Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/22835/24
У Х В А Л А
про відстрочення виконання судового рішення
01 липня 2025 року
11 год 10 хв м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Шмигельської А.І., представника відповідача Іваночка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представниці відповідача про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії -
УСТАНОВИВ:
На розгляді у Львівському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 із 01.01.2016 по день фактичної виплати 19.10.2024.
Зобов`язано Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 із 01.01.2016 по день фактичної виплати 19.10.2024.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 набрало законної сили 28.05.2025.
На адресу суду від представниці відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення (вх. № 50785 від 19.06.2025) у якій просить відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/22835/24 до 31.08.2025. В обґрунтування такої вказала, що згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. У відповідності до ст.18 Закону України «Про Службу безпеки України», фінансування, матеріально технічне та соціально побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету. Управління Служби безпеки України у Львівській області як регіональний державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України є розпорядником коштів третього рівня і фінансується виключно з державного бюджету України в межах затвердженого головним розпорядником на бюджетний рік кошторису. Відповідно до наданих повноважень, головним розпорядником коштів в даному випадку виступає Служба безпеки України. Листом від 16.06.2025 № 62/21-329 начальник фінансового відділу УСБУ у Львівській області повідомила помічника начальника Управління (з правової роботи) начальника юридичного сектору УСБУ У Львівській області про те, що станом на час складення інформування негайне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 року у справі № 380/22835/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, неможливе по причині відсутності кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші видатки», за яким відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року № 333 «Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкція щодо застосування класифікації кредитування бюджету» бюджетні установи проводять видатки, що стосуються виконання судових рішень. При цьому повідомлено, що з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду 31.01.2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 року у справі № 380/22835/24 відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2002 року № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» Управлінням подано пропозиції до головного розпорядника коштів щодо збільшення кошторисних призначень за відповідним КЕКВ на червень 2025 року. Після затвердження відповідних змін головним розпорядником коштів і надходження коштів на реєстраційний рахунок Управління, відкритий в органах Державної казначейської служби України, належна ОСОБА_1 сума буде перерахована на його картковий рахунок в добровільному порядку. До листа від 16.06.2025 вих. № 62/21-329 долучено копію листа начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області від 13.06.2025 вих. № 62/21 328 «Щодо корегування кошторисних призначень загального фонду бюджету за КПКВ 6521010», скерованого на ім`я начальника ФЕУ Служби безпеки України, у якому, у відповідності до наказу ЦУ СБУ від 10.01.2025 № 18/ДСК, з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 року за позовом ОСОБА_1 у справі № 380/22835/24, подає пропозиції щодо збільшення кошторису загального фонду УСБУ у Львівській області на червень 2025 за КПКВ 6521010, КЕКВ 2800 «Інші видатки» на суму 65,053 тис. грн. Також, до інформування долучено розрахунки компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) по день фактичної виплати-19.10.2024. З наведеного листування на думку заявниці вжиття відповідачем достатніх заходів до виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/22835/24, в тому числі проведення Управлінням Служби безпеки України у Львівській області донарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням строків їх виплати , а також вжиття до збільшення кошторису УСБУ у Львівській області з метою їх виплати на користь позивача.
У судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву, просила таку задовольнити.
Позивач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про час і дату судового засідання повідомлений належним чином. Від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи без участі (вх. № 52774 від 25.06.2025).
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду..
Тому суд розглянув заяву про відстрочення виконання судового рішення за відсутності представника позивача.
При вирішенні поданої заяви суд керується таким.
Згідно частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини 4 статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу наведеної норми встановлено, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).
При цьому, питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
У постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17).
У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци 2, 3 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008).
У рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Рішення суду у цій справі набрало законної сили, а отже, є обов`язковим до виконання.
Відповідачем здійснено нарахування сум, необхідних для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/22835/24 у розмірі 65052,84 грн.
Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Водночас, підстави, а саме: наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається відповідач, є відсутність коштів.
Вказані вище обставини суд вважає такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення.
Також суд враховує, що заперечень з боку позивача проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі на адресу суду не надходило.
Так, відповідач просить відстрочити виконання судового рішення до 31 серпня 2025 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи обставини справи та вимоги КАС України, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду до 31 серпня 2025 року, а тому заяву представниці відповідача слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 378 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву представниці відповідача про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.
2. Відстрочити Управлінню Служби безпеки України у Львівській області виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 380/22835/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії до 31.08.2025.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
СуддяР.П. Качур
Судове рішення № 128575258, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 01.07.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/22835/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: