Рішення № 128575304, 26.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року

справа №640/11789/19

провадження № П/380/2285/25

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Кудли Д.Ю.,

представника позивача Копійко А.А.,

представника відповідача Герман О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» (01014, м.Київ, вул. Звіринецька, 63; код ЄДРПОУ 39725947) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980), Державної фіскальної служби України (0453, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 39292197) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про включення Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1139561/39725947 від 12.04.2019, 1139562/39725947 від 12.04.2019, 1139563/39725947 від 12.04.2019, 1139564/39725947 від 12.04.2019, 1139565/39725947 від 12.04.2019, 1139566/39725947 від 12.04.2019, 1139567/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Позивачем податкові накладні № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019 датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржуваними рішеннями Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у м. Києві) відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019. Вказує, що відповідачем не визначено саме з яких мотивів такі прийняті. Підставою, що слугувала для прийняття такого рішення, зазначено лише загальну фразу, ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач зазначає, що ним в електронному вигляді було надано відповідачу всі первинні документи, які підтверджують усі господарські операції, на підставі яких позивачем сформовано податкові накладні № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019. Вказує, що жодних зауважень до цих первинних документів з боку відповідача не було. Крім цього, позивач вказує, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено конкретного переліку документів, які не були подані.

У рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем зазначено загальну інформацію про причини відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, відсутні конкретні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

10.10.2019 за вх.№03-14/107454/19 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача наголосив, що оскаржувані рішення прийнято Комісією Головного управління ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідних рішень про реєстрацію податкових накладних. Представник зазначив, що причиною відмови у реєстрації податкових накладних було ненадання в повному обсязі належних копій документів які є достатніми для прийняття відповідних рішень. Просить у задоволенні позову відмовити.

З огляду на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, справи для розгляду передані до Київського окружного адміністративного суду, згодом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 31.01.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №8235.

Ухвалою суду від 05.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/11789/19, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивачем подано заяву про зміну адреси учасника справа (вхю№03-14/16808/21 від 05.02.2021), в якій зазначено, що новою адресою місцезнаходження позивача є: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля, 44/7.

Ухвалою суду від 03.04.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи №640/11789/19 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 24 квітня 2025 року об 11:00 год.

24.04.2025 за вх.№ 34003 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.04.2025 за вх.№ 34139 від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні, що відбулося 24.04.2025, суд ухвалив розгляд справи відкласти до 14.05.2025 о 12:30 год з огляду на клопотання представника позивача про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 24.04.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13.05.2025 за вх.№39586 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 14.05.2025 о 12:30 год. без його участі.

13.05.2025 за вх.№39656 від представника відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача з ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

13.05.2025 за вх.№39736 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що рішенням №15962 від 02.12.2024 позивача виключено з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.

В засіданні суду, яке відбулось 14.05.2025 судом ухвалено відкласти розгляд справи до 27.05.2025 о 10:00 год. для долучення додаткових доказів у справі.

14.05.2025 за вх.№40354 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

22.05.2025 за вх.№42800 від представника позивача надійшло клопотання про участь в засіданнях суду в режимі відеоконференції.

У зв`язку з неявкою сторін та неповідомлення про причини неявки в засідання суду, яке відбулось 27.05.2025, судом ухвалено відкласти розгляд справи на 10.06.2025 о 10:20 год.

27.05.2025 за вх.№43767 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій прохальну частину позовної заяви викладено у такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1139561/39725947 від 12.04.2019, 1139562/39725947 від 1139564/39725947 від 12.04.2019, 12.04.2019, 1139563/39725947 1139565/39725947 від 12.04.2019, 12.04.2019, 1139566/39725947 від 12.04.2019, 1139567/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Позивачем податкові накладні № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019 датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В засіданні суду, яке відбулось 10.06.2025, судом ухвалено відкласти розгляд справи до 26.06.2025 о 10:40 год. для долучення додаткових доказів.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» зареєстроване як юридична особа, за адресою: 50002, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Поля Олександра, буд. 44/7; код ЄДРПОУ 39725947.

Основним видом економічної діяльності якого є: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення. Інші: 28.13 Виробництво інших помп і компресорів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

18.01.2018 між ТзОВ «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» (підрядник) та ПАТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (замовник) укладено договір підряду №2018/Д/ОГМ/83, відповідно до п. 1.1 якого, підрядник зобов`язується, за дорученням замовника, виконати роботи з відновлення деталей та вузлів обладнання, яке належить замовнику, а замовник зобов`язується надати об`єми робіт підряднику, прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість згідно умов договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування та види робіт узгоджуються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, вартість робіт, доручених до виконання підряднику, узгоджена сторонами у відповідних додатках (специфікація) до цього договору.

Відповідно до п. 2.4 договору, порядок та умови виплати узгоджуються сторонами у додатках (специфікаціях) до цього договору.

Згідно з п. 1 специфікація 310 від 17.08.2018 до договору №2018/Д/ОГМ/83 від 18.01.2018, оплата замовником виконаних позивачем робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт, протягом 60 календарних днів з моменту надання рахунку-фактури, податкової накладної, акту приймання-передачі обладнання (запасних частин) з ремонту.

На виконання вказаного договору підряду, з метою доставки обладнання замовника на територію позивача в ремонт або ремонту, між ТзОВ «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) було укладено договір перевезення вантажу №03-02/01 від 02.01.2018. Доставка об`єкту робіт за договором підряду від 18.01.2018 №2018/Д/ОМГ/83 здійснювалася на підставі договору перевезення вантажу №03-02/01 від 02.01.2018, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних.

Для виконання зобов`язань по договору підряду, ТзОВ «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» були укладені договори на поставку матеріалів з ТзОВ «АВ метал груп» (договір поставки від 08.09.2017 №1592/Д), ТзОВ «АЛЕКСТА» (договір від 16.11.2017 №03/07-18), ТзОВ «ЗЕНІТ-ІМПЕКС» (договір поставки від 15.11.2017 №15/11-17; ТзОВ «ЛІНОКОР» (договір поставки від 23.11.2017 №23/11-17), ТзОВ «КРІОРЕСУРС» (договір поставки від 15.12.2017 №72), ТзОВ «НОВА ПОШТА» (договір поставки від 01.02.2018 №201051), ПП «КИЇВСЕРВІСМОНТАЖ» (договір поставки від 01.02.2018 №29/02/18), ТзОВ «ПРОМФАРБ-КР» (договір поставки від 27.02.2018 №20), ТзОВ «РЕМ ТЕХ СТРОЙ» (договір поставки від 03.07.2018 №03/07-18).

Відповідно до договору підряду від 18.01.2018 №2018/Д/ОГМ/83 позивачем у лютому 2019 року були виконані ремонтні роботи та складені акти про виконання робіт:

- №59 від 01.02.2019 на суму 79298,80 грн;

- №60 від 01.02.2019 на суму 106090,80 грн;

- №64 від 01.02.2019 на суму 42644,40 грн;

- №65 від 01.02.2019 на суму 76111,20 грн;

- №66 від 01.02.2019 на суму 170577,60 грн;

- №67 від 07.02.2019 на суму 62640,00 грн;

- №68 від 07.02.2019 на суму 85288,80 грн.

Також між сторонами були підписані акти прийому передачі виконаних робіт №59 від 01.02.2019 №60 від 01.02.2019; №64 від 01.02.2019; №65 від 01.02.2019; №66 від 01.02.2019; №67 від 07.02.2019; №68 від 07.02.2019.

