Рішення № 128567613, 01.07.2025, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1044/25

Номер провадження 2/728/439/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року місто Бахмач

Бахмацький районнийсуд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Кирути Л.І.,

а також

позивача не з`явився,

відповідача не з`явилася,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіБахмачі заправилами спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін цивільнусправу запозовною заявоюТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮСПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР(вул.Саксаганського,буд.133-А,м.Київ,01032,код ЄДРПОУ37356833)до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )про стягненнязаборгованості закредитним договором,негайно післязакінчення судовогорозгляду ухвалив рішення про таке.

І.Рух справи.

1.Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також Суд) від 08.05.2025 №728/1044/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮСПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР(далітакож Позивач,ТОВСПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР),представництво інтересівякого здійснюєПархоменко МаріяАнатоліївна,про стягненнязаборгованості з ОСОБА_1 (далі також Відповідач) за кредитним договором за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

2.Згадані вище матеріали, які Позивачем було подано з використанням системи Електронний Суд, 23.04.2025 надійшли до Суду.

3.Ухвалою Суду від 04.06.2025 №728/1044/25 вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

4.У призначене судове засідання Позивач та Відповідач не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

5.Водночас у поданій до Суду позовній заяві Позивач вказав, що просить проводити розгляд справи за відсутності його представника у судовому засіданні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

6.Відповідач ОСОБА_1 , був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, зокрема шляхом публікації оголошення про виклик на сайті Суду, у судове засідання повторно не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позовну заяву не подав.

7.За вищевказаних фактичних обставин, на підставі вимог положень статті 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України), Суд вважає за можливе постановити ухвалу про заочний розгляд справи.

8.Окрім того, у зв`язку з не явкою усіх учасників справи у призначене судове засідання, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ.Позиції учасників справи.

9.За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 25.08.2024 між ним та Відповідачем укладено Кредитний договір (оферти) №24.08.2024-100001670 (далі також Кредитний договір), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3000,00 грн зі строком позики 140 днів і датою повернення (виплати) кредиту 11.01.2025.

10.Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надано кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

11.Пройшовши ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку і підписавши електронним цифровим підписом заявку на отримання кредиту, Відповідач підтвердила, що вона ознайомлена із паспортом споживчого кредиту, додатком до анкети позичальника, пропозицією про укладення кредитного договору, які у своїй сукупності складають умови Кредитного договору.

12.Того ж дня Позивач на виконання пункту 4.1. Кредитного договору перерахував Відповідачу кошти у рахунок кредиту на банківський рахунок Відповідача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-4781.

13.Зазначає, що у Відповідача утворилася заборгованість на загальну суму 8633,17 грн, яку просить з нього стягнути.

14.Як на правову підставу свої вимог посилався на статті 536, 549, 610, 629, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) а також на положення Закону України Про електронні довірчі послуги та Закон України Про електронну комерцію.

15.Окрім того, просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

16.Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався.

ІІІ.Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

17.Між Позивачем та Відповідачем 25.08.2024 укладено Кредитний договір (оферти) №24.08.2024-100001670 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, зміст якого складають паспорт споживчого кредиту, додаток до анкети позичальника, пропозиція про укладення кредитного договору та заявка на отримання кредиту (а.с.14-20).

18.Згідно з пунктами 2-7 заявки на отримання кредиту Позивач зобов`язався надати Відповідачу кредит у сумі 3000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути отриману суму кредиту не пізніше, ніж 11.01.2025 зі сплатою процентів за час фактичного користування кредитними коштами за фіксованою ставкою у 1 (один) процент в день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надано кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (а.с.17).

19.Також сторонами вищезгаданого договору позики погоджено сплату комісії у розмірі 600 грн і неустойки у розмірі 30 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язань (а.с.17-18).

20.У відповідності до відомостей зафіксованих у копії довідки ТОВУНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ від 23.04.2025 №85-2304, Позивач на виконання умов Кредитного договору здійснив перерахування грошових коштів у сумі 3000,00 грн на користь Відповідача (а.с.11).

21.Відповідно до копії розрахунку заборгованості станом на 28.04.2025 заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 8633,00 грн, зокрема 3000,00 грн основної заборгованості за договором, 3780,00 грн заборгованості за нарахованими процентами, 353,17 грн заборгованості за комісією, а також 1500,00 грн нарахованої неустойки (а.с.10).

22.Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом підтверджується, що ТОВСПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на провадження господарської діяльності з наданням послуг кредитування (а.с.7).

ІV.Оцінка Суду та релевантне законодавство.

23.Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

24.За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

25.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

26.Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання 5доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №904/1017/20).

27.Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження №12-57гс21).

28.Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

29.Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

30.У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

31.За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

32.Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

33.Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

34.Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

35.Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

36.Частиною першою-другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

37.При цьому особливості укладання договорів в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію від 03.09.2015 №675-VІІІ (далі також Закон №675).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675).

38.Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону №675).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону №675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону №675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

39.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

40.Стаття 12 Закону №675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону №675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

41.Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону №675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України Про платіжні послуги, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

42.Згідно з частиною третьою статті 13 Закону №675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.

43.У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону №675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1)надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2)надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3)надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4)використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5)надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6)надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

44.Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між Позивачем та Відповідачем кредитного договору (оферти) від 25.08.2024 №24.08.2024-100001670 та його належне виконання зі сторони кредитора.

45.Також здійснивши перевірку розрахунку нарахованих процентів, Суд констатує правильність порядку їх нарахування та заявлений розмір.

46.Однак Суд має зазначити, що у відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21), якщо суд виявить нікчемність правочину, то має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

47.При цьому у рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 вказано на те, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

48.У вказаному контексті Суд наголошує, що згідно зі статтями 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 №1023-ХІІ вказаний Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування від 15.11.2016 №1734-VІІІ (далі також Закон №1734-VІІІ) і продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

49.Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

50.Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону №1734-VІІІ).

51.Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №1734-VІІІ умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

52.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України Про споживче кредитування (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

53.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зазначено, що згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України Про споживче кредитування умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

54.У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України Про споживче кредитування. Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

Аналогічний висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №382/1621/21 (провадження № 61-13123св23).

55.Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, умовами Кредитного договору передбачено розмір щомісячної комісії за надання та обслуговування кредитної заборгованості у твердій грошовій сумі.

56.При цьому, зі змісту Кредитного договору не вбачається переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються Відповідачу, та за які Позивачем встановлена комісія.

57.У свою чергу Позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а також доказів того, що Відповідач користувався такими послугами.

58.Отже, враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що такі умови кредитного договору про сплату комісій є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону № 1734-VІІІ, і, відповідно, не знаходить достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з нарахованих комісій у розмірі 353,17грн.

59.Щодо заявлених вимог про стягнення неустойки на підставі положень статті 549 ЦК України, то Суд наголошує, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

60.Згідно з Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і на час розгляду цієї справи.

61.Враховуючи зазначене, Суд знаходить безпідставним заявлення Позивачем позовних вимог щодо стягнення 1500,00 грн неустойки і також відмовляє у її задоволенні.

62.Відповідно Суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у загальному розмірі 7133,17 грн, а саме 3000,00грн заборгованості за основним боргом та 3780,00грн заборгованості за нарахованими процентами.

V.Розподіл судових витрат.

63.Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

64.Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

65.При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

66.Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ (далі також Закон №3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

67.Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VІ за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

68.Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнював 3028,00 грн.

69.Згідно з платіжною інструкцією АТПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК від 28.04.2025 №СЦ00013156 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір.

70.Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача частково, у відповідній пропорції до задоволеної частки позовних вимог, а саме 2000,90 грн (дві тисячі гривень 90 коп.).

71.Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд,

У Х В А Л И В:

1.Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25.08.2024 №24.08.2024-100001670 задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮСПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР (вул.Саксаганського, буд.133-А, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором від 25.08.2024 №24.08.2024-100001670 у загальному розмірі 7133,17 грн (сім тисяч сто тридцять три гривні 17 коп.), а саме 3000,00грн (три тисячі гривень 00 коп.) заборгованості за основним боргом та 3780,00грн (три тисячі сімсот вісімдесят гривень 00 коп.) заборгованості за нарахованими процентами.

3.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮСПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР (вул.Саксаганського, буд.133-А, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) 2000,90 грн (дві тисячі гривень 90 коп.) в якості відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР, адреса місцезнаходження: вул.Саксаганського, буд.133-А, м.Київ, індекс 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Сороколіт