Ухвала суду № 128586673, 03.07.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9157/25

(1-кп/199/1065/25)

УХВАЛА

03 липня 2025 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебуває під вартою у Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» (шляхом відеоконференції);

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025121090000077 від 10.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2797/0/15-24 змінена з 7 жовтня 2024 року територіальна підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (на теперішній час місто Дніпро).

Учасники судового провадження вважили можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, враховує наступне.

Дане кримінальне провадження підсудне Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпра. Під час підготовчого провадження угоди про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468 - 475 КПК України до суду не надійшли. На теперішній час підстав для закриття провадження з обставин, визначених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України, його зупинення, не має. Обвинувальний акт відповідає вимогамст.291 КПК України, тому, відповідно до припису п. 3 ч. 3 ст. 314КПК України, відсутні підстави для повернення обвинувального акту з причин не відповідності вимогам КПК України або направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності, не встановлені. Клопотань щодо обрання заходів забезпечення кримінального провадження не надходило. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування були вручені обвинуваченому та захиснику.

Від обвинуваченого не надходило клопотань, що кримінальне провадження за його обвинуваченням в суді першої інстанції необхідно здійснювати колегіально суддями, тому кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 має здійснюватися суддею одноособово, в залі судового засідання Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Прокурор заявив клопотання про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження, проти чого сторона захисту не заперечувала.

Суд враховує, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Крім того, п. 2 ч. 1 статті 27 КПК України визначено, що суд можеприйняти рішенняпро здійсненнякримінального провадженняу закритомусудовому засіданнівпродовж усьогосудового провадженняабо йогоокремої частинилише уразі розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України у зґвалтуванні особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 152 КК України законодавством віднесено до кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

З огляду на викладене суд вважає, що, судовий розгляд кримінального провадження має здійснюватися у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження,

Крім того, суд застерігає, що кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом.

Насудовому розглядів закритомусудовому засіданніможуть бутиприсутні лишесторони таінші учасникикримінального провадження.

Судпопереджає зазначенихосіб прообов`язокне розголошуватиінформацію,для захистуякої розглядсправи абовчинення окремихпроцесуальних дійвідбуваються назакритому судовомузасіданні.

Прокурор заявивклопотання пропродовження строкутримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартоюна 60днів,яке обґрунтовуєтим,що обвинуваченийпідозрюється увчинені умисногоособливо тяжкомузлочину проти статевоїсвободи тастатевої недоторканостінеповнолітньої особи,який караєтьсяпозбавленням воліна строквід десятидо п`ятнадцятироків,тому може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на неповнолітню потерпілу та свідків, які ще не допитувалися, скоювати інші злочини.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений, захисник заперечували, заявили клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на інший, який непов`язаний з триманням під вартою, зокрема на домашній арешт, проти чого прокурор та представник потерпілої заперечували.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченої не можуть бути застосовані більш м`які запобіжні заходи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта протиІталії від06.04.2000» тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи .

У справу «Мюррей протиСполученого Королівствавід 28.10.1994» ЄСПЛ вказав, що при визначення «ступеня підозри» підставою для отримання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні «особливої категорії злочинів».

Усвоїх рішенняхЄСПЛ звертаєувагу нате,що тяжкістьзлочину,та ризикухилення обвинуваченоговід слідствазалишаються єдинимипідставами длявідмови судуу задоволенніклопотань прозвільнення.

ОСОБА_4 є тієюособою,яку повідомленопро обґрунтованупідозру увчинені умисногоособливо тяжкомузлочину проти статевоїсвободи тастатевої недоторканостінеповнолітньої особи,який караєтьсяпозбавленням воліна строквід десятидо п`ятнадцятироків,тому може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на неповнолітню потерпілу та свідків, які ще не допитувалися, скоювати інші злочини.

Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі«Харченко протиУкраїни», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до ст.183КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, при продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує необхідність виконання процесуальних рішень суду та запобіганню спробам ухилення обвинуваченого від суду або переховування, скоювати злочини, впливати на недопитаних свідків та неповнолітню потерпілу, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у з зв`язку з викладеним та наявністю фактів про існування реального суспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Відповідно до припису КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, за особливо тяжкі злочини розмір застави становить від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум на 2025 рік, затверджений Законом «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, для працездатних осіб залишився на рівні 2024 року та складає 3028 грн.

Враховуючи всі обставини справи, майновий стан та особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 454200 грн. 00 коп., яка буде достатньою мірою гарантувати виконання ним, покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, на ОСОБА_4 необхідно відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти такі обов`язки:

- прибувати за кожним викликом суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, перебування;

- не спілкуватися зі свідками та неповнолітньою потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави вважати обвинуваченого ОСОБА_4 , з моменту звільнення з-під варти, таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити суд.

Попередити ОСОБА_4 про можливість звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.

Частиною 2 ст. 316 КПК передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Керуючись ст.ст. 27, 110,314-316,369,371,372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Закінчити підготовче судове засідання.

Клопотання прокурора задовольнити.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженню № 12025121090000077 від 10.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, у закритому судовомузасіданні впродовж усього судового провадження, на 12-00 годину 11 липня 2025 року, в залі судового засідання Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.

В судове засідання викликати:

- прокурора;

- обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебуває під вартою у Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» (шляхом відеоконференції);

- захисника обвинуваченого ОСОБА_5 (шляхом відеоконференції);

- малолітню потерпілу ОСОБА_6 (шляхом відеоконференції);

- законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 (шляхом відеоконференції);;

- представника малолітньої потерпілої адвоката ОСОБА_8 (шляхом відеоконференції).

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовахДержавної установи«Кропивницький слідчийізолятор» - до 31 серпня 2025 року включно.

Відмовитистороні захисту в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на інший, який непов`язаний з триманням під вартою, зокрема на домашній арешт.

Здійснювати на протязі всього судового розгляду кримінального провадження, всі судові засідання за участі:

- обвинуваченого ОСОБА_4 дистанційне між Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра та Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

- захисника ОСОБА_5 дистанційне між Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра та Новомиргородським районним судом Кіровоградської області (https://nm.kr.court.gov.ua);

-прокурора дистанційнеміж Амур-Нижньодніпровськимрайонним судомм.Дніпра та Маловисківським районним судом Кіровоградської області (https://mv.kr.court.gov.ua).

Застосувати в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технологію, які мають забезпечити дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, якість звуку, а також інформаційну безпеку.

Копію ухвали про проведення на протязі всього судового розгляду кримінального провадження, всі судові засідання у режимі відеоконференції негайно направити:

- директору Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор»;

- Новомиргородському районному суду Кіровоградської області;

- Маловисківському районному суду Кіровоградської області для організації її виконання.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454200 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 може бутизвільнений підзаставу,з часупідтвердження внесенняцієї сумина рахунок№ UA158201720355229002000017442,отримувач ТУДСА Українив Дніпропетровськійобласті,код отримувача(ЄДРПОУ)26239738,банк отримувачаДКСУ,м.Київ,код 820172,на строкдії ухвали до 31 серпня 2025 року включно.

Обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної судом суми застави, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти такі обов`язки:

- прибувати за кожним викликом суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, перебування;

- не спілкуватися зі свідками та неповнолітньою потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених обов`язків - два місяця з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі якщо він не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього даною ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвалипро продовженняобвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою направити для виконання директору Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Відповідно до п. 1-1 ч.2 ст. 395 КПК України ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

03.07.2025