Позивачем виставлено рахунки-фактури №СФ-0000096 від 01.02.2019 на суму 78298,80 грн; №СФ-0000097 від 01.02.2019 на суму 106090,80 грн; №СФ-0000108 від 01.02.2019 на суму 42644,40 грн; №СФ-0000109 від 01.02.2019 на суму 76111,20 грн; №СФ-0000110 від 01.02.2019 на суму 170577,60 грн; №СФ-0000111 від 07.02.109 на суму 62640,00 грн та №СФ-0000112 від 07.02.2019 на суму 85288,20 грн.

У відповідності до п.п. «б» п. 187.1 ст.187 та п.201.1 ст.201 ПКУ та на виконання податкового зобов`язання, ТзОВ «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» складено податкові накладні №5 від 01.02.2019 на загальну суму 78298,80 грн в тому числі ПДВ 13049,80 грн, №6 від 01.02.2019 на загальну суму 106090,80 грн в тому числі ПДВ 17681,80 грн, №8 від 01.02.2019 на суму 42644,40 грн в тому числі ПДВ 42644,40 грн, №9 віл 01.02.2019 на загальну суму 76111,20 грн у тому числі ПДВ 12685,20 грн, №10 від 01.02.2019 на загальну суму 170577,60 грн у тому числі ПДВ 28429,60 грн, №14 від 07.02.2019 на загальну суму 62640,00 грн в тому числі ПДВ 10440,00 грн, №15 від 07.02.2019 на загальну суму 85288,80 грн в тому числі ПДВ 14214,80 грн, та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманими позивачем квитанціями податкові накладні № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Також зазначено, ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 р.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.3.1.21.

Судом встановлено, що позивачем подано пояснення №112 від 05.04.2019 щодо податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019, реєстрацію яких було зупинено та копії документів у кількості 324 штук.

Комісією Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення №1139561/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 01.02.2019, №1139562/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 01.01.2019, №1139563/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 01.02.2019, №1139564/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 01.02.2019, №1139565/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 01.02.2019, №1139566/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 07.02.2019, №1139567/39725947 від 12.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 07.02.2019.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в зазначених вище рішеннях вказано: «ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».

Позивачем подано скаргу на рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати податкові накладні/розрахунки.

02.05.2019 Комісією ДФС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення №26240/39725947/2, №26324/39725947/2, №226237/39725947/2, №26236/39725947/2, №26235/39725947/2, №26241/39725947/2, №26238/39725947/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019 без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, прийняття такого за формальних підстав, без належної оцінки наданих позивачем пояснень та документів, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У період виникнення спірних правовідносин діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі Порядок №117, який був чинний на момент зупинення реєстрації спірної податкової накладної, втратив чинність з 01.02.2020).

Пунктом 3 Порядку №117 передбачено, що податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до наведених у цьому пункті ознак.

Згідно з п. 4 Порядку №117, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.п. 6-7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 12 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за № 1245/34216 ( далі - Порядок № 520, в редакції від 12.12.2019 року, чинній на момент прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації ПН). Набув чинності 14.12.2019.

Згідно з п. 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відповідно до п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6-7 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Відповідно до п. 10 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з п.п. 12-13 Порядку №520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією регіонального рівня прийняте оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 31.12.2019 року з підстави «ненадання платником податку копій документів …».

Надаючи оцінку правомірності оскаржених рішень, суд дійшов наступного.

Щодо дотримання відповідачем вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних.

Як встановлено судом, реєстрація поданих ТзОВ «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019 зупинена з підстав: ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

У спірний період Критерії ризиковості платника податку були передбачені листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Згідно з пп. 1.6 п. 1 вказаного листа, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Проте, суд зазначає, що контролюючий орган не повідомив, за якої саме підстави ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

У Квитанції про зупинення контролюючий орган запропонував надати платнику податку пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019, «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу пояснення №112 від 05.04.2019 щодо податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019, реєстрацію яких було зупинено та копії документів у кількості 324 штук.

На переконання позивача, обсяг інформації, що містився у вказаних документах, був достатнім для підтвердження підстав формування податкової накладної, адже відповідач не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою.

