Рішення № 128575178, 26.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 рокусправа № 380/29103/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Пунейко Р.Р.,

представника позивача Пащинської А.О.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАНВЕСТ

до Головного управління ДПС у Волинській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, у якому було заявлено позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку травень 2023 року - у розмірі 3 919 390,00 грн. з накладенням штрафу та за червень 2023 року у розмірі 19 057 792,00 грн. з накладенням штрафу; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ ЛАНВЕСТ (44959044) за травень 2023 року та червень 2023 року.

Згідно ухвали від 18.12.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Згідно ухвали від 30.04.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» про уточнення (збільшення) позовних вимог. Продовжено розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області з вимогами: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0141970701 від 06.11.2023; № 0141780701 від 06.11.2023; № 014180701 від 06.11.2023; № 0070680408 від 28.03.2024; № 0070670408 від 28.03.2024.

Згідно ухвали від 05.11.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» про уточнення (збільшення) позовних вимог. Продовжено розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області з вимогами: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0141970701 від 06.11.2023; № 0141780701 від 06.11.2023; № 014180701 від 06.11.2023; № 0070680408 від 28.03.2024; № 0070670408 від 28.03.2024; від 07.12.2023 року № 0168550703.

Згідно ухвали від 18.03.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Волинській області про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» до Головного управління Державної податкової служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Згідно ухвали від 27.05.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів відмовлено.

Згідно ухвали від 27.05.2025 у задоволенні клопотання відповідача щодо направлення на розгляд за встановленою законом підсудністю до іншого суду адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ланвест до Головного управління Державної податкової служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Згідно ухвали від 12.06.2025 прийнято відмову представника позивача від позовних вимог, у яких позивач просив зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ ЛАНВЕСТ (44959044) за травень 2023 року та червень 2023 року. Провадження в частині позовних вимог, у яких позивач просив зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ ЛАНВЕСТ (44959044) за травень 2023 року та червень 2023 року - закрито.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що задекларовані суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами. Належним чином оформлені первинні документи були подані до контролюючого органу для аналізу та перевірки.

Вказує, що податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо інвентаризації зазначає, що основними актами, які встановлюють порядок проведення інвентаризації актів і зобов`язань та оформлення їх результатів є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанова КМУ № 419 від 28.02.2000 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності», наказ Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи. Представники податкового органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації, однак це не є обов`язковою умовою.

Наголошує, що перевірка та дослідження фінансової спроможності та можливості належного виконання зобов`язань платника податків не є компетенцією податкових органів та не відноситься до фіскальної і розподільчо-регулюючої функції податкової.

Позивач стверджує, що встановлені під час її проведення порушення норм податкового законодавства не ґрунтуються на фактичних обставинах, тому прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 45018463) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з врахуванням вимог п. 102.1 ст. 102.ПКУ, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від ТОВ "ВІНТАЖ ПРАЙМ", код 44679641 до ТОВ "ЛАНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 44959044) у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку (акт від 10.10.2023 № 15371/07-01/44959044).

Також ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЛАНВЕСТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з врахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 ПКУ, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення. Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ "ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА" (код ЄДРПОУ 44095086), ТОВ "ВСЕ ПРОДАКШН" (код ЄДРПОУ 44474063) та ТОВ "НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44308156) у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку (акт від 10.10.2023 № 15375/07-01/44959044).

У подальшому Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Ланвест» щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2023 року та складено акт від 21.02.2024р. №3653/03-20-04-08-44959044. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛАНВЕСТ», в порушення наказу Мінфіну від 28.01.2016 року №21, не задекларовано в рядку 16.3 зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «В4») №001418701 від 06.11.2023 у розмірі 18309692грн., що вплинуло на розрахунки з бюджетом, а саме заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 18279242 грн. та завищення суми від`ємного значення, відображеного в рядку 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2023р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 20.1) на 30450 грн.

Окрім того, Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірки ТОВ «ЛАНВЕСТ», (код за ЄДРПОУ 44959044) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 17.10.2023 № 15999/07-03/44959044. Під час проведення зазначеної перевірки враховано, що згідно актів від 17.08.2023 №12832/07-01/44959044, від 10.10.2023 №15375/07-01/44959044ТОВ «ЛАНВЕСТ» порушено п.46.1 ст. 46 п. 2001.3 ст. 2001 п. 200.1 п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ, оскільки завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за результатом попередніх перевірок на суму 18 309 692 гривень, що вплинуло на завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.20.2.1 Декларації за липень 2023 року) в розмірі 18 309 692 грн.

Відповідач стверджує, що дії платника податків ТОВ «ЛАНВЕСТ» є умисними, оскільки він цілеспрямовано не дотримався п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), чим створив умови, які не можуть мати іншої мети, як неналежного виконання вимог встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до порушення податкового обліку, зокрема, в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.

Відповідач зазначає, що враховуючи встановлені під час проведення зазначених перевірок порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Головним управління ДПС у Волинській області на підставі наказу від 02.08.2023 року №1587-п, на підставі п.п.191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 п.п 78.1.8, п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ», скорочена назва ТОВ «ЛАНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44959044), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.08.2023 №12899/07 01/44959044. Платником подано заперечення від 07.09.2023 б/н (вх. №ЕКПП/20010/6 від 08.09.2023).

Відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПКУ, на підставі повідомлення від 21.09.2023 року №277 та наказу ГУ ДПС у Волинській області №1984-п від 21.09.2023, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 45018463) ) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з врахуванням вимог п. 102.1 ст. 102.ПКУ, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення.

За результатами якої складено акт від 10.10.2023 № 15371/07-01/44959044 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки «Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість з врахуванням вимог п.102.1 ст.102 ПКУ, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення».

Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від ТОВ "ВІНТАЖ ПРАЙМ", код 44679641 до ТОВ «ЛАНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44959044) у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ.

Перевіркою встановлено порушення платником податків: п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, абз. а), б) п.200.4 п.200.7, п.200.9 ст.200, п. 201.1 ст.201 (з врахуванням вимог п.187.1 ст.187) Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену на поточний рахунок платника податку у декларації за червень 2023 року (р.20.2.1) в розмірі 19057792 грн.

На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Волинській області прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 06.11.2023 №0141970701, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2023 року на 19057792 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 1905779,2 грн.

На підставі повідомлення від 07.07.2023 №163, наказів ГУ ДПС у Волинській області від 04.07.2023 №1350-п та від 07.07.2023 №1383-п на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п.79.1, п.79 ст.79, ПКУ, проведена позапланова невиїзна документальна ТОВ «ЛАНВЕСТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 17.08.2023 №12832/07 01/44959044.

Платником подано заперечення від 07.09.2023 б/н (вх. №ЕКПП/20009/6 від 08.09.2023).

Відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПКУ, на підставі повідомлення від 21.09.2023 року №278 та наказу ГУ ДПС у Волинській області №1985-п від 21.09.2023, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЛАНВЕСТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з врахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 ПКУ, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення.

За результатами перевірки складено акт від 10.10.2023 № 15375/07-01/44959044 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44959044)».

Перевіркою встановлено нереальність господарської операції з поставки ТМЦ від постачальників ТОВ "ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА" (код ЄДРПОУ 44095086), ТОВ "ВСЕ ПРОДАКШН" (код ЄДРПОУ 44474063) та ТОВ "НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44308156) у зв`язку з встановленням фактів неможливості транспортування товару, неможливістю підтвердження оплати постачальникам за товар, оскільки до перевірки платником не представлено оригінали первинних документів та/або завірені належним чином їх копії, відсутністю інформації про здійснення розвантажувальних робіт, складський облік, зберігання, охорону ТМЦ. На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Волинській області прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 06.11.2023 року № 0141780701 про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 3919390 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 391939 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 06.11.2023 року № 014180701 про завищення суми від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду з ПДВ на суму 18309692 грн.

Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірки ТзОВ «ЛАНВЕСТ», (код за ЄДРПОУ 44959044) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 17.10.2023 № 15999/07-03/44959044.

Під час проведення зазначеної перевірки враховано, що згідно актів від 17.08.2023 №12832/07-01/44959044, від 10.10.2023 №15375/07-01/44959044ТОВ «ЛАНВЕСТ» порушено п.46.1 ст. 46 п. 2001.3 ст. 2001 п. 200.1 п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ, оскільки завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за результатом попередніх перевірок на суму 18 309 692 гривень, що вплинуло на завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.20.2.1 Декларації за липень 2023 року) в розмірі 18 309 692 грн.

У зв`язку з цим, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення платником податків п.46.1 ст. 46 п. 2001.3 ст. 2001 п. 200.1 п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.20.2.1 Декларації за липень 2023 року) в розмірі 18 309 692 грн.

На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2023 № 0168550703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2023 року у розмірі 18309692,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1830969,2 грн.

Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ЛАНВЕСТ» щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2023 року та складено акт від 21.02.2024р. №3653/03-20-04-08-44959044.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛАНВЕСТ», в порушення наказу Мінфіну від 28.01.2016 року №21, не задекларовано в рядку 16.3 зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «В4») №001418701 від 06.11.2023р. у розмірі 18309692грн., що вплинуло на розрахунки з бюджетом, а саме заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 18279242 грн. та завищення суми від`ємного значення, відображеного в рядку 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2023р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 20.1) на 30450 грн.

На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Волинській області прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0070670408 від 28.03.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 18279242 та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1827924,2 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0070680408 від 28.03.2024, яким встановлено завищення суми від`ємного значення ПДВ на суму 30450 грн

Позивач не погодився вказаними рішеннями та звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далів ПК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 вказаного Закону).

Згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з вимог наведених норм, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України.

Під постачанням товарів розуміється, зокрема передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п.189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 Податкового кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань із постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За положеннями пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено ст.198 ПК України.

Відповідно до пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Підпунктом 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено приписами ст.200 ПК України.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За змістом п.200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.200-1.3 ст.200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.

Наказом МФ України № 21 від 28.01.2016р «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3 ); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) - додаток 3 та (Д4) - додаток 4. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) - додаток 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.

Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За наведеного правового регулювання суд висновує, що податковий кредит для цілей визначення об`єкту оподаткування ПДВ має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Згідно матеріалів справи ТзОВ «ЛАНВЕСТ» укладено наступні договори фінансової допомоги:

договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги № б/н від 03.05.2023, укладений з ТзОВ «АНДЕРМЕТ», додаткова угода № 1до вказаного договору від 09.06.2023;

договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги № б/н від 02.05.2023, укладений з ТзОВ «ІНТЕР-С КОМПАНІ» та додаткова угода № 1 до вказаного договору від 02.06.2023;

договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 03.04.2023 укладений з ТзОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ» та додаткова угода № 1 до вказаного договору від 09.06.2023;

договір поворотної фінансової допомоги від 03.05.2023 з ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ»

Також ТзОВ «ЛАНВЕСТ» (покупець) та ТзОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (постачальник) 16.05.2023 уклали договір поставки № 16/05/23-1, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Для підтвердження господарських операцій з ТзОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» позивачем подані наступні документи:

договір поставки № 16/05/23-1 від 16.05.2023р.( Т.ІІ, а.с. 42-45);

платіжні інструкції № 11 від 16.05.2023, № 43 від 25.05.2023, №45 від 25.05.2023, №54 від 26.05.2023, №56 від 26.05.2023, №59 від 29.05.2023, №69 від 30.05.2023, №75 від 31.05.2023, №77 від 31.05.2023 (Т.ІІ а.с.48-56);

