Рішення № 128564430, 26.06.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4789/25 2/335/2348/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого суддіКалюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Махненко А.А., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив наступне.

29.04.2021 року між ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3157702, шляхом підписання відповідачем з використанням електронного підпису, у якому сторони погодили всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 10000 гривень.

У зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного договору відповідачем, за ним виникла заборгованість, яка становить 45832,52 гривень, та складається з наступного: 9215 гривень заборгованість за тілом кредиту; 34717,52 гривень заборгованість за відсотками; 1900 гривень заборгованість за комісією.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 45 832,52 гривень, покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень та на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

Ухвалою судді від 28.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

16.06.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позов, у якому зазначив наступне. Відповідач визнає укладення зазначеного у позові Кредитного договору та отримання кредиту у розмірі 10000 гривень, однак не погоджується із розміром нарахованих відсотків. Наполягає, що за умовами договору кредит надавався строком на 30 днів до 29.05.2021 року зі сплатою відсотків, ставка яких визначена у розмірі 2,50 % в день, тип процентної ставки фіксована. Позивачем після спливу строку договору нараховано відсотки за стандартною (базовою) процентною ставкою у розмірі 5,00 % в день, яка застосовується відповідно до умов пролонгації, визначених п. 2.3. Договору, однак доказів зміни умов Договору в частині його строку, ініціювання позичальником продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту позивачем не надано. Вважає, що неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після спливу 30 денного строку кредитування, свідчить не про продовження строку договору, як це зазначено в п. 2.2.1. Договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, отже нарахування позивачем відсотків за стандартною (базовою) процентною ставкою не обґрунтовано.

Крім того, відповідач вважає необґрунтованим стягнення комісії у заявленому позивачем розмірі, посилаючись на те, що позивач не роз`яснив, за які конкретні дії з відповідача буде взята комісія за надання кредиту (управління та обслуговування кредиту), позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з управління та обслуговування кредиту, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, з огляду на положення ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього тіла кредиту 10000 гривень та відсотків 7500 гривень, з урахуванням сплаченої ним суми у розмірі 4344 гривень в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, тобто у загальному розмірі 13156 гривень. Відповідно, просить понесені позивачем судові витрати стягнути з нього пропорційно до цієї суми: судовий збір 695,33 гривень, на правничу допомогу - 1722,27 гривень. Крім того, відповідач просить пропорційно від суми позову, яку він визнає, покласти на позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 4634,20 гривень.

18.06.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача подала відповідь на відзив на позов, згідно з яким наполягає на задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що комісія за користування кредитом у сумі 1 900 гривень нарахована згідно з п.1.5.1 Договору за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово; відсотки за користування кредитом у сумі 7500 гривень згідно з п. 1.5.2 Договору за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Інша частина розміру відсотків нарахована відповідно до п. 1.6 Договору за стандартною (базовою) процентною ставкою 5,00 %, на підставі п. 2.2.3 Договору, у зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань з повернення кредиту, який всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, починаючи з наступного дня після закінчення строку кредитування. Такі відсотки нараховуються протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. У Договорі сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 Договору, в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 ЦК України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.3 Договору.

Оскільки відповідач визнає укладення договору, про що зазначив у відзиві, його умови не оспорював, вважає необґрунтованими заперечення проти позову, а враховуючи, що позичальником, до якого не застосовувалося жодних штрафних санкцій, не погашена заборгованість за кредитом, вважає, що позивачем правомірно нараховані відсотки за період користування кредитними коштами після настання терміну їх повернення, у розмірі заявленому до стягнення.

Крім того, вважає необґрунтованим розмір витрат на правничу допомогу, які відповідач просить покласти на позивача, та відсутніми підстави для їх стягнення з позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові та відповіді на відзив просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, у відзиві на позов представник просив розглянути справу без їх участі.

У зв`язку із зазначеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяв по суті справи, які подані сторонами, оцінивши докази у справі у їх сукупності і взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3157702, шляхом подання Позичальником відповідної Анкети-заяви та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 10, 17-22).

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Позивачем доведено належними доказами, що кредитний договір № 3157702 від 29.04.2021 року укладено між сторонами в електронному вигляді, що відповідає вимогам Закону. Зі змісту відзиву на позов встановлено, що Відповідач визнав укладення зазначеного Договору, на умовах визначених у ньому.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 гривень.

Згідно з п. 1.3. Договору, Кредит надається строком на 30 днів з 29.04.2021 (строк кредитування).

Згідно з п. 1.4. Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 29.05.2021.

Згідно з п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджено виконання Кредитодавцем умов укладеного між сторонами Кредитного договору.

Перерахування грошових коштів ТОВ «Мілоан» у сумі 10000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням 44992762 від 29.04.2021 (а.с. 31), та визнається відповідачем.

Згідно з п. 1.5. Договору, комісія за надання кредиту становить 1 900,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 7500.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 30000,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Мілоан», долученого позивачем, заборгованість за наданим позичальнику ОСОБА_1 кредитом становить 45832,52 грн., та складається з наступного: 9215,00 грн. борг по тілу кредиту; 34717,52 грн. заборгованість по відсоткам; 1900 гривень заборгованість за комісією (а.с. 44-45).

Згідно з Договором факторингу № 07Т від 13.09.2021 року ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 3157702 від 29.04.2021 року, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі від 13.09.2021 року, Витягом д Додатку до Договору (12, 23-29).

Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджено, що Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги за кредитним договором № 3157702 від 29.04.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що відповідачем не оспорюється.

