Ухвала суду № 128575115, 02.07.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

02 липня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1236/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Просвіркіною-Максимів Марією Сергіївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 13 червня 2025 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), подана в її інтересах адвокатом Просвіркіною-Максимів Марією Сергіївною (далі - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 1 листопада 2022 року раніше призначеної пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 1 листопада 2022 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, а також виплатити заборгованість з пенсії, яка утворилась за період її несплати, починаючи з 1 листопада 2022 року, на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».

Ухвалою від 17 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо припинення нарахування та виплати пенсії та зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсії, а також виплатити заборгованість з пенсії, яка утворилась за період її несплати, за період з 1 листопада 2022 року по 12 грудня 2024 року включно.

27 червня 2025 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним номером № 14034/2025 надійшла заява від 26 червня 2025 року б/н про усунення недоліків, в якій представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду і поновити пропущений строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо припинення нарахування та виплати пенсії та зобов`язання поновити виплату пенсії за період з 1 листопада 2022 року по 12 грудня 2024 року.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача зазначила, що про невиплату пенсії позивач дізналася в листопаді 2022 року, коли їй не прийшла чергова виплата. В грудні 2022 року, тобто без жодних зволікань, позивач звернулася до Відповідача за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України з заявою про поновлення виплати пенсії, відповідь на яку надано в листі від 11 січня 2022 року за вихідним № 149-5210/Л-05/8-1200/23. Ця обставина також може бути підтверджена листом відповідача від 27 січня 2023 року № 325-136/Л-05/8-1200/23, в другому абзаці якого зазначено, що роз`яснення щодо обставин припинення виплат надано в листі № 149-5210/Л-05/8-1200/23 від 11 січня 2022 року.

В подальшому позивач постійно зверталася до відповідача з вимогами про поновлення їй виплати пенсії, тобто вчиняла активні дії, спрямовані на поновлення свого порушеного права. З листів відповідача слідувало, що виплата пенсії буде поновлена після надходження інформації від Служби безпеки України та проходження позивачем ідентифікації. На виконання встановлених відповідачем умов для поновлення виплати пенсії, позивач пройшла відеоідентифікацію, тобто вчинила дію, яку від неї вимагав орган Пенсійного фонду. Після цього, в листі від 16 серпня 2024 року № 5888-5877/Л-02/8-1200/24 відповідач повідомив позивача, що питання про поновлення виплати пенсії з урахуванням проведеного відеоконференцзв`язку буде вирішено протягом 10 днів після отримання відповіді від правоохоронних органів. В листі від 9 грудня 2024 року № 9340-9160/Л-02/8-1200/24 відповідач повідомив, що продовжує з`ясування обставин з правоохоронними органами, однак підстави для поновлення виплати пенсії за результатом відеоконференцзв`язку відсутні.

Оскільки ця відповідь повністю суперечила раніше наданій відповіді і не містила жодних доказів на підтвердження з`ясування відповідачем обставин з правоохоронними органами (позивач просила в заяві надати таке підтвердження), позивач дійшла висновку, що існує велика вірогідність того, що виплата пенсії відповідачем їй так і не буде поновлена, тобто відповідач вводить її в оману.

Так, з наданих відповідачем відповідей слідувало, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням органу Пенсійного фонду, який, в свою чергу, вчиняє активні дії, спрямовані на поновлення виплати, а саме: з`ясовує обставини з правоохоронними органами.

Позивач, не будучи обізнаною з порядком та процедурою поновлення виплати пенсії, вчиняла дії, які від неї вимагав відповідач, а останній, в свою чергу, надавав їй неправдиву та суперечливу інформацію. Тобто тривале незвернення позивача до суду за захистом свого порушеного права обумовлене саме протиправною поведінкою зі сторони відповідача, який своїми відповідями протягом 2 років давав позивачеві марні сподівання на поновлення виплати пенсії згідно з своїм рішенням.

Також представник позивача зауважила, що позивач проживає на тимчасово окупованій території України, а саме в селищі Біловодськ Луганської області, на підконтрольну територію вона не виїжджала. Після окупації на території селища Біловодськ відсутні адвокати, які мають право на здійснення адвокатської діяльності на території України, тобто отримати правову допомогу за місцем проживання позивача фактично неможливо.

З огляду на те, що позивач вчиняла активні дії щодо поновлення свого права протягом всього часу такого порушення, що свідчить про її зацікавленість та небайдужість до свого права, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені представником позивача в заяві від 26 червня 2025 року б/н про поновлення пропущеного строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на таке.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання (неотримання) пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на вищезазначене, суд не приймає доводи представника позивача щодо сподівання позивача на відновлення порушеного права відповідачем поза межами судового розгляду, оскільки під час листування з відповідачем протягом двох років позивач мала можливість реалізувати своє право на судовий захист у визначені законом строки.

Окрім того, як зазначає представник позивача, остання відмова відповідача, з якої позивачу остаточно стало відомо про факт непоновлення відповідачем виплати пенсії, отримана позивачем у грудні 2024 року. До суду ж з цим позовом звернулась через свого представника 13 червня 2025 року.

Щодо посилань представника позивача на неможливість звернення до суду внаслідок проживання позивача на тимчасово окупованій території України та відсутності на тій території адвокатів, суд зазначає, що позивач не була позбавлена права звернення як за правничою допомогою до адвокатів, які знаходяться на території України, так і до суду шляхом електронних звернень (як позивач зверталась до відповідача).

Таким чином суду не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду з цією позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо припинення нарахування та виплати пенсії та зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсії, а також виплатити заборгованість з пенсії, яка утворилась за період її несплати, за період з 1 листопада 2022 року по 12 грудня 2024 року включно.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача в заяві від 26 червня 2026 року б/н для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах адвокатом Просвіркіною-Максимів Марією Сергіївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо припинення нарахування та виплати пенсії та зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсії, а також виплатити заборгованість з пенсії, яка утворилась за період її несплати, за період з 1 листопада 2022 року по 12 грудня 2024 року включно, підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені адвокатом Просвіркіною-Максимів Марією Сергіївною у заяві від 26 червня 2025 року б/н про усунення недоліків.

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Просвіркіною-Максимів Марією Сергіївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо припинення нарахування та виплати пенсії та зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсії, а також виплатити заборгованість з пенсії, яка утворилась за період її несплати, за період з 1 листопада 2022 року по 12 грудня 2024 року включно, повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати представнику позивача до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська