до ч.І ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення». Наказом № НТ230525 від 25.05.2023 р. ОСОБА_1 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, № 1533-ІП від 02.03.2000 року починаючи з 25.05.2023 р.

Допомогу по безробіттю відповідач отримував у період з 25.05.2023 р. по 22.08.2023 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань виявлено факт виконання ОСОБА_1 обов`язків керівника у ТОВ «ДІЮР» під час реєстрації в центрі зайнятості. Згідно документів, наданих особою при реєстрації в центрі зайнятості, ОСОБА_1 звільнений з ТОВ «ДІЮР» 12.03.2020 року за угодою сторін, ст.. 36 п.1 КЗпП України(наказ-розпорядження) № 24-к від 12.03.2020 року про припинення трудового договору (контракту).

Згідно рішення учасника ТОВ «ДІЮР» № 28-К від 15.08.2023 року ОСОБА_1 звільнений з посади директора з 15.08.2023 року.

Відповідно до висновку по осбі (додаток до протоколу № 26 від 29.08.2023) підставою для зняття з обліку як безробітного та поверненню коштів стало надання відповідачем під час реєстрації в центрі зайнятості недостовірної інформації щодо припинення трудових відносин з ТОВ «ДІЮР». Кошти які підлягають поверненню: 4819,36 грн. Залишки не виплаченої допомоги по безробіттю за період з 15.08.2023 по 22.08.2023 виплаті не підлягають.

29 серпня 2024 року позивачем складено Акт №261 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким, у тому числі, встановлено факт того, що відповідач був звільнений з посади директора ТОВ «ДІЮР» з 15 серпня 2023 року.

Центром зайнятості направлено боржнику претензію № 01-10/1601 від 31.08.2023 р. на суму 4819 грн. 36 коп.

Відповідно до ст.46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п. 1, п. 2 та п. 8 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування;безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.43Закону України«Про зайнятістьнаселення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

За ч. 2 ст.43 Закону України«Про зайнятістьнаселення»статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. №792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного, зокрема, в разі досягнення зареєстрованим безробітним встановленогостаттею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст.36 Закону «Прозагальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, неповідомлення особою про обставини, які не дають право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до ч. 3 ст.36 закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Відповідні висновки викладено у постанові ВС від 26.09.2018 року у справі № 545/164/17-ц.

Згідно з пунктом першим частини першоїстатті 1215 Цивільного кодексу Українине підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення даної норми свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14, а також з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 06.02.2019 року, які відповідно до вимог ч. 4 ст.263 ЦПК Українивраховуються судом при ухваленні рішення.

Враховуючи наведене, добросовісність безробітного полягає у своєчасному повідомленні відповідного центру зайнятості про втрату ним права на отримання допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що відповідач отримував допомогу по безробіттю за період з 25.05.2023 року по 22.08.2023 року та у цей же час був працевлаштованим «ТОВ» «ДІЮР» та звільнений лише 15.08.2023, про що не повідомив центр зайнятості, внаслідок чого відбулася безпідставна виплата забезпечення, що свідчить про недобросовісність з боку відповідача.

Під час дослідження матеріалів даної справи встановлено, що в поданих заявах відповідача про надання статусу безробітного вказано, що такий через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Окрім цього, ознайомлений під підпис з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначеніЗаконами України«Про зайнятістьнаселення»та «;Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Також, суд з цього приводу наголошує, що правова основа презумпції знання законодавства - обов`язок кожного неухильно додержуватисяКонституції Українитазаконів України. Цей обов`язок закріплений в частині 1статті 68 Конституції України. Обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання.

Таким чином, відповідач за період з 15.08.2023 року по 22.08.2023 року незаконно отримав соціальну допомогу з безробіття в сумі 4819,36 грн. та на підставі ч. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»зобов`язана повернути.

Слід зазначити також, що позивач звертався до відповідача з метою досудового врегулювання питання повернення коштів, надіславши відповідачу листа. У матеріалах справи відсутні докази задоволення досудової вимоги позивача.

За встановлених обставин та з урахуванням наведених норм законів, позовні вимоги є обґрунтованими та їх слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст.141ЦПК Українисудовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3028,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,19,141,247,258,259,354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заявуДніпропетровського обласногоцентру зайнятостідо ОСОБА_1 про стягненнянезаконно отриманоїдопомоги побезробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Дніпропетровськогообласного центрузайнятості незаконноотриману допомогупо безробіттюза періодз 25.05.2023по 14.08.2023року в сумі 4819,36 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Дніпропетровський обласний центр зайнятості, юридична адреса: 49006, м. Дніпро, вул. Ю.Савченко, буд. 12, код ЄДРПОУ: 03490909;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО