Рішення № 128586095, 03.07.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/982/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Березнікова О.В.

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 . Після смерті батьків відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , який належав померлим по 1/2 частці та які заповіли його позивачці. Позивачка спадщину після смерті батьків прийняла, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв`язку з цим звернулася до суду з вказаним позовом.

Просить суд визнати занею правовласності навказаний житловийбудинокв порядку спадкування після смерті батьків.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнали.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Батькам позивачкина правівласності по1/2частці належавжитловий будинок розташований по АДРЕСА_1 , який складається з: житловогобудинку - літ. А1 загальною площею 95,8 кв.м, житловоюплощею 54,0 кв.м, господарські будівлі: літня кухня літ.Б, сарай літ. В.Г,Д, убиральня літ. Е, надвірні споруди - № 1-6, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 13.03.2007, витягом про реєстрацію права власності та довідкою КП КМР «БТІ».

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя склали заповіти, якими усе своє майно заповіли позивачці.

Позивачка спадщину після смерті батьків прийняла, що підтверджується матеріалами спадкової справи №503/2009 та 48/2022.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, у судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивачка є спадкоємцем за заповітом вищенаведеного спадкового майна після смерті батьків. Спадщину прийняла та спірний житловий будинок дійсно належав померлим.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,право власностіна житловийбудинок розташований по АДРЕСА_1 , який складаєтьсяз:житловогобудинку -літ.А1загальною площею95,8кв.м,житловоюплощею 54,0кв.м,господарські будівлі:літня кухняліт.Б,сарай літ.В.Г,Д,убиральня літ.Е,надвірні споруди-№ 1-6,в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков