Ухвала суду № 128565803, 01.07.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/7427/23 01.07.2025

н\п 1-кп/490/382/2025

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 490/7427/23

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

01 серпня 2025 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22021150000000050 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Республіка Молдова, громадянин Республіки Молдова, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.06.2023 за ч. ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років шість місяців з конфіскацією майна; відбував покарання в ДУ «Вознесенська виправна колонія № 72», що розташована за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, 300; ухвалою суду від 05.09.2023 тимчасово, на час здійснення судового розгляду кримінального провадження №22021150000000050 від 30.09.2021, залишений у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5,

за участю прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , перекладача ОСОБА_6 ,

встановив:

У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Прокурор звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 . Прокурор зазначив, що 31.07.2025 закінчується строк відбуття покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі за вироком Роздільнянськогорайонного судуОдеської областівід 15.06.2023; підставою для застосування вказаного запобіжного заходу є наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його безпідставним; одночасно зазначили про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи в межах клопотання, суд прийшов до таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченийст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 305 КК України, а саме: організація закінченого замаху на контрабанду особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах шляхом її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинене повторно; та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307КК України, а саме: організація незаконного придбання, з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, вчинене повторно.

Під час розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень; наявність інших ризиків встановлено не було.

Зазначені ризики підтверджено тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 305 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна; та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; не має постійного місця проживання на території України, останнє відоме місце проживання: Республіка Молдова АДРЕСА_1 , у сукупності зазначене свідчить про те, що усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене, з метою її уникнення може переховуватись від суду; раніше судимий за аналогічні злочини вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.06.2020, наразі обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.3ст.27,ч.2ст.307,ч.2ст.15,ч.3ст.27,ч.2ст.305 ККУкраїни,під час відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, що у сукупності свідчить про високу ймовірність вчинення інших кримінальних правопорушень.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За сукупності таких обставин, зокрема наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки немає підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ст.194 КПК України.

Щодо застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Таким чином, обвинуваченому ОСОБА_3 слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яким визначено розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.176,177,183,184,193,194,196,372 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 задовольнити;

застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 29.08.2025 включно;

визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок грн. 00 коп.).

У разі внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок обвинувачений звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разізвільнення з-підварти на ОСОБА_3 покласти такі обов`язки:

- прибувати до суду за відповідним викликом;

- не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду - до 29.08.2025 включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим -протягом п`яти днів з моменту вручення копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1