Рішення № 128582805, 24.06.2025, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2662/25

Провадження № 2/539/1229/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 рокуЛубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого судді Даценка В.М.,

за участю секретаря Шрейтер С.О.

учасники по справі у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування вимог зазначив, що 06.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3230683 відповідно доумов якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим

договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до положень договору сума кредиту становить 5 000,00 грн. проценти закористування кредитом:2250грн.,які нараховуються заставкою 3відсотків відфактичного залишкукредиту закожен день строку користуваннякредитом.Згідно п.1.6.Договору стандартна(базова)процентна ставказа користуваннякредитом становить5.00відсотків відфактичного залишкукредиту закожен денькористування кредитом. Відповідно доп.2.1.Договору кредитнікошти надаютьсяпозичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Крім того,07.12.2023між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «АвансКредит» та ОСОБА_1 було укладенодоговір №11252-12/2023 відповіднодо умовякого фінансовий кредитналається врозмірі 4000.00грн.на умовахстроковості,зворотності,платності,а Клієнтзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти закористування кредитомв порядкута наумовах,визначених цимДоговором.Строк кредиту120днів. Наданий кредитклієнт зобов`язанийпогасити востанній деньстроку кредитування. Дата погашеннякредиту 04.04.2024. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредитування.

Разом з тим, у порушення умов вищевказаних договорів відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого виникла заборгованість:

по поверненнюкредитних коштівта сплаті процентів закористування кредитомза Договором№ 3230683від 06.08.2021,станом надень формуванняпозовної заявиу розмірі35546,93грн,з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4 513,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -

29583.93 грн.; заборгованість за комісіями 1450,00 грн.

по поверненнюкредитних коштівта сплаті процентів закористування кредитомза Договором№ 11252-12/2023 від 07.12.2023,станом надень формуванняпозовної заявиу розмірі 13000,00грн,з яких: заборгованість заосновним зобов`язанням(затілом кредиту)-4000,00грн.;заборгованість занарахованими процентамина датувідступлення прававимоги 9 000,00 грн.

29.11.2021між ТОВ "МІЛОАН"та ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»було укладенодоговір №29-11-102відповідно доякого ТОВ"МІЛОАН"відступило накористь ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»прававимоги закредитними договорамидо позичальників,в томучислі задоговором №3230683.

10.01.2023між ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»та ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» булоукладено договір№10-01/2023відповідно доякого ТОВ «ВЕРДИКТКАПІТАЛ» відступилона користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3230683.

18.02.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

булоукладено договір№18-02/25відповідно доякого ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» відступилона користь ТОВ «ФАКТОРИНГПАРТНЕРС» права вимогиза кредитнимидоговорами допозичальників,в томучислі задоговором №3230683.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до

Відповідача за договором №3230683.

29.05.2024між ТОВ«АВАНС КРЕДИТ» таТОВ «ФАКТОРИНГПАРТНЕРС» було укладенодоговір №29052024відповідно доякого ТОВ«АВАНС КРЕДИТ»відступило накористь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимогиза кредитнимидоговорами допозичальників,в томучислі задоговором №11252-12/2023.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до

Відповідача за договором №11252-12/2023

На підставівищевикладеного позивачпрохає судстягнути звідповідача заборгованістьза Договорами№ 3230683від 06.08.2021та №11252-12/2023 від 07.12.2023 у розмірі 48546,93 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн. Розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Ухвалою суду від 04.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки поштовим повідомленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання. Заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

На підставі статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3230683. Кредитний договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим

договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник

зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та

проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що

визначені договором (а.с.26-37).

Відповідно до положень договору сума кредиту становить 4 000,00 грн. строк кредиту 15 днів з 06.08.2021 (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу: 21.08.2021, проценти закористування кредитом:2250грн.,які нараховуються заставкою 3відсотків відфактичного залишкукредиту закожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування

кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день

користування кредитом. Відповідно доп.2.1.Договору кредитнікошти надаютьсяпозичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (а.с.26).

Крім того,07.12.2023між ТОВ «АвансКредит» та ОСОБА_1 було укладенодоговір №11252-12/2023 відповіднодо умовякого фінансовий кредитналається врозмірі 4000.00грн.на умовахстроковості, зворотності,платності,а Клієнтзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти за користування кредитомв порядкута наумовах,визначених цимДоговором.Строк кредиту120днів. Наданий кредитклієнт зобов`язанийпогасити востанній деньстроку кредитування. Дата погашеннякредиту 04.04.2024. Тип процентноїставки:фіксована. Процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредитування (а.с.38-56).

Підписуючи договір відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій форму отримав інформацію, передбачену ч.2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про захист персональних даних».

