Ухвала суду № 128574744, 02.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

02 липня 2025 року м. Київ Справа № 320/53213/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., ознайомившись із заявою позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доУправління Державної охорони Українипровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчини дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом Управління Державної охорони України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління державної охорони України (код ЄДРПОУ 00037478) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.12.2016 по 02.03.2024;

- зобов`язати Управління державної охорони України нарахувати та виплатити середній заробіток ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2016 по 02.03.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 відкрито провадження у справі №320/53213/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

У подальшому, від представника Управління Державної охорони України надійшла заява про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник відповідача зазначає, що саме з 02.03.2024 для позивача почався місячний строк, для зобов`язання УДО України вчинити дії зазначені у позові, визначений частиною п`ятою статті 122 КАСУ та закінчився 03.04.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху після відкриття провадження у справі, встановлено десятиденний строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом з доказами поважності причин його пропуску та після цього вирішити по суті клопотання представника відповідача.

Від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування строків звернення до суду позивач зазначає, що при обчисленні строку звернення необхідно враховувати положення ст.233 КЗпП України. Позивач посилається на висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.

За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) установлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовним вимогами щодо нарахування та виплату середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні грошового забезпечення, виплаченого позивачу 02.03.2024.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 20.05.2025 зауважено, що остаточний розрахунок з позивачем проведений 02.03.2024, що не заперечується позивачем. Отже, строк звернення до суду почав свій перебіг з 03.03.2024 та закінчився 03.04.2024.

З позовною заявою позивач звернувся до суду 24 вересня 2024 року, тобто не дотримавшись місячного строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 сформулював висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто строк звернення до суду обмежується місячним строком.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

При цьому, як наголосив Верховний Суд, при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Так, днем, коли особа дізналася про порушення свого права, - є встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Згідно останніх правових позицій, які викладено Верховним Судом у постановах від 19 травня 2025 року у справі № 380/1794/24, від 30 січня 2025 року у справі №320/26833/23 та від 24 листопада 2024 року у справі №620/9315/23 строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Враховуючи те, що з вимогами про нарахування та виплати середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні грошового забезпечення, виплаченого позивачу 02.03.2024, позивач звернувся лише 24.09.2024, вбачається, що позивач звернувся до суду з такими вимогами поза межами місячного строку.

Суд зауважує, що обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів, позивачем не наведено.

Щодо посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23, суд зазначає, що вказана постанова є нерелевантною до спірних у даній справі правовідносин, оскільки у справі №990/156/23 спірними були правовідносини щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За таких обставин, вбачається, що позивачем не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вище процитоване позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.123, ч. 14 ст. 171, ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жукова Є.О.