видаткові накладні №№ РН-178/05 від 16.05.2023, РН-179/05 від 16.05.2023, РН-180/05 від 16.05.2023, РН-181/05 від 16.05.2023, РН-182/05 від 16.05.2023, РН-570/05 від 25.05.2023, РН-569/05 від 25.05.2023, РН-781/05 від 25.05.2023, РН-622/05 від 26.05.2023, РН-623/05 від 26.05.2023, РН-625/05 від 26.05.2023, РН-626/05 від 26.05.2023, РН-718/05 від 30.05.2023, РН-719/05 від 30.05.2023, РН-720/05 від 30.05.2023, РН-721/05 від 30.05.2023, РН-722/05 від 30.05.2023, РН-723/05 від 30.05.2023, РН-776/05 від 31.05.2023, РН-777/05 від 31.05.2023, РН-778/05 від 31.05.2023, РН-779/05 від 31.05.2023, РН-780/05 від 31.05.2023 (Т.ІІ а.с. 57-85);

товарно-транспортні накладні № ТТН-178/05 від 16.05.2023; ТТН-179/05 від 16.05.2023, ТТН-180/05 від 16.05.2023, ТТН-181/05 від 16.05.2023, ТТН-182/05 від 16.05.2023, ТТН-570/05 від 25.05.2023, ТТН-569/05 від 25.05.2023, ТТН-781/05 від 25.05.2023, ТТН-622/05 від 26.05.2023, ТТН-623/05 від 26.05.2023, ТТН-625/05 від 26.05.2023, ТТН-626/05 від 26.05.2023, ТТН-718/05 від 30.05.2023, ТТН-719/05 від 30.05.2023, ТТН-720/05 від 30.05.2023, ТТН-721/05 від 30.05.2023, ТТН-722/05 від 30.05.2023, ТТН-723/05 від 30.05.2023, ТТН-776/05 від 31.05.2023, ТТН-777/05 від 31.05.2023, ТТН-778/05 від 31.05.2023, ТТН-779/05 від 31.05.2023, ТТН-780/05 від 31.05.2023 (Т.ІІ а.с. 102-150);

Акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023р. між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ТзОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (Т.ІІ, а.с.41).

Також між ТзОВ «ЛАНВЕСТ» (покупець) та ТзОВ «ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА» (постачальник) укладено договір поставки № 5 від 15.05.2023р., відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Для підтвердження господарських операцій з ТзОВ «ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА» позивач подав наступні документи:

договір поставки № 3/05/23 від 03.05.2023 (Т.ІІ, а.с.153-156);

платіжні інструкції №12 від 16.05.2023, №17 від 17.05.2023, №19 від 18.05.2023, № 22 від 19.05.2023, №27 від 22.05.2023, №35 від 23.05.2023, №38 від 24.05.2023, №42 від 25.05.2023, №47 від 26.05.2023, №49 від 26.05.2023, №61 від 29.05.2023, №63 від 29.05.2023, №64 від 29.05.2023, №66 від 30.05.2023, №68 від 30.05.2023, № 82 від 31.95.2023 (Т.ІІ а.с. 157-172);

видаткові накладні № 134 від 25.05.2023, № 99 від 24.05.2023, № 52 від 18.05.2023, № 133 від 23.05.2023, №98 від 23.05.2023, №117 від 16.05.2023, №136 від 24.05.2023, № 106 від 29.05.2023, № 104 від 26.05.2023, № 110 від 30.05.2023, №103 від 26.05.2023, №135 від 29.05.2023, №109 від 29.05.2023, № 120 від 17.05.2023, №101 від 25.05.2023, №102 від 26.05.2023, №105 від 26.05.2023, № 100 від 25.05.2023, №90 від 17.05.2023, 92 від 18.05.2023, № 97 від 23.05.2023, №93 від 19.05.2023, №95 від 22.05.2023, №112 від 30.05.2023, №58 від 22.05.2023, №116 від 16.05.2023, №111 від 30.05.2023, №53 від 19.05.2023, №119 від 16.05.2023, №113 від 30.05.2023, № 94 від 19.05.2023, № 96 від 22.05.2023, № 89 від 17.05.2023, № 49 від 17.05.2023, № 91 від 18.05.2023, № 107 від 29.05.2023, № 108 від 29.05.2023 (Т.ІІ а.с. 173-209);

товарно-транспортні накладні №№ ТТН-117/05 від 16.05.2023, ТТН-116/05 від 16.05.2023, ТТН-119/05 від 16.05.2023, ТТН-117/05 від 16.05.2023, ТТН-49/05 від 17.05.2023, ТТН-90/05 від 17.05.2023, ТТН-120/05 від 17.05.2023, ТТН-89/05 від 17.05.2023, ТТН-59/05 від 18.05.2023, ТТН-92/05 від 18.05.2023, ТТН-91/05 від 18.05.2023, ТТН-53/05 від 19.05.2023, ТТН-94/05 від 19.05.2023, ТТН-93/05 від 19.05.2023, ТТН-58/05 від 22.05.2023, ТТН-96/05 від 22.05.2023, ТТН-95/05 від 22.05.2023, ТТН-97/05 від 23.05.2023, ТТН-98/05 від 23.05.2023, ТТН-133/05 від 23.05.2023, ТТН-99/05 від 24.05.2023, ТТН-136/05 від 24.05.2023, ТТН-101/05 від 25.05.2023, ТТН-100/05 від 25.05.2023, ТТН-134/05 від 25.05.2023, ТТН-105/05 від 26.05.2023, ТТН-104/05 від 26.05.2023, ТТН-103/05 від 26.05.2023, ТТН-102/05 від 26.05.2023, ТТН-106/05 від 29.05.2023, ТТН-108/05 від 29.05.2023, ТТН-107/05 від 29.05.2023, ТТН-109/05 від 29.05.2023, ТТН-135/05 від 29.05.2023, ТТН-113/05 від 30.05.2023, ТТН-112/05 від 30.05.2023, ТТН-111/05 від 30.05.2023, ТТН-110/05 від 30.05.2023 (Т.ІІ а.с. 210-253, Т.ІІІ а.с. 1-30)

акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023р. між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ТзОВ «ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА» (Т.ІІ а.с.152).

Також між ТзОВ «ЛАНВЕСТ» (покупець) та ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС» (постачальник) укладено договір поставки № П116/05/23 від 16.05.2023, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Для підтвердження господарських операцій з ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС» позивач подав до суду наступні документи:

договір поставки № П116/05/23 від 16.05.2023;

платіжні інструкції № 72 від 30.05.2023, № 51 від 26.05.2023, № 44 від 25.05.2023, № 37 від 24.05.2023, №33 від 23.05.2023, №31 від 22.05.2023, №29 від 22.05.2023, №16 від 17.05.2023, №9 від 16.05.2023 (Т.ІІІ а.с. 37-45);

видаткові накладні №№ РН-286/05 від 16.05.2023, РН-291/05 від 16.05.2023, РН-287/05 від 16.05.2023, РН-288/05 від 16.05.2023, РН-291/05 від 16.05.2023, РН-289/05 від 16.05.2023, РН-290/05 від 16.05.2023, РН-375/05 від 22.05.2023, РН-379/05 від 22.05.2023, РН-382/05 від 22.05.2023, РН-373/05 від 22.05.2023, РН-374/05 від 22.05.2023, РН-376/05 від 22.05.2023, РН-377/05 від 22.05.2023, РН-378/05 від 22.05.2023, РН-380/05 від 22.05.2023, РН-381/05 від 22.05.2023, РН-412/05 від 23.05.2023, РН-411/05 від 23.05.2023, РН-413/05 від 23.05.2023, РН-459/05 від 24.05.2023, РН-452/05 від 24.05.2023, РН-453/05 від 24.05.2023, РН-454/05 від 24.05.2023, РН-455/05 від 24.05.2023, РН-457/05 від 24.05.2023, РН-458/05 від 24.05.2023 (Т.ІІІ а.с. 46-88);

товарно-транспортні накладні №№ ТТН-000001 від 16.05.2023, ТТН-000002 від 16.05.2023, ТТН-000003 від 16.05.2023, ТТН-000004 від 16.05.2023, ТТН-000005 від 16.05.2023, ТТН-000006 від 22.05.2023, ТТН-000007 від 22.05.2023, ТТН-000008 від 22.05.2023, ТТН-000009 від 22.05.2023, ТТН-000010 від 22.05.2023, ТТН-000011 від 22.05.2023, ТТН-000012 від 22.05.2023, ТТН-000013 від 22.05.2023, ТТН-000014 від 22.05.2023, ТТН-000015 від 23.05.2023, ТТН-000016 від 23.05.2023, ТТН-000017 від 23.05.2023, ТТН-000018 від 24.05.2023, ТТН-000019 від 24.05.2023, ТТН-000020 від 24.05.2023, ТТН-000021 від 24.05.2023, ТТН-000022 від 24.05.2023, ТТН-000023 від 24.05.2023, ТТН-000024 від 24.05.2023 (Т.ІІІ а.с. 89-148),

акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023р. між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС» (Т.ІІІ а.с.31).

Окрім того, до матеріалів справи долучено копії договору № 63/05/23 оренди нежитлового приміщення від 01.05.2023, укладеного ТзОВ «ЛАНВЕСТ» (орендар) та ТзОВ «ЛАЕРТІЯ» (орендодавець) про оренду частини нежитлового приміщення (цеху фотохімікатів 3-3) площею 290,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка,19, акт прийому-передачі об`єкта оренди в рамках Договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2023, акт № ОУ-0000264 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2023; платіжні інструкції № 102 від 19.06.2023, № 149 від 30.06.2023, № 151 від 03.07.2023 (Т.ІІІ а.с. 157-167);

оборотно-сальдову відомість по рахунку: 281 за травень 2023 р., оборотно-сальдову відомість по рахунку: 361 за травень 2023 р., оборотно-сальдову відомість по рахунку: 631 за травень 2023 р., оборотно-сальдову відомість по рахунку 3771 за травень 2023 р., оборотно-сальдову відомість по рахунку: 311 за травень 2023 р. (Т.ІІІ а.с.168-188);

договір суборенди нежитлового приміщення від 07.04.2023, укладений фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та ТзОВ «ЛАНВЕСТ» (суборендар) про суборенду частини нежитлового приміщення, а саме: офіс 76/1, який знаходиться за адресою пр. Волі, був.6 м.Луцьк, площею 5 м.кв.; акт прийому-передачі приміщення в суборенду від 07.04.2023, акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023 між ТзОВ «ЛАНВЕСТ» та ФОП ОСОБА_1 , акт № ОУ-06/04-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2023, акт №ОУ-06/05-2-23 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2023, акт №ОУ-06/05-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.05.2023, акт №ОУ-06/07-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2023, акт №ОУ-06/08-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2023, акт №ОУ-03/05-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2023, акт №ОУ-03/10-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2023, акт №ОУ-03/11-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2023, акт №ОУ-03/12-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2023, платіжні інструкції № 3 від 02.05.2023, акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023 між ТзОВ «ЛАНВЕСТ» та ФОП ОСОБА_1 (Т.ІІІ а.с. 189-205);

договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 12-23 від 01.05.2023, укладений між ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та ТзОВ «ЛАНВЕСТ» (замовник), акт № ОУ-12/05 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2023платіжні інструкції № 80 від 31.05.2023, акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023 між ТзОВ «ЛАНВЕСТ» та ФОП ОСОБА_2 (Т.ІІІ а.с. 206-211);

Також між ТзОВ «ЛАНВЕСТ» (покупець) та ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» (постачальник) укладено договір поставки № 06/23-081 від 08.06.2023, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Для підтвердження господарських операцій з ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» позивач подав до суду наступні документи:

договір поставки № 06/23-081 від 08.06.2023 (Т.ІV а.с.3-6);

видаткові накладні №№ РН-16/06 від 16.06.2023, РН-17/06 від 16.06.2023, РН-18/06 від 16.06.2023, РН-25/06 від 19.06.2023, РН-26/06 від 19.06.2023, РН-27/06 від 19.06.2023, РН-35/06 від 20.06.2023, РН-36/06 від 20.06.2023, РН-37/06 від 20.06.2023, РН-43/06 від 21.06.2023, РН-44/06 від 21.06.2023, РН-45/06 від 21.06.2023, РН-52/06 від 22.06.2023, РН-53/06 від 22.06.2023, РН-54/06 від 22.06.2023, РН-64/06 від 23.06.2023, РН-65/06 від 23.06.2023, РН-66/06 від 23.06.2023, РН-71/06 від 26.06.2023, РН-72/06 від 26.06.2023, РН-73/06 від 26.06.2023, РН-82/06 від 27.06.2023, РН-83/06 від 27.06.2023, РН-84/06 від 27.06.2023, РН-93/06 від 28.06.2023, РН-94/06 від 28.06.2023, РН-95/06 від 28.06.2023, РН-101/06 від 29.06.2023, РН-102/06 від 29.06.2023, РН-103/06 від 29.06.2023, РН-112/06 від 30.06.2023, РН-113/06 від 30.06.2023, РН-114/06 від 30.06.2023 (Т.ІV а.с. 7-66);

товарно-транспортні накладні №№ ТТН-16/06 від 16.06.2023, ТТН-17/06 від 16.06.2023, ТТН-18/06 від 16.06.2023, ТТН-25/06 від 19.06.2023, ТТН-26/06 від 19.06.2023, ТТН-27/06 від 19.06.2023, ТТН-35/06 від 20.06.2023, ТТН-36/06 від 20.06.2023, ТТН-37/06 від 20.06.2023, ТТН-43/06 від 21.06.2023, ТТН-44/06 від 21.06.2023, ТТН-45/06 від 21.06.2023, ТТН-52/06 від 22.06.2023, ТТН-53/06 від 22.06.2023, ТТН-54/06 від 22.06.2023, ТТН-64/06 від 23.06.2023, ТТН-65/06 від 23.06.2023, ТТН-66/06 від 23.06.2023, ТТН-71/06 від 26.06.2023, ТТН-72/06 від 26.06.2023, ТТН-73/06 від 26.06.2023, ТТН-82/06 від 27.06.2023, ТТН-83/06 від 27.06.2023, ТТН-84/06 від 27.06.2023, ТТН-93/06 від 28.06.2023, ТТН-94/06 від 28.06.2023, ТТН-95/06 від 28.06.2023, ТТН-101/06 від 29.06.2023, ТТН-102/06 від 29.06.2023, ТТН-103/06 від 29.06.2023, ТТН-112/06 від 30.06.2023, ТТН-113/06 від 30.06.2023, ТТН-114/06 від 30.06.2023 (Т.ІV а.с. 67-175);

платіжні інструкції № 5 від 09.06.2023, № 6 від 09.06.2023, № 14 від 12.06.2023, № 15 від 12.06.2023, № 16 від 13.06.2023, № 20 від 14.06.2023, № 22 від 15.06.2023, № 23 від 15.06.2023, № 34 від 16.06.2023, № 35 від 16.06.2023, № 39 від 19.06.2023, № 40 від 19.06.2023, № 46 від 20.06.2023, № 47 від 20.06.2023, № 48 від 20.06.2023, № 52 від 21.06.2023, № 62 від 23.06.2023, №68 від 26.06.2023, № 69 від 26.06.2023, № 73 від 27.06.2023, № 75 від 28.06.2023, № 80 від 29.06.2023, № 84 від 30.06.2023 (Т.ІV а.с. 176-197);

акт взаємних розрахунків станом на 30.06.2023 між ТОВ «ЛАНВЕСТ» і ТОВ ВІНТАЖ ПРАЙМ»;

акт № ОУ-11/06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2023 укладений між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ФОП ОСОБА_2 , акт взаємних розрахунків станом на 30.06.2023 складений між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ФОП ОСОБА_2 , платіжна інструкція № 85 від 30.06.2023; акт №ОУ-0000326 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2023 укладений між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ТзОВ «ЛАЕРТІЯ», акт звірки взаєморозрахунків за період 01.05.23 24.07.23, складений ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ТзОВ «ЛАЕРТІЯ»; акт №ОУ-06/06-2023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2023 укладений між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ФОП ОСОБА_1 , акт взаємних розрахунків станом на 30.06.2023 складений між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ФОП ОСОБА_1 (Т.ІV а.с.198-206); платіжні інструкції № 42 від 19.06.2023, № 86 від 30.06.2023, № 99 від 03.07.2023;

оборотно-сальдова відомість по рахунку: 281 за червень 2023 р., оборотно-сальдова відомість по рахунку: 311 за червень 2023 р., оборотно-сальдова відомість по рахунку: 361 за червень 2023 р., оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631 за червень 2023 р., оборотно-сальдова відомість по рахунку: 3771 за червень 2023 р.;

наказ про проведення інвентаризації № 3-08/І від 10.08.2023, акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі за адресою: м.Львів, Сихівський р-н, вул. Персенківка, 19 від 11.08.2023 (Т.ІV а.с. 240-251);

наказ про проведення інвентаризації № 4/10/1 від 05.10.2023, інвентаризаційний опис № 2 станом на 05.10.2023 (Т.VІ а.с. 26-41).

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні документи по взаємовідносинах із ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», ТзОВ «ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА», ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС», ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» мають всі необхідні та достатні дані для визначення виду поставлених товарно-матеріальних цінностей, наданих послуг, їх вартість, обґрунтовано та визначено економічну доцільність укладання господарських договорів із зазначеними суб`єктами господарювання, характер та об`єм поставленого товару (наданих послуг).

В ході проведення контрольно-перевірочних заходів державні інспектори ГУ ДПС у Волинській області не здобули жодних належних і допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Натомість висновки відповідача про порушення ТзОВ «ЛАНВЕСТ» п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, пп. «б» п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України обґрунтовуються виключно результатами проведеного аналізу відомостей з інформаційно-аналітичних систем: ІТС «Податковий блок»; Єдиний реєстр податкових накладних; Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності», відомості з даних НАІС ДДАІМВС України.

Законодавство передбачає можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань. Разом з тим, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій.

Водночас, будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, у тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Суд наголошує, що згідно усталених правових позицій Верховного Суду, податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійснених господарських операцій, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Як зазначив відповідач у актах перевірки ГУ ДПС у Волинській області встановлено можливу схему незаконного відшкодування податку на додану вартість. Тобто висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях про нереальність господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у постачальників.

Щодо зауважень контролюючого органу до документів на транспортування товару від постачальників суд враховує наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З наведеного слідує, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Суд не бере до уваги доводи податкового органу про відсутність на дату складання товарно-транспортних накладних у перевізника ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ» укладених трудових договорів з усіма водіями, які були залучені до перевезення товару та відсутність реєстрації згідно баз даних «НАІС ДДАІ» МВС України транспортних засобів за вказаних перевізником.

Згідно з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 року № 320/1147/19, від 24.11.2020 року № 813/3034/15 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд враховує, що ТзОВ «ЛАНВЕСТ» безпосередньо не мав господарських взаємовідносин з суб`єктом господарювання, який здійснював перевезення товарно-матеріальних цінностей від постачальників - ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ», а тому позивач не може нести відповідальність за формування показників податкової звітності вказаного суб`єкта господарювання.

Разом з тим, відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №320/15012/21, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року по справі № 640/19745/18, від 10 вересня 2020 року по справі № 640/2722/19 та від 29 жовтня 2019 року по справі № 823/1436/13-а.

У постанові від 27.09.2023 року у справі № 380/14750/21 Верховний Суд виснував, що товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків (як на це звертав увагу податковий орган) не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16, від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14, від 27.11.2018 у справі №826/11629/16, від 12.04.2019 у справі №821/474/16, від 25.02.2020 у справі №826/4914/16.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2023 у справі № 200/2903/22 зазначив:

«Перевіряючи твердження контролюючого органу про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суди правильно виходили з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни, крім того, такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами. Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків також виключно на підставі інформації наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу, посилань на документи акт перевірки також не містить, наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарі (робіт, послуг) по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб`єктів.

При цьому слід зазначити, що судами встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ».

Верховний Суд у постанові від 06.12.2023 у справі №320/15012/21 зазначив, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2021 у справі № 640/19745/18, від 10.09.2020 у справі № 640/2722/19 та від 29.10.2019 у справі № 823/1436/13-а.

Суд також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

А тому суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наявність недоліків у наданих первинних документах (зокрема товарно-транспортних накладних), оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати обставинам реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Щодо неврахування контролюючим органом матеріалів проведеної позивачем інвентаризації товарно-матеріальних цінностей суд бере до уваги таке.

Згідно актів перевірки контролюючий орган покликається на те, що результати інвентаризацій не підтверджують наявність товару на складі позивача з огляду на те, що до проведення інвентаризації не були залучені представники податкового органу. На переконання контролюючого органу не можливо підтвердити, що інвентаризації відбулись шляхом відповідних замірів (перерахунку, перевантаження, тощо) на певну дату, у певному місяці, як наслідок не можливо підтвердити, що акти інвентаризацій містить у собі достовірні відомості щодо фактичної наявності товарів та запасів у кількісних та вартісних показниках, які відображені в таких актах.

Суд встановив, що згідно наказу ТзОВ «ЛАНВЕСТ» про проведення інвентаризації № 3-08/1 від 10.08.2023 вирішено провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей згідно листів № 2237/12/03-20-07-01-12 від 07.08.2023 та № 2239/12/03-20-07-01-12 від 07.08.2023 на складі підприємства за адресою; м. Львів, вул. Персенківка,19 з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 11 серпня 2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів.

За результатами проведення інвентаризації на підставі наказу № 3-08/1 від 10.08.2023 складено акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі від 11 серпня 2023 року та інвентаризаційний опис № 1 товарно-матеріальних цінностей, згідно яких на складі позивача міститься 344 найменувань ТМЦ.

Згідно наказу ТзОВ «ЛАНВЕСТ» про проведення інвентаризації № 4/10/1 від 05.10.2023 вирішено провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей згідно листів № 14137/6/03-20-07-03-06 від 03.10.2023 на складі підприємства за адресою; м. Львів, вул. Персенківка,19 з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 05 жовтня 2023 року з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів.

За результатами проведення інвентаризації на підставі наказу № 4/10/1 від 05.10.2023 складено інвентаризаційний опис № 2 товарно-матеріальних цінностей на 05.10.2023, згідно яких на складі позивача міститься 345 найменувань товарно-матеріальних цінностей.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації про що має направити такому платнику належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації, в свою чергу платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризацію, зобов`язаний провести таку інвентаризацію. При цьому посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2023 року у справі №640/19859/21 та постанові від 10.12.2024 року у справі № 420/34504/23.

Таким чином, посилання відповідача на те, що акт інвентаризації містить в собі недостовірні відомості через те, що до інвентаризації не були залучені представники податкового органу є безпідставними та не ґрунтуються на жодній правовій нормі. При цьому, ні Головне управління ДПС у Львівській області, ні Головне управління ДПС у Волинській області під час проведення перевірки не висловлювали зауважень щодо зазначених матеріалів інвентаризації та не висували вимог щодо її повторного проведення.

Відносно доводів контролюючого органу про ненадання позивачем оригіналів первинних фінансових документів (платіжних інструкцій), які б підтверджували перерахування грошових коштів за товар постачальникам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з вимогами ст.18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затв. постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022р., передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п.9 цієї Інструкції).

Відповідно до п.37 вказаної Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Статтею 8 цього Закону визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.12.2024 у справі № 420/34504/23.

Під час судового розгляду позивач надав електронні платіжні інструкції та копії платіжних інструкцій, якими підтверджується факт перерахування коштів на рахунки контрагентів ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», ТзОВ «ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА», ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС», ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» як оплату за придбані товари.

Представник відповідача під час розгляду справи покликався на те, що долучені до матеріалів справи копії платіжних інструкцій не можуть братись до уваги, оскільки на таких відсутній підпис надавача платіжних послуг.

Суд встановив, що наявні в матеріалах справи копії платіжних інструкцій містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позивачем підтверджено факт проведеної оплати за поставлений товар на рахунки вказаних контрагентів.

Також позивачем надавались акти взаємних розрахунків із контрагентами, в яких містяться відомості щодо дати здійснення позивачем оплати товару, а також якими підтверджується відсутність заборгованості позивача перед контрагентами (акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023р. між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ТзОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (Т.ІІ, а.с.41, акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023р. між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ТзОВ «ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА» (Т.ІІ а.с.152), акт взаємних розрахунків станом на 31.05.2023р. між ТОВ «ЛАНВЕСТ» та ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС» (Т.ІІІ а.с.31), акт взаємних розрахунків станом на 30.06.2023 між ТОВ «ЛАНВЕСТ» і ТОВ ВІНТАЖ ПРАЙМ»).

Також відповідач покликається на те, що позивачем не надано виписки по розрахункових рахунках, відкритих в банківських установах, які б підтверджували фактичне надходження коштів поворотної фінансової допомоги від ТзОВ «АНДЕРМЕТ», ТзОВ «ІНТЕР-С КОМПАНІ», ТзОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ», ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» на розрахунковий рахунок ТзОВ «ЛАНВЕСТ» та можливість використання вказаних коштів в господарській діяльності.

На такі аргументи відповідача суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що договори процентної поворотної фінансової допомоги були розірвані сторонами або визнанні в судовому порядку недійсними, у зв`язку з чим суд критично оцінює зазначені доводи податкового органу, з огляду на те, що оцінка поведінки учасників податкових правовідносин здійснюється насамперед із застосуванням норм податкового, а не інших галузей законодавства. Для з`ясування змісту господарської операції необхідно брати до уваги термінологію та вимоги податкового законодавства, а обґрунтування податкових правопорушень не може здійснюватися з посиланням на недотримання норм інших галузей законодавства.

Окрім того, перевірка та дослідження питання отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТзОВ «АНДЕРМЕТ», ТзОВ «ІНТЕР-С КОМПАНІ», ТзОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ», ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» знаходилась поза межами предмету перевірки та не впливає на правомірність визначення податкових зобов`язань за спірними господарськими операціями з контрагентами ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», ТзОВ «ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА», ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС».

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих обставин, які б свідчили про безтоварність здійснених позивачем господарських операцій.

Відповідачем також не наведено обставин та доказів, які свідчили б про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 виснувала, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 27.10.2022 у справі № 814/129/16, дійшов висновку, що необґрунтованим є посилання скаржника, як на підставу про нереальність господарських операцій на відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, а також не підтвердження факту транспортування ТМЦ автомобілем та водієм, оскільки відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Верховний Суд у постанові від 1 лютого 2023 року у справі №380/9660/21 зазначив, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією щодо виконання контрагентом податкових зобов`язань. За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб. Такі дії перебувають поза межами впливу платника.

За відсутності доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання господарської операції або про її невиконання контрагентами, платник не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в податковому обліку. Податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійснених господарських операцій, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Також суд враховує наступні правові висновки Верховного Суду: «Покликання на недотримання контрагентами податкового законодавства не може слугувати одноосібною підставою для позбавлення платника податкової вигоди, оскільки відповідальність настає лише в разі доведення податковим органом недобросовісності дій платника, наміру останнього отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених, взаємозалежних, необумовлених ринковими механізмами дій суб`єктів (юридичних або фізичних осіб), які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних результатів для одного з суб`єктів оподаткування. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті - постанова КАС ВС від 23 травня 2023 року у справі № 360/1283/20.

У справах, предмет розгляду в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які за висновком контролюючого органу є фіктивними, сталою є судова практика Верховного Суду, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності. Сутність таких господарських операцій повинна проявлятися в русі активів, зміні в зобов`язаннях чи власному капіталі платника податків, відповідати економічному змісту укладених платником податку договорів, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Також норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди - постанова КАС ВС від 19 червня 2023 року у справі № 810/1577/17.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

З огляду на вищезазначене, враховуючи практику Верховного суду у подібних правовідносинах, суд вважає, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Встановлені обставини під час розгляду справи та наявні в матеріалах справи докази, свідчать про реальність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», ТзОВ «ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА», ТзОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС», ТзОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ».