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками в електронному вигляді в особистому кабінеті, ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтвердив, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Так, у Договорі оферти зазначено, що Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

Порядок отримання кредитних коштів є наступним: вибирається сума коштів, як позичальник бажає взяти у кредит та строк на який береться такий кредит; оформлюється заявка; обирається персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет, при підписанні документів на телефонний номер Клієнта направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці, електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта, при цьому, Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; проводиться погодження та перевірка банківської карти; у разі прийняття рішення про отримання кредиту Клієнт ознайомлюється з індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту в Особистому Кабінеті, у разі згоди із запропонованими умова кредитування. Клієнт підписує індивідуальну частину договору за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора; отримуються кошти на розрахункову карту позичальника.

Тобто, укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим.

Відповідно до вищенаведеного, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за відповідними вищевказаними договорами виконали належним чином, перерахувавши зазначені грошові кошти відповідачу, що підтверджується копією відповідної квитанції та копією довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.57,60).

Через неналежне виконання відповідачкоюем своїх зобов`язань за вищевказаними договорами утворилась заборгованість, відповідно до розрахунку позивача:

за договором № 3230683від 06.08.2021 у розмірі 35546,93грн,з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4 513,00 грн.; заборгованість занарахованими процентамина датувідступлення прававимоги - 29583,93 грн.; заборгованість за комісіями 1450,00 грн. (а.с.65-67);

за договором № 11252-12/2023 від 07.12.2023 у розмірі 13000,00грн,з яких: заборгованість заосновним зобов`язанням(затілом кредиту)-4000,00грн.;заборгованість занарахованими процентамина датувідступлення прававимоги 9 000,00 грн. (а.с.68).

Судом такожвстановлено,що 29.11.2021між ТОВ "МІЛОАН"та ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»було укладенодоговір №29-11-102відповідно доякого ТОВ"МІЛОАН"відступило накористь ТОВ «ВЕРДИКТКАПІТАЛ» прававимогиза кредитнимидоговорами допозичальників,в томучислі задоговором №3230683 (а.с.73-78).

10.01.2023між ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»та ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» булоукладено договір№10-01/2023відповідно доякого ТОВ «ВЕРДИКТКАПІТАЛ» відступилона користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3230683 (а.с.16, 79-84).

18.02.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

булоукладено договір№18-02/25відповідно доякого ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» відступилона користь ТОВ «ФАКТОРИНГПАРТНЕРС» права вимогиза кредитнимидоговорами допозичальників,в томучислі задоговором №3230683(а.с.8-15,16а).

29.05.2024між ТОВ«АВАНС КРЕДИТ» таТОВ «ФАКТОРИНГПАРТНЕРС» було укладенодоговір №29052024відповідно доякого ТОВ«АВАНС КРЕДИТ»відступило накористь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимогиза кредитнимидоговорами допозичальників,в томучислі задоговором №11252-12/2023 (а.с.17, 69-72).

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, вимоги про стягнення відсотків підлягають задоволенню частково.

В постанові ВП Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що конструкція кредитного договору вказує на те, що у спірних правовідносинах сторони погодили строк кредитування, після яких у позивача з`явилося право вимагати повернення кредиту разом із процентами.

Відтак, заборгованість за відсотками повинна бути нарахована в межах строку дії договору № 3230683 від 06.08.2021, в розмірі 2 250 грн (5000х3%х15), що і зазначено у додатку №1 до договору (а.с.30)

У випадку неналежного виконання грошового зобов`язання після 21.08.2021 року позивач не позбавлений можливості захистити своє право в порядку ст.625 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормамист. 141 ЦПК України.

Частиною 1ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язкуз задоволенням позовних вимог з відповідачки на користь позивач підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 2493 грн. 98 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 16 000 грн. суд виходить з такого.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надавалася Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на підставі договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 (а.с.21-22).

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги в суді першої інстанції надано заявку на надання юридичної допомоги №569 від 01.04.2025 на суму 16000,00 грн (а.с.24), витяг з Акту №9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025 року (а.с.25).

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг і виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені позивачем витрати в даній справі є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд вважає, що підлягає до зменшення розмір витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, а з урахуванням часткового задоволення позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 184 гривень 79 копійок, витрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями10,12,13,76,141,247,258,259,263-265,268,273, 280-282,354,355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Факторинг Партнерс»заборгованість задоговором №3230683від 06.08.2021в розмірі8213(вісімтисяч двістітринадцять)грн 00коп.,що складаєтьсяз 4513грн заборгованостіза основнимзобов`язанням(затілом кредиту); 2250грн заборгованостіза нарахованимипроцентами та1450грн. заборгованостіза комісіями таза договором№ 11252-12/2023 від 07.12.2023 у розмірі 13000 грн, що складається з 4000 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та 9 000 грн заборгованості за нарахованими процентами, а всього, 21213 (двадцять одна тисяча двісті тринадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 1058 (одна тисяча п`ятдесят вісім) грн 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 2 184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн 79 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішенняможебутипереглянуте судом,щойогоухвалив,записьмовоюзаявою відповідача. Заявупро переглядзаочного рішенняможе бутиподано протягомтридцяти днівз дняйого проголошення . Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області В.М.Даценко