Постанова № 128562663, 01.07.2025, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/479/25

Провадження №3/141/286/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом календарного року не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

31 травня 2025 року приблизно о 21 год 00 хв за межами с. Кожанка водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме автомобілем, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився. Проводилась відеофіксація вказаної події.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

01.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Хараїм О.В. від 30.06.2025 про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обгрунтування клопотання від 30.06.2025 зазначено, що з відеозапису, який міститься в матеріалах справи «export-hdy0x» (час на відео 19:38), вбачається, що працівники поліції не висували конкретних вимог про проходження того чи іншого порядку огляду на стан сп`яніння, не конкретизували порядок такого огляду, а лише обмежились формальним посиланням щодо необхідності його проходження. Такі обставини свідчать на неможливість встановлення наявності складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки встановити той факт, чи відповідав запропонований порядок встановленому неможливо, що, на думку адвоката Хараїм О.В., свідчить про відсутність доказів складу правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку.

Також адвокат Хараїм О.В. вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Зокрема, порядок огляду водіїв на стан сп`яніння встановлено Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 (далі по тексту Порядок № 1103), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту Інструкція № 1452/736) та ст. 266 КУпАП.

Норми, викладені у зазначених документах та у ст. 266 КУпАП, детально регламентують законний порядок огляду водіїв щодо виявлення стану сп`яніння, а саме - водіям пропонується пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, а у разі відмови водія або незгоди з його результатом у закладі охорони здоров`я.

З огляду на викладене, законна вимога щодо проходження встановленого порядку огляду на стан сп`яніння це послідовні вимоги працівників правоохоронних органів до водія, відносно якого є підстави вважати, що він перебуває в стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Проте, незважаючи на вищевикладене, на наявному в матеріалах справи відеозаписі не зафіксовано факту чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Окрім того, адвокат Хараїм О.В. звертає увагу суду на той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення свідків, які б засвідчили факт чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, адвокат Хараїм О.В. вважає, що вказані вище обставини свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку від 17 грудня 2008. N 1103, п.п. 6, 7 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, що прямо вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, яка полягає у відмові від законного порядку огляду, що, у свою чергу, виключає можливість притягнення її до адміністративної відповідальності.

Також адвокат Хараїм О.В. звертає увагу суду на те, що відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 347605 від 31.05.2025 не відповідають фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи документам та відеозапису з нагрудних камер співробітників поліції, оскільки, як убачається зі змісту вказаного протоколу, ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у тому, що він нібито 31.05.2025 року приблизно о 21:00 год за межами с. Кожанка керував транспортним засобом, а саме автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка не відповідає дійсності, від огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України.

Адвокат Хараїм О.В. зауважує, що у протоколі вказано, що він складений 31.05.2025 23:12:16 год. При цьому, у графах 13, 16 та 18 протоколу вказано, що ОСОБА_1 відмовився від підпису. Проте, вказані вище відомості не відповідають фактичним обставинам справи та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами та поясненнями ОСОБА_1 , з яких убачається, що о 21:12 год співробітники поліції після пропозиції пройти неконкретизований огляд на стан сп`яніння, залишають ОСОБА_1 на дорозі і просто їдуть з місця події. Після 21:12 год. відеозйомка не велась.

Тобто, протокол серії ЕПР 1 № 347605 від 31.05.2025 складений без присутності ОСОБА_1 взагалі, права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України йому не роз`яснювались, а інформація про те, що він відмовився від підписів є очевидною фальсифікацією з боку поліцейських.

Окрім того, адвокат Хараїм О.В. зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 347605 від 31.05.2025 зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка не відповідає дійсності. Однак, п. 3 Розділу 1 Інструкції не містить такої ознаки алкогольного сп`яніння, як «поведінка не відповідає дійсності». Тим більше, не зрозуміло якій саме дійсності, на думку поліцейського, не відповідала поведінка ОСОБА_1 .

