Рішення № 128561431, 12.06.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5495/24

Провадження № 2/191/2022/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 червня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого- судді Костеленко Я.Ю., за участю секретаря - Омельченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07.06.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №22037000130326 у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 07.06.2021. Після підписання Кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним договором. АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника.

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до відповідача за Кредитним договором.

На дату звернення ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до суду борг за Кредитним договором становить 49117,38 грн., який складається з: суми боргу по тілу кредиту становить 23076,97 грн., суми боргу по відсоткам 0,41 грн., боргу по комісії 26040,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за Кредитним договором.

На момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором відповідачем не виконано ні первісному кредитору, ані новому, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Кредитним договором в сумі 49117,38 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за Кредитним договором за період з 15.12.2021 по 23.02.2022, (кількість днів 70, сума заборгованості - 23076,97 грн.) в розмірі 132,77 грн., та суму боргу з урахуванням індексу інфляції за Кредитним договором, що розраховано наступним чином: місяці прострочки - з 15.12.2021 по 23.02.2022, Індекси інфляції, що перемножуються 100.6%х101.3%х101.6%; Індекс інфляції - 103,538%, сума заборгованості - 23076,97 грн. Сума боргу з урахуванням інфляції 23893,5 грн. Збитки від інфляції 816,53 грн.

Таким чином, заборгованість за Кредитним договором, враховуючи санкції ст. 625 ЦК України, становить 50066,68 грн. , яка складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту 23076,97 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам 0,41 грн.; прострочена заборгованість по комісії 26040,00 грн.; збитки від інфляції 816,53 грн.; 3% річних 132,77 грн. яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь, а також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7570,00 грн.

Представник позивача Дорошенко М.А. у судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві зазначила про можливість розгляду справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, правом на подання відзиву не скористався.

У зв`язку з тим, що представник позивача не заперечувала проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача, суд за її згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

07.06.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №22037000130326, відповідності до якого останній отримав грошові кошти (кредит) у розмірі 49600,00 грн. у тимчасове платне користування на споживчі потреби зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, передбачених Договором, зі строком кредитування до 07.06.2021 (п.1 Кредитного договору).

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права нового кредитора до відповідача за Кредитним договором №22037000130326 від 07.06.2019.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/12/2021від 15.12.2021 ТОВ «ЦИКЛФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 49117,38 грн., яка складається з наступного: сума боргу по тілу кредиту 23076,97 грн., сума боргу по відсоткам 0,41 грн., борг по комісії 26040,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №22037000130326 від 07.06.2019 в розмірі 49117,38 грн., яка складається з наступного: суми боргу по тілу кредиту 23076,97 грн., суми боргу по відсоткам 0,41 грн., боргу по комісії 26040,00 грн.

Доказів повернення грошових коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено парафом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

АТ «БанкКредит Дніпро»свої зобов`язання за вищевказаними договорами виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Зазначені договори є чинними та підлягають виконанню сторонами.

Факт отримання грошових коштів від АТ «БанкКредит Дніпро»відповідач не спростував.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за кредитним договором №002/5768683-СК від 27.12.2018 є належним позивачем та має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №002/5768683-СК від 27.12.2018 в розмірі 49117,38 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення інфляційний втрат та 3% річних суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Отже, судом встановлено, що на період дії воєнного стану дані платежі не стягуються.

Відповідно до розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період з 15.12.2021 по 23.02.2022, тобто до введення в Україні воєнного стану, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 816,53 грн. та 3% річних в розмірі 132,77 грн. також підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7570,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 (справа № 922/445/19) зазначено, що за умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась адвокатом Дорошенко М.А. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №10289/10 від 11.10.2021). Підставами для надання позивачу правничої допомоги адвокатом Дорошенко М.А. є договір про надання правничої допомоги №16/05 від 16.05.2023. Відповідно до Додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №16/05 від 16.05.2023 вартість 1 години роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, та становить 1514,00 грн. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг №536 від 21.10.2024 Дорошенко М.А. витрачено 2 години для зустрічі з представником ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» для надання консультації та ознайомлення з матеріалами справи, а також 3 години для підготовки позовної заяви та додатків до неї. Відповідно до рахунку-фактури №536 від 21.10.2024 вартість послуг Дорошенко М.А. становить 7570,00 грн. Згідно платіжної інструкції №7015 від 23.10.2024 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» сплатило Дорошенко М.А. 7570,00 грн.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що вони є співмірними зі складністю справи, належним чином підтверджені та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, суд вважає за необхідне у відповідності до с.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений ним при зверненні до суду у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«ЦИКЛ ФІНАНС»,ЄДРПОУ 43453613,заборгованість за кредитним договором №22037000130326 від 07.06.2019 в розмірі 50066 (п`ятдесят тисяч шістдесят шість) грн. 68 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 23076,97 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам 0,41 грн.; простроченої заборгованості по комісії 26040 грн.; інфляційних втрат 816,53 грн.; 3% річних 132,77 грн., а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Я. Ю. Костеленко