Згідно з п. 1.5. кредитного договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9400,00 грн. В грошовому виразі та 31,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 19400,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредит розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Пунктом 1.5.1. Договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 1900,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальними витратами за споживчим кредитом вважаються витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідачем не оспорювалися умови Договору, яким передбачено підстави нарахування комісії - за надання кредиту у визначеному розмірі, отже його заперечення щодо необґрунтованості нарахування комісії не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування відсотків за кредитом, суд виходить з умов Договору, а також положень ст. 1056-1 ЦК України, якою передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 7500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 1.7. Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3. цього Договору.

Пунктом 2.2.1. Договору передбачено, що позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3. Договору.

Згідно з п. 2.2.3. Договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

З наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту відповідачем ОСОБА_1 вбачається, що у передбачений п. 1.4. Договору термін - 29.05.2021 заборгованість за кредитом у повному обсязі позичальником не була погашена. У зв`язку з цим, Кредитодавцем після настання дати повернення кредиту було нараховані відсотки за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 Договору.

Згідно з п. 2.3.1.2. Договору, збільшення (продовження) строку кредитування на стандартних (базових) умовах відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Позивачем підтверджено належними доказами правомірність нарахування відсотків у передбаченому п.1.6 Договору розмірі, з тих підстав, що Позичальник продовжив користування кредитом після закінчення строку кредитування 29.05.2021.

Враховуючи, що позичальник не здійснював продовження Договору на пільгових умовах, процентна ставка на суму кредиту у розмірі, передбаченому п. 1.5.2 Договору, відповідно до п. 2.3.1.1, після 29.05.2021 не застосовувалася.

Проценти за користування кредитними коштами за стандартною (базовою) ставкою 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним нараховувалися Позичальником протягом 60 днів, починаючи з наступного дня після завершення строку кредитування. Також Позичальником нарахована комісія відповідно до п. 2.2.1 Договору.

Крім того, у п. 4.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.

Таким чином, за умовами договору, продовження (пролонгація) строку кредитування на пільгових умовах, має відбуватися за вчинення позичальником певних дій, спрямованих на досягнення таких умов. Саме по собі продовження користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування не свідчить про його пролонгацію за згодою сторін, а є порушенням умов Договору, за яке передбачено нарахування відсотків у більшому розмірі та комісій.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними єдокази,на підставіяких можнавстановити дійсніобставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доводи відповідача щодо незазначення у розрахунку заборгованості відсоткової ставки, за якою нараховувалися проценти, суд не бере до уваги, оскільки зі змісту дослідженої відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту відповідачем ОСОБА_1 вбачається посилання на пункт Договору, на підставі якого здійснювалося кожне нарахування процентів.

З матеріалів справи встановлено, що Відповідач не надавав Банку заперечень щодо розміру відсоткової ставки, при цьому користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість, що підтверджується відомістю за договором і свідчить про обізнаність відповідача з умовами кредитування. Розмір заборгованості обраховано з урахуванням сплачених відповідачем сум в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Обставини щодо сплати відповідачем частини заборгованості за кредитом у розмірі 4344 грн., на суму якої, на його думку, підлягає зменшенню заявлена до стягнення позивачем заборгованість, не підтверджені належними доказами.

За встановлених обставин, відповідачем, яким умови договору не оспорювалися, розмір заборгованості за кредитним договором не спростовано, не надано будь-яких обґрунтованих даних, які б спростовували викладені у позові обставини, а також не надано даних щодо повернення кредитних коштів.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, та приходить до висновку, що нарахування і розмір відсотків, заявлених позивачем до стягнення, відповідають умовам кредитного договору щодо строків і порядку нарахування відсотків за користування кредитом, в тому числі після настання строку повернення кредиту, які були обумовлені сторонами.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За викладених обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, якими підтверджено порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 45832,52 гривень є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі, і факт надання правової допомоги підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої (правової) допомоги, Договором про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року, Додатковою угодою № 3157702 від 02.04.2025 року до Договору № 42649746 від 01.01.2025 року (а.с. 14-16, 30, 46).

На підтвердження здійснення позивачем відповідних витрат по сплаті послуг з правничої допомоги, суду надано Акт 3157702 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 28.03.2025 року (а.с. 9), у якому викладено розрахунок вартості наданих послуг та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який складається з наступного: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів позивача 2 год. вартістю 3000 грн.; складання позовної заяви, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 2 год. вартістю 2 000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 год. вартістю 500 грн.; консультація щодо документів та доказів надання юридичних консультацій щодо правильності оформлення і подачі документів, оцінка їх сили у судовому процесі 0,5 год. вартістю 500 грн., загальним розміром 6 000,00 гривень.

Разом з тим, виходячи з обставин справи, з огляду на зміст позову, предмет спору в цій справі, який не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд вважає, що зазначений розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та пропорційним відносно предмету позову, а також, виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, яка є типовою, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, приходить до висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, виходячи з вартості послуги складання позовної заяви у зазначеному розмірі 2 000 грн.

В іншій частині розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, їх стягнення з відповідача суд вважає необґрунтованим. На переконання суду, інші послуги адвоката, надані позивачу, охоплюються послугою складання позовної заяви, тому стягнення окремо їх вартості з відповідача є необґрунтованим.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень, що документально підтверджені платіжними інструкціями (а.с. 33, 64).

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором № 3157702 від 29.04.2021 року у розмірі 45 832 гривні 52 копійки, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 гривень 00 копійок, а всього стягнути 50254 (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят чотири) гривні 92 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 червня 2025 року.

Суддя В.В. Калюжна