Таким чином, з огляду на вищевикладене та грубі порушення при складенні протоколу серії ЕПР 1 № 347605 від 31.05.2025, адвокат Хараїм О.В. просить суд визнати вказаний протокол неналежним та недопустимим доказом.

Поряд з цим, адвокат Хараїм О.В. зазначає, що з пояснень ОСОБА_1 , а також з наданого суду відеозаписів убачається, що під час складання відносно ОСОБА_1 адміністративного протоколу, йому як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності не були роз`яснено його права та обов`язки, в тому числі і право на захист. З вище викладеного вбачається, що працівниками поліції було грубо порушено приписи вищезазначених норм законодавства та положень Конституції України, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, передбаченого ст. 59 Конституції України, що свідчить про недопустимість доказів, наявних у матеріалах даної справи.

Також адвокат Хараїм О.В. звертає увагу суду на те, що з наявного в матеріалах справи відеозапису невідомого походження та самих пояснень ОСОБА_1 убачається, що перед отриманням від останнього будь-яких пояснень, ОСОБА_1 не був повідомлений про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання.

Таким чином, викладені обставини свідчать про порушення передбаченого ст. 63 Конституції України права ОСОБА_1 не свідчити щодо себе та вказують на недопустимість доказів, наявних у матеріалах справи, включаючи і відеозапису.

Окрім того, адвокат Хараїм О.В. зауважує, що з пояснень ОСОБА_1 убачається, що в ході спілкування зі співробітниками поліції він неодноразово повідомляв останнім, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом.

Статтею 266-1 КУПАП врегульовано порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а тому направлення та проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовців, які виконують обов`язки військової служби не належить до повноважень працівників поліці

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не інспектором поліції, відтак адвокат Хараїм О.В. вважає, що вимога щодо проходження ОСОБА_1 огляду була безпідставною та протиправною, а тому у ОСОБА_1 не виникало обов`язку її виконувати.

Разом з тим, адвокат Хараїм О.В. просить суд врахувати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , також має статус учасника бойових дій, відтак право керування транспортними засобами потрібне ОСОБА_1 для проходження військової служби та виконання покладених на нього обов`язків військової служби, а тому у разі його притягнення до відповідальності просить суд вирішити питання щодо можливості застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на значну кількість допущених працівниками поліції порушень під час складання та оформлення матеріалів, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адвокат Хараїм О.В. просить суд провадження у справі № 141/479/25 закрити на підставі ст. 247 КУпАП, або вирішити питання щодо можливості застувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В судове засідання 01.07.2025 ОСОБА_1 в черговий раз не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення адресою, при цьому жодних заяв чи клопотань суду не подав.

Також повноважного захисника ОСОБА_1 до суду не направив, при цьому інших заяв чи клопотань від захисника адвокат Хараїм О.В. до суду не надходило.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи № 141/479/25, конверти з судовими повістками про виклик до суду на 17.06.2025 та на 01.07.2025, надісланими на адресу проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Про це зазначає Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», у якій, окрім іншого, зроблено висновок, що заявник (зацікавлена особа) зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, судом було вжито усіх заходів для належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про день, час та місце розгляду справи, однак своїм правом на участь у судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідомо не скористалась.

Згідно положень ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 , який був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, однак не вживав заходів для явки до суду, був належним чином повідомленим про розгляд справи у суді шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, однак будь-яких заяв та клопотань до суду не подав, а тому можливо розглянути справу за його відсутності та за відсутності його захисника на підставі наявних у справі матеріалів, що не суперечить вимогам ст.268 КУпАП.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/479/25, доходить наступних висновків.

Частиною 2ст.7КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В той же час, статтею 252КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пункт 1.3 Правил дорожньогоруху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Зокрема, як вбачається з положень ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні норми передбачені й Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі по тексту Порядок № 1103 від 17.12.2008).

Так, згідно п.п. 3-6 Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Також Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно вимог п.п. 6,7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП України.