За наведених обставин суд висновує, що податкові-повідомлення рішення № 0141970701 від 06.11.2023, № 0141780701 від 06.11.2023, № 014180701 від 06.11.2023 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0168550703 від 07.12.2023, то таке прийнято на підставі акту перевірки 15999/07-03/44959044 від 17.10.2023.

Перевіркою встановлено, що рядок 16.2 Декларації за липень 2023 становить 18 309 692 грн. задекларовано збільшення залишку від`ємного значення за результатами поданого уточнюючого розрахунку від 14.07.2023 № 9173853138 до Декларації за звітний період травень 2023 року.

Під час проведення зазначеної перевірки враховано, що згідно актів від 17.08.2023 №12832/07-01/44959044, від 10.10.2023 №15375/07-01/44959044ТОВ «ЛАНВЕСТ» порушено п.46.1 ст. 46 п. 2001.3 ст. 2001 п. 200.1 п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ, оскільки неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за травень 2023 року на загальну суму 22 229 082 грн., що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на суму ПДВ 3 919 390 грн. та завищення залишку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 18 309 692 грн у зв`язку встановленням нереальності господарських операцій з поставки ТМЦ від постачальників ТзОВ "ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА" (код ЄДРПОУ 44095086), ТОВ "ВСЕ ПРОДАКШН" (код ЄДРПОУ 44474063) та ТОВ "НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44308156).

При розгляді цієї справи суд встановив, що ТзОВ «ЛАНВЕСТ» дотримано вимоги податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а висновки актів перевірки про неправомірність визначення податкового кредиту у податковій декларації за травень 2023 року на загальну суму 22 229 082 грн є необґрунтованими і безпідставними, у зв`язку з чим визнав неправомірними та скасував прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення від 06.11.2023 року № 0141780701 та від 06.11.2023 року № 014180701.

Враховуючи встановлені обставини справи щодо реального характеру господарських операцій ТзОВ «ЛАНВЕСТ» з контрагентами ТзОВ "ПРОМИСЛОВА ДИРЕКТИВА", ТОВ "ВСЕ ПРОДАКШН" та ТОВ "НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС" у досліджуваний період, та вищенаведені мотиви, наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0168550703 від 07.12.2023.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0070670408 від 28.03.2024 та №0070680408 від 28.03.2024, то такі прийняті за результатами камеральної перевірки ТОВ «ЛАНВЕСТ» щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2023 року, за результатами якої складено акт від 21.02.2024р. №3653/03-20-04-08-44959044.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛАНВЕСТ», в порушення Наказу Мінфіну від 28.01.2016 року №21, не задекларовано в рядку 16.3 зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «В4») №001418701 від 06.11.2023. у розмірі 18309692грн., що вплинуло на розрахунки з бюджетом, а саме заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 18279242 грн. та завищення суми від`ємного значення, відображеного в рядку 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2023р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 20.1) на 30450 грн.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд встановив, що ТзОВ «ЛАНВЕСТ» 12.12.2023 звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку травень 2023 року - у розмірі 3 919 390,00 грн. з накладенням штрафу та за червень 2023 року у розмірі 19 057 792,00 грн. з накладенням штрафу, а саме: податкові повідомлення-рішення № 0141970701 від 06.11.2023; № 0141780701 від 06.11.2023; № 014180701 від 06.11.2023).

Ухвалою від 18.12.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Позовну заяву ТзОВ «ЛАНВЕСТ» та ухвалу про відкриття провадження у справі направлено відповідачу ГУ ДПС у Волинській області.

Отже, відповідач був обізнаний про оскарження податкового повідомлення-рішення №001418701 від 06.11.2023.

Оскільки податкове повідомлення-рішення №001418701 від 06.11.2023 є предметом розгляду у цій справі, отже, не є узгодженим до набрання законної сили рішенням суду та з урахуванням ст.ст. 56, 58 ПК України, абз. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, позивач не має обов`язку декларувати в рядку 16.3 зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «В4») №001418701 від 06.11.2023 у розмірі 18309692 грн.

На час проведення перевірки (акт 21.02.2024р. №3653/03-20-04-08-44959044) та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0070670408 від 28.03.2024 та №0070680408 від 28.03.2024 податкове зобов`язання на суму 18309692 грн. не було узгодженим і, відповідно, не підлягало відображенню у податковій звітності ТзОВ «ЛАНВЕСТ».

А тому податковий орган передчасно та необґрунтовано дійшов висновку про заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 18279242 грн. та завищення суми від`ємного значення, відображеного в рядку 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2023р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 20.1) на 30450 грн.

Одночасно суд враховує, що при розгляді цієї справи суд встановив, що податкове повідомлення-рішення (форма «В4») №001418701 від 06.11.2023 прийнято протиправно та скасував вказане податкове повідомлення-рішення, а отже, висновки контролюючого органу про порушення правил (термінів) подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» є загалом неправомірними.

За наведених доводів та міркувань податкові повідомлення-рішення №0070670408 від 28.03.2024 та №0070680408 від 28.03.2024 належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі сплати судового збору, сплачені згідно квитанцій № 50 від 11.12.2023, № 17 від 17.04.2024, № 45 від 26.04.2024 у сумі 120708,00 грн. належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №0141970701 від 06.11.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області № 0141780701 від 06.11.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області № 014180701 від 06.11.2023.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №0070670408 від 28.03.2024.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №0070680408 від 28.03.2024.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області № 0168550703 від 07.12.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (адреса: Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43027, код ЄДРПОУ: 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНВЕСТ» (адреса: пр.Волі, будинок 6, офіс 76/1, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 44959044) 120708,00 грн. (сто двадцять тисяч сімсот вісім грн.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 01.07.2025.

СуддяКрутько Олена Василівна