Суд погоджується з наведеними доводами позивача.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Матеріалами справи підтверджується, що в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

Суд звертає увагу, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019, суд зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття таких рішень, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав її прийняття. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію поданих податкових накладних.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини2 встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Разом з цим, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019.

Зокрема такі документи містять відомості про зміст та правову природу правовідносин.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019, № 15 від 07.02.2019 належить визнати протиправним та скасувати.

Щодо способу захисту порушеного права позивача.

Суд зазначає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно із ч. 4 ст. 245 КА України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З аналізу вищенаведених норм, вбачається, що саме комісія (колегіальний орган відповідача) регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі лише після проведення відповідної перевірки та на підставі встановлених законом документів, що на думку суду є дискреційними повноваженнями керівника відповідача.

Водночас суд зазначає, що дискреційні повноваження суб`єктів владних повноважень та їхніх посадових осіб не є безмежними і мають відповідати приписам чинного законодавства.

Суб`єкти владних повноважень зобов`язані у своїй діяльності дотримуватися принципу правової визначеності під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати як наслідки своїх дій, так і послідовність дій органів держави.

Аналізуючи дотримання суб`єктом владних повноважень принципу правової визначеності, Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17 зазначив, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Вищезгаданими нормами визначено чітко і зрозуміло права та обов`язки як платника так і податкового органу, і в залежності від реалізації таких податковий орган має певні дискреційні межі в прийнятті рішення щодо реєстрації відповідної податкової накладної, оскільки законом вказано обсяг такої дискреції та спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби платник податку мав змогу відповідним чином захистити себе.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем в позовній заяві щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, оскільки суд не може підміняти собою відповідача та здійснити відповідну перевірку документів, які позивачем відповідачу не надавали для такої дії, а за відсутності таких документів відповідач приймає рішення лише про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому доцільно звернути увагу на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, з огляду на викладене та положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній при вирішенні справи та ухваленні судового рішення не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача.

Однак вказане не звільняє відповідача від повторного розгляду питання щодо реєстрації відповідних податкових накладних.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначене, в даному випадку, позовні вимоги щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні ПН в ЄРПН є передчасними, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних № 5 від 01.02.2019, № 6 від 01.02.2019, № 8 від 01.02.2019, № 9 від 01.02.2019, № 10 від 01.02.2019, № 14 від 07.02.2019 в ЄРПН.

З врахування того, що відповідно до баз даних було анульовано свідоцтво про реєстрацію в якості платника ПДВ за рішенням контролюючого органу, то і орган наділений повноваженнями оцінки доказів у підтвердження поданих на реєстрацію податкових накладних. Також наявне рішення від 04.02.2020 про відповідність платника податку критеріям ризиковості (п.8 критеріїв), тобто таке було на момент подачі накладних.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та ДПС України необхідно стягнути на користь позивача у розмірі по 6723,50 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» (50002, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Поля Олександра, буд. 44/7; код ЄДРПОУ 39725947) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві № 1139561/39725947 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 01.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 5 від 01.02.2019, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП».

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві №1139562/39725947 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 01.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 01.02.2019, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП».

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві № 1139563/39725947 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 01.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 8 від 01.02.2019, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП».

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві № 1139564/39725947 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 01.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 9 від 01.02.2019, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП».

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві № 1139565/39725947 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 01.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 10 від 01.02.2019, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП».

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві № 1139566/39725947 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 07.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 14 від 07.02.2019, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП».

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві № 1139567/39725947 від 12.04.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 07.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути питання реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 15 від 07.02.2019, що складена товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП».

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальності «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» судовий збір в сумі 6723 (шість тисяч сімсот двадцять три) грн 50 копійок.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальності «ПРОМТЕХНОЛОГІЯ ГРУП» судовий збір в сумі 6723 (шість тисяч сімсот двадцять три) грн 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.07.2025.

СуддяСподарик Наталія Іванівна