Вказані в Інструкції ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 (а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) визначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 347605 від 31.05.2025, у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та у направленні на огляд водія транспортного засобу у заклад охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.05.2025.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним 31.05.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколомпро адміністративнеправопорушення серіїЕПР1№ 347605від 31.05.2025за вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, причиною для проведення огляду були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, однак від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозаписі з портативного відеореєстратора інспектора поліції;

- направленням на огляд водія ОСОБА_1 від 31.05.2025 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «Оратівська ЛПЛ», однак від проходження огляду у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозаписах з портативного відеореєстратора інспектора поліції;

- диском з відеозаписами.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, а тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені здійснені інспекторами патрульної поліції відеозаписи події, яка відбулась 31.05.2025, та які долучено до матеріалів справи.

Зафіксовані відеозаписами обставини, які були здійснені поліцейськими, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, описаного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 347605 від 31.05.2025, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Зокрема, з дослідженого судом відеозаписів від 31.05.2025 з портативних відеореєстраторів поліцейських убачається, що відеозаписи розпочинається із розмови працівників поліції із ОСОБА_1 , який перебуває за кермом транспортного засобу, а саме автомобіля, д.н.з. НОМЕР_1 , якого було зупинено за порушення п. 9.8 ПДР Украни (керував транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкнених денних ходових вогнів, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнього світла фар).

В подальшому відеозаписами зафіксовано, що ОСОБА_1 одразу, як вийшов з автомобіля, зазначив «..да, я випивший. Да, питань нема. Приїхав, хлопцям нагороду вручити…» (відеозапис export-hdy0x, час запису 20:51:26-20:51:30, відеозапис export-с33ht, час запису 20:51:26-20:51:30), та, в подальшому, при спілкуванні з працівниками поліції, вказав «..вживав, я ж вам кажу…тільки що нагроду вручив… ну ви ж можете відпустить…» (відеозапис export-hdy0x, час запису 20:51:41-20:51:52, відеозапис export-с33ht, час запису 20:51:41-20:51:52))

Згодом, при спілкуванні працівникамів поліції з іншим чоловіком, який сидів на передньому пасажирському сидінні, останній сказав «..я пив горілку, а не він…», натомість ОСОБА_1 відповів «..хлопці, та я тоже пив… раді бога, питань нема…» (відеозапис export-hdy0x, час запису 20:56:55-20:57:01, відеозапис export-с33ht, час запису 20:56:55-20:57:01)

В ході спілкування з ОСОБА_1 , у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було двічі запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (відеозапис export-hdy0x, час запису 21:09:53-21:10:09, відеозапис export-с33ht, час запису 21:09:53-21:10:09), на що ОСОБА_1 спочатку відповів «..а по людськи нільзя?..», а в подальшому негативно махнув головою у відповідь на дане питання, що було розцінено працівниками поліції як відмова особи від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Суд зауважує, що події, зафіксовані відеозаписами від 31.05.2025, відповідають суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 347605 від 31.05.2025, та дані відеозаписи є послідовними, оскільки безпосередньо на них зафіксовано дату їх проведення та хронологія часу вчинення відповідних дій, які відбувались 31.05.2025.

Докази, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 31.05.2025 за участі ОСОБА_1 , а також підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування порушення п. 2.5 ПДР України та, відповідно, обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 347605 від 31.05.2025 ОСОБА_1 та його захисником суду не було надано та матеріали справи не містять, а у наданому суду клопотанні про закриття провадження у справі від 30.06.2025 адвокатом Хараїм О.В. висловлено лише власну суб`єктивну незгоду зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 347605 від 31.05.2025 .

Так, письмові доводи адвоката Хараїм О.В., зазначені у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі від 31.06.2025, суд до уваги не приймає та розцінює їх як правомірну лінію захисту, спрямовану на уникнення притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вони не підтверджуються жодними належними доказами по справі, та, відповідно, спростовуються матеріалами справи № 141/479/25 та досліджениим відеозаписами, а також висновками суду щодо установлених обставин події від 31.05.2025.

Зокрема, письмові доводи захисника про те, що працівники поліції не висували конкретних вимог про проходження того чи іншого порядку огляду на стан сп`яніння, не конкретизували порядок такого огляду, а лише обмежились формальним посиланням щодо необхідності його проходження спростовуються дослідженими доказами, а саме відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських export-hdy0x та export-с33ht (час запису 21:09:53-21:10:09), з яких убачається, що ОСОБА_1 було двічі запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Натомість, ОСОБА_1 , хоча і не повідомив усно про відмову, однак негативно махнув головою у відповідь на пропозицію працівників поліції щодо проходження огляду на визначення стану сп`яніння, що було в подальшому розцінено працівниками як відмова від проходження огляду.

Поряд з цим, ОСОБА_1 не наполягав та не повідомляв працівників поліції про бажання проходити огляд на визначення стану сп`яніння аби спростувати припущення працівників поліції про перебування його у стані алкогольного сп`яніння (хоча сам підтвердив факт вживання алкогольних напоїв).

Щодо доводів адвоката Хараїм О.В. про відсутність в матеріалах справи будь-яких пояснення свідків, які б засвідчили факт чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, то суд зауважує, що положення ст.266КУпАП передбачає залучення свідків лише у разі неможливості застосування відеозапису при огляді водія на стан сп`яніння. Натомість, у даному випадку працівниками поліції було застосовано безперервну відеофіксацію відповідної події.

Стосовно зауваження захисника про безпідставність та протиправність пропозиції працівників поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу без участі представників правоохоронного органу спеціального призначення у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Таким чином, зі змісту норм ст. 266-1 КУпАП убачається, що огляд військовослужбовця на стан сп`яніння відбувається з залученням управління Військової служби правопорядку ЗСУ лише в тому випадку коли такий військовослужбовець виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військових частин, а також за наявності підстав вважати, що він у стані сп`яніння перебуває на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Натомість, положенням ч. 2 ст. 266 КУпАП чітко визначено порядок проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця-пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.

Отже, зі змісту положень ст.266-1КУпАП убачається, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом, тобто, положення ст.266-1КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, визначених у ст. 172-20 КУпАП. Відтак, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду на підставі ст. 266 КУпАП, які проводять працівники поліції.

Окрім того, суд зазначає, що матеріали справи № 141/479/25 не містять жодних доказів про те, що 31.05.2025 приблизно о 21:00 год ОСОБА_1 виконував службові обов`язки, як військовослужбовець. Натомість, з відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 пояснював, що вручав нагороду військовослужбовцю, а в подальшому розпивав спиртні напої, та при цьому жодних пояснень щодо того, що він в даний час виконує обов`язки військової служби ОСОБА_1 поліцейським не повідомляв.

Стосовно того факту, що ОСОБА_1 не було роз`яснено працівниками поліції його прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі, і його право на захист, то суд зазначає, що в процесі судового розгляду ОСОБА_1 було повністю забезпечено та відновлено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, в тому числі право користуватися допомогою захисника, давати пояснення, подавати та досліджувати докази, тощо.

За вказаних обставин, юридична необізнаність ОСОБА_1 , з огляду на те, що його права повністю відновлені в процесі судового розгляду, не може бути безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Окрім цього, під час спілкування з інспекторами поліції ОСОБА_1 не заявляв клопотання про надання йому можливості скористатися правовою допомогою адвоката.

Щодо письмових доводів адвоката Хараїм О.В. щодо того, що після 21:12 год відеозйомка не велась, оскільки працівники поліції поїхали з місця події, у той час як у протоколі вказано, що він складений 31.05.2025 о 23:12:16 год, суд зауважує, що з урахуванням встановлених обставин справи у їх сукупності та поведінки учасників події від 31.05.2025, складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення о 23:12:16, тобто через декілька годин після події, не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки, як зафіксовано відеозаписами, ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння відмовився, при цьому, активних дій та висловлювань щодо проходження огляду на визначення стану сп`яніння в закладі охорони здоров`я не вчиняв, а навпаки, просив працівників поліції не складати відповідні процесуальні адміністративні матеріали, тоді як п. 2.5 ПДР України зобов`язуєводія навимогу поліцейськогопройти вустановленому порядкумедичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім того, дійсно, як убачається з досліджених відеозаписів, працівники поліції поспішали на виклик щодо вчинення домашнього насильства у с. Кошлани, оскільки, відповідно до п. 4 розділу IXІнструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 квітня 2020 року № 357, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 за № 443/34726, рекомендований час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:

1)у межах міста:

до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 10 хвилин - якщо залучено наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

2)у сільській місцевості:

до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 40 хвилин - якщо залучено наряд з іншої дільниці.

Відтак, з урахуванням того факту, що відстань від с. Кожанка Вінницького району Вінницької області до АДРЕСА_2 складає приблизно 35 км, орієнтований час приїзду з одного населеного пункту у інший населений пункт складає 44 хв, працівники поліції поспішали, з метою дотримання вимог Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України.

Щодо доводів адвоката Хараїм О.В. про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 347605 від 31.05.2025 однією з ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зазначено «поведінка не відповідає дійсності», у той час як у п. 3 Розділу 1 Інструкції не зазначено такої ознаки алкогольного сп`яніння, як «поведінка не відповідає дійсності», суд зазначає, що таке невірне зазначення вказаної ознаки алкогольного сп`яніння не є суттєвим недоліком, що не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Поряд з цим, належних доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників поліції щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по справі № 141/479/25 відносно нього суду не надано.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Суд звертає увагу, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, належить до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Як убачається з інформації СПД №1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області № 142043-2025 від 01.06.2025 та № 142044-2025 від 01.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно комп`ютерного реєстру ІПНП посвідчення водія отримував НОМЕР_3 , а також протягом календарного року до адміністративної відповідальності за ст. 130КУпАП не притягувався.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він 31.05.2025 порушив правила дорожнього руху, а саме п. 2.5 ПДР України,згідно зякими водійповинен навимогу поліцейськогопройти вустановленому порядкумедичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Адміністративна відповідальність за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із аналізу вищевказаної норми закону убачається, що санкція частини 1 статті 130КУпАП не є альтернативною та передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу, який обов`язково поєднаний із позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до частини 2 статті 9КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачене цим Кодексом, настає якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідальність до закону кримінальної відповідальності.

Так, стаття 69 КК Українивизначає можливість призначення судом більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Натомість, законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом, оскільки загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст. 33 КУпАП не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підстав для застосовування аналогії закону про кримінальну відповідальність у даному випадку не має, оскільки, по-перше, така аналогія застосовується лише у разі, якщо певні відносини не врегульовані законом. По-друге, відповідно до ч. 4 ст.3КК України застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Також суд зауважує, що КУпАП має власну систему видів адміністративних стягнень, які повинні застосовуватися за вчинення адміністративних правопорушень.

Відтак, у випадку про аналогії закону мова йде про застосування аналогії закону у вигляді норм КПК України, а не КК України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та докази, які містяться в матеріалах справи, суспільну небезпеку та характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, а також той факт, що ОСОБА_1 було видано посвідчення водія серії НОМЕР_3 та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, що відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, суд доходить висновку, що з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою він притягується до відповідальності, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4Закону України«Про судовийзбір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст. ст.7-9, 25, 27, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн (сімнадцятьтисяч гривень)з позбавленнямправа керуватитранспортними засобамина строк1(один)рік.

Реквізити рахунку для сплати штрафу: (отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./смт Оратів/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA978999980313040106000002806, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605грн 60коп (шістсотп`ятьгривень 60копійок) в дохід Державного бюджету України (реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію постановинаправити ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 308 КУпАП).

Згідно ч.2ст.308КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.В. Климчук