Рішення № 128581071, 30.06.2025, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/175/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року с-ще Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді О. С. Данилюк,

при секретарі с/з Марієвській Н.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Штундюка О.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув с-щіБрусилів впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання права власності за набувальною давністю на частину житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Штундюк О.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання права власності за набувальною давністю на частину житлового будинку, в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне. Так, відповідно до рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року ОСОБА_3 являється власником 1/2 частини житлового будинку та надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої частини будинку на підставі договору купівлі-продажу від 16 березня 2000 року являється ОСОБА_2 . Починаючи з 2001 року, а саме з дня свого народження ОСОБА_3 проживала разом із своїми батьками, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та користувалася будинком по АДРЕСА_1 . Про те, що співвласником будинку являється ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не було відомо до того часу, як після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона звернулася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок. Лише при оформленні своїх спадкових прав ОСОБА_1 стало відомо про те, що ОСОБА_4 був одружений з ОСОБА_2 та власником частини майна являється ОСОБА_2 . Зважаючи на те, що ОСОБА_1 добросовісно заволоділа спірним будинком в 2001 році і до даного часу відкрито та безперервно ним володіє більше десяти років, то представник позивачки вважає, що вона має право набути право власності на частину спірного будинку за набувальною давністю.

Просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 24.02.2025 р. у вказаній цивільній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 23.04.2025 р. за клопотанням представника позивача було витребувано з Баштанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) копію актового запису про шлюб ОСОБА_6 з ОСОБА_4 № 38, складеного 29 квітня 1989 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області, із зазначенням дати народження ОСОБА_6 .

Також ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 16.05.2025 р. за клопотанням представника позивача було витребувано з Житомирського обласного державного нотаріального архіву копію нотаріальної справи щодо укладення договору купівлі - продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , посвідченого нотаріусом Брусилівської державної нотаріальної контори Отрищенком О.І. 16 березня 2000 року та зареєстрованого в реєстрі під № 857.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 06.06.2025 року підготовче провадження у вказаній цивільній справі було закрито та справу було призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Штундюк О.А. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, вимоги якої просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується оголошеннями про їх виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву, інших заяв або клопотань до суду не надсилала, у зв`язку з чим зі згоди представника позивачки суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник співвідповідача Брусилівської селищної ради Житомирської області в судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши подані ним письмові докази, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року за ОСОБА_3 визнано право власності на частину житлового будинку та надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-8).

Власником іншої частини будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого нотаріусом Брусилівської державної нотаріальної контори Отрищенком О.І. 16 березня 2000 року та зареєстрованого в реєстрі під № 857, являється ОСОБА_2 (а.с. 10).

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження та про шлюб (а.с. 5-6).

З довідки, виданої виконавчим комітетом Брусилівської селищної ради Житомирської області № 176 від 30.06.2023 року, вбачається, що ОСОБА_7 дійсно проживала разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до його смерті без реєстрації, при цьому ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12 зворот).

При цьому згідно відомостей начальника відділу ЦНАП від 12.09.2023 року № 1322 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована (а.с. 12).

З довідки, виданої Брусилівською селищною радою Житомирської області 28.09.2018 року, вбачається що ОСОБА_4 був зареєстрований і постійно проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним проживали без реєстрації ОСОБА_5 , співмешканка, ОСОБА_7 - дочка (а.с. 13).

Тобто з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2001 року відкрито та безперервно володіє частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 344ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння як ознаки набувальної давності за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та Верховного Суду у постановах від 24 січня 2019 року у справі № 755/16913/16-ц, від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18.

Відповідно до частини 1 статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі у справі № 132/3566/17 зазначено, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. Отже, встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення судового рішення.

Оскільки судомвстановлено,що ОСОБА_1 з 2001року відкритота безперервноволодіє частинною житловогобудинку,розташованого заадресою:АДРЕСА_1 , добросовісно ним заволоділа, при цьомувласниця частини зазначеногобудинку ОСОБА_2 фактично відмовиласьвід прававласності наналежне їйнерухоме майно,долею якоговона нецікавиться більше15років, наявні підстави для визнання за позивачкою за набувальною давністю права власності на частину спірного будинку та припинення такого права власника вказаного будинку.

На підставі викладеного, ст. 13, 317, 328, 344 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Брусилівської селищної ради Житомирської області про визнання права власності за набувальною давністю на частину житлового будинку, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , припинивши право власності на вказану частку житлового будинку ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк