Рішення № 128574801, 02.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2025 року м. Київ справа №320/14056/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо не врахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугу років на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ складової заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок па загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки у розмірі 45233,72 грн. за довідкою, виданою Окружним адміністративним судом міста Києва від 11.12.2024 №04-48/184/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати, на яку нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, як державному службовцю з моменту її призначення з 12.12.2024, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3 723-ХІІ, ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІI і додатково включити до заробітку для обчислення пенсії інші виплати, а саме: грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки у розмірі 45233,72 грн. за довідкою, виданою Окружним адміністративним судом міста Києва від 11.12.2024 №04-48/184/24.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на протиправність рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням всіх її складових, зазначених у довідці.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив, вказавши, що зарахування «грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки» як складової заробітної плати не передбачена чинним законодавством.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.

12.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу». До заяви було додано, зокрема, довідку № №04-48/183/24 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), відповідно до якої за посадою начальника відділу планово-фінансової діяльності та звітності, моя заробітна плата станом на грудень 2024 року становить у розмірі 21 181,40 грн., з якої посадовий оклад 15 678,00 грн., надбавка за ранг (3 ранг) - 800,00 грн., надбавка за вислугу років (30 відсотків) (за стажем державної служби 28 років) 4 703,40 грн.; а також довідку №04-48/184/24 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка видана для призначення згідно пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889- VIIІ «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 3 7 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII «Про державну службу» про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2024 року становили: надбавка за інтенсивність праці всього у розмірі 7 620,42 грн., премія місячна всього у розмірі 53 747,78 грн. та інші виплати (матеріальна допомога, премії тощо, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) всього у розмірі 100 625,26 грн., з яких: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 33 755,13 грн., грошова допомога на оздоровлення у розмірі 21 181,40 грн., індексація заробітної плати у розмірі 455,01 грн. та грошова компенсація за всі дні невикористаної відпустки у розмірі 45 233,72 грн.

12.12.2024 відповідачем призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.

29.12.2024 року позивач звернулась до відповідача з заявою, у якій просила повідомити, зокрема, про розмір пенсії державного службовця згідно наданих нею документів.

Листом від 17.01.2025 №2743-55647/Т-02/8-2600/25 Головне управління ПФУ в м. Києві повідомило, що « ОСОБА_1 з 12.12.2024 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VІІІ, пенсія розрахована виходячи з середньомісячного заробітку 31 379,71 грн. х 60 % (загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку) = 18 827,83 грн. (розмір пенсії). Слід зазначити, що згідно п. 13-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни 111 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах, зокрема, Закону України «Про державну службу» у період роботи на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки, Ви працюєте на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», тому отримуєте пенсію у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 11 674,98 грн. Після звільнення з посади виплату пенсії буде поновлено на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».»

22.01.2025 та 30.01.2025 позивачка подала до Пенсійного фонду України скарги в яких просила посприяти у здійсненні перерахунку нарахованої пенсії державного службовця з урахуванням вже нарахованої та виплаченої їй грошової компенсації за невикористані дні відпустки у сумі 45 233,72грн. або надати підстави згідно яких нормативно-правових актів грошова компенсація за невикористані дні відпустки не врахована в розрахунок середньомісячного заробітку для призначення пенсії.

Листом від 20.02.2025 №7167-3622/Т-03/8-2800/25 Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України у задоволенні скарг, відмовлено.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком протиправними, позивач звернулась з позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, в редакції, чинній на момент вступу та проходження позивачем служби в податкових органах, визначав Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі-Закон №3723-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №3723-ХІІ, регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому, Закон №3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі-Закон №889-VIII), яким передбачено новий порядок та умови призначення пенсії державним службовцям.

У відповідності до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Саме така правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права сформована у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).

Відповідно до вимог пункту 8 розділу XI Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 № 283, та додатка до нього.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):

-на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

-на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;

-на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком;

-на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Пунктом 4 Порядку №283 передбачено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.

Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь- які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Отже, чинним законодавством передбачено, що, у випадку призначення пенсії державного службовця, пенсія повинна розраховуватись з урахуванням довідки про заробітну плату державного службовця яка надається їм при призначенні пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 зазначеного вище Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Водночас, за змістом ч.ч. 2, 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Вказане зумовлює висновок суду про те, що дії відповідача щодо відмови позивачу при переведені на пенсію державного службовця врахувати довідки про заробітну плату державного службовця з зазначеними в ній складовими заробітної плати, у тому числі, зі складовою «грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки», є неправомірними.

Зазначене вище кореспондується з висновками Верховного Суду, які викладені у постановах від 02.04.2019 у справі №570/4196/16-а, від 09.04.2020 у справі №534/2349/16- а, від 22.10.2020 у справі №810/2566/18, від 17.05.2021 у справі №686/1288/17, відповідно до яких «Частиною 1 статті 66 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії. Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати з яких сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру її пенсії».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував «грошова компенсація за всі дні невикористаної відпустки» як складову заробітної плати здійснення розрахунку розміру пенсії, а тому, таку бездіяльність відповідача не можна вважати правомірними, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Суд вважає, що право позивача, порушене незаконною бездіяльністю під час розрахунку пенсії позивача з урахуванням всіх складових, зазначених у довідці, має бути відновлено шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати, на яку нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, як державному службовцю з моменту її призначення з 12.12.2024, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3 723-ХІІ, ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ і додатково включити до заробітку для обчислення пенсії інші виплати, а саме: грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки у розмірі 45233,72 грн. за довідкою, виданою Окружним адміністративним судом міста Києва від 11.12.2024 №04-48/184/24.

VI. Судові витрати.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ПФУ у м. Києві.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ складової заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки у розмірі 45 233,72 грн. за довідкою, виданою Окружним адміністративним судом міста Києва від 11.12.2024 №04-48/184/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати, на яку нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, як державному службовцю з моменту її призначення з 12.12.2024, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3 723-ХІІ, статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІI і додатково включити до заробітку для обчислення пенсії інші виплати, а саме: грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки у розмірі 45 233,72 грн за довідкою, виданою Окружним адміністративним судом міста Києва від 11.12.2024 №04-48/184/24.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.