Рішення № 128577304, 02.07.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18223/24

РІШЕННЯ

іменем України

02 липня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

- визнати дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо відмови в затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , протиправними;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, затвердити висновок, нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 виходячи з 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до абз. 3 п. 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про Національну поліцію", а також п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Міністерство внутрішніх справ України протиправно відмовило у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги, мотивуючи відмову тим, що в порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317), при проведенні медико-соціальної експертизи позивача не залучались представники закладів охорони здоров`я МВС, а також, долученням копії постанови Медичної (військово-лікарської) комісії, не завіреної в установленому порядку. Вважає, що відмова у затвердженні висновку здійснюється у виключних випадках, визначених пунктом 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850). Таких підстав, як зазначено відповідачем, пункт 14 Порядку №850 не містить.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що підставою для відмови у погодженні висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги слугував факт не залучення при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представників закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії. При цьому, Положенням №1317 передбачено спеціальні вимоги до проведення медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції, зокрема, необхідність залучення при проведенні медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції представників закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії. Вказана обставина виключає можливість прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII) та Порядку №850.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01.09.1983 по 15.03.2014.

Позивачу 17.03.2021 встановлена ІІ група інвалідності, причиною якої є травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №379129.

Позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з заявою від 27.06.2023 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону №565-XII та Порядку №850.

Листом від 23.08.2023 №885/121/29-2023 Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України повідомив ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області про те, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС України до складу комісії не залучались. Долучена до матеріалів копія постанови військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання не завірена в установленому порядку. Враховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, повернено.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №560/19777/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, по матеріалах ОСОБА_1 щодо призначення або відмови в призначені одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.

У цьому рішенні суд дійшов висновку, що повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850 не передбачено, тому дії Міністерства внутрішніх справ України про повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам.

На виконання вказаного рішення суду ліквідаційною комісією Управління МВС України в Хмельницькій області направлено до МВС висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 439400,00 грн.

Однак, висновок не був погоджений завідувачем сектору з питань виплат Відділу координації пенсійних питань МВС. Також на висновку 01.11.2024 зазначено резолюцію начальником Відділу координації пенсійних питань МВС про відмову у його затвердженні.

У листі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України від 16.10.2024 №1031/121/29-2024, надісланому на адресу ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову та 01.11.2024 затверджено відповідний висновок.

В листі також зазначено, що медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення №1317, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ТУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» не оформляв та представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучались, що є прямим порушенням вимог Положення. Долучена до матеріалів копія постанови Медичної (Військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» від 28.08.2020 №13 не завірена в установленому порядку. Наявність зазначених невідповідностей в надісланих матеріалах вимогам Порядку №850 унеможливлює затвердження Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 12.11.2024 №1074/121/29-2024 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області повідомило позивача про прийняте рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та 01.11.2024 затверджено відповідний висновок.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно з пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), який набрав чинності 07.11.2015, визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Відповідно до пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності Законом №580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону №565-XII та Порядком №850.

Частиною 4 статті 23 Закону №565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону №565-XII Кабінет Міністрів України 21.10.2015 затвердив Порядок №850.

Відповідно до пункту 1 Порядку №850 він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, зокрема, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Приписами пункту 9 Порядку №850 визначено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пункт 3 Порядку №850 встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, зокрема: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, безтерміново, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ, що підтверджується випискою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №379129.

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності обґрунтовується наявністю причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому під час проходження служби в органах внутрішніх справ встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з виконанням службових обов`язків, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону №565-XII.

Водночас, пунктом 14 Порядку №850 передбачено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Вказаною нормою встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні грошової допомоги, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з тих підстав, що медико-соціальну експертизу проведено із порушенням пункту 10 Положення №1317, зокрема, до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров`я МВС, а також, долучена до матеріалів копія постанови Медичної (Військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» від 28.08.2020 №13 не завірена в установленому порядку.

Змістом пункту 10 Положення №1317 (в редакції, чинній на час встановлення позивачу групи інвалідності) передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Зі змісту викладених норм слідує, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров`я МВС не є безумовною.

При цьому суд зазначає, що позивач не впливає на формування складу комісії та її фактичний склад, а також процедуру прийняття нею рішень.

З наданих позивачем доказів проходження медико-соціальної експертизи неможливо встановити вказану відповідачем інформацію, оскільки довідка містить лише підпис голови МСЕК. Більше того, відповідач таке твердження також не обґрунтовує та не підтверджує жодним доказом. У листі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України від 16.10.2024 №1031/121/29-2024 не зазначено доказів, в тому числі документів, які слугували підставою для висновку відповідача про відсутність у складі комісії представників закладів охорони здоров`я МВС.

Водночас, суд звертає увагу, що пункт 14 Порядку №850 не передбачає можливості відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав того, що медико-соціальна експертиза позивача проведена без представників, зокрема, закладів охорони здоров`я МВС, які до складу комісії не залучалися, а також, долучення до матеріалів копії постанови Медичної (Військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» не завіреної в установленому порядку.

Зазначене зумовлює висновок суду про те, що позивачу відмовлено у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги з підстав, які не передбачені пунктом 14 Порядку №850.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмовляючи у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку з тим, що до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров`я МВС, також, долучення до матеріалів копії постанови Медичної (Військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Хмельницькій області» не завіреної в установленому порядку, Міністерство внутрішніх справ України діяло всупереч нормам чинного законодавства.

Суд також зазначає, що відповідач відмовив у призначенні грошової допомоги, прийнявши рішення згідно з пунктом 9 Порядку №850, яке є протиправним, а не вчинивши дії, а тому, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення Міністерства внутрішніх справ України, оформленого висновком від 01.11.2024, про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи, суд зазначає таке.

Пунктом 9 Порядку №850 визначено імперативний обов`язок МВС в місячний строк після надходження, зазначених у пункті 8 цього Порядку документів, прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку №850, про відмову в призначенні особі грошової допомоги.

У межах спірних правовідносин суд встановив, що підстави для відмови у призначенні позивачу грошової допомоги, зазначені у пункті 14 Порядку № 850, відсутні. Жодної з таких підстав відповідач не вказав.

Тому слід зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до статті 23 Закону №565-XII та Порядку №850.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з пунктами 10, 11 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або уповноваженою установою МВС, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку.

Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України не уповноважене на нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, оскільки повноваження відповідача обмежені лише розглядом матеріалів та прийняттям рішення, що визначено Порядком №850.

Отже, виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, або уповноваженою установою МВС, тому у задоволенні позову в частині зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу слід відмовити.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат зі сплати судового збору не здійснюється. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України, оформлене висновком від 01.11.2024, про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, відповідно достатті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця Академіка 10, м. Київ, 01024 , код ЄДРПОУ - 00032684) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк