Рішення № 128557217, 02.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3002/25

Провадження № 2/752/4102/25

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Теплопостачсервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з вересня 2023 року по листопад 2024 року в сумі 6 745,20 грн, а також стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Свої вимоги мотивувало тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» є виконавцем послуг з постачання центрального опалення та гарячої води, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 , в якому відповідачка є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідачка ОСОБА_1 отримує комунальні послуги з постачання центрального опалення та гарячої води, від даних послуг не відмовлялась та фактично їх споживає.

Зокрема, 24 червня 2018 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 56/61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором.

Відповідачка свого обов`язку по сплаті коштів за отримані житлово-комунальні послуги в повному обсязі не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з вересня 2023 року по листопад 2024 року у розмірі 6 745,20 грн, в зв`язку з чим позивач просить позов задовольнити та стягнути також судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 17, 18).

14 лютого 2025 року відповідачка отримання позовну заяву з додатками, про що свідчить власноручний підпис (а.с.20).

28 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала суду відзив на позовну заяву, який судом не може бути прийнято до розгляду, оскільки не надано доказів направлення відзиву з додатками стороні позивача, що є порушенням норм ст.178 ЦПК України. Про обов`язок відповідача надіслати копії відзиву із додатками іншим учасникам справи та надати відповідні докази суду було роз`яснено в ухвалі суду про відкриття провадження від 04 лютого 2025 року.

Так, відповідно до ч.4,ч.5 ст.178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація - 04 червня 2007 року, дата формування виписки - 24 квітня 2024 року (а.с.10).

Відповідачці ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 01 березня 2007 року № 192-С/КІ, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 31 січня 2005 року (а.с.5,6).

24 травня 2018 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 56/61 про надання послуг з центрального опалення, постачання гарячої води за адресою: кв. АДРЕСА_3 (а.с.7,8).

Відповідно до п. 7 договору плата за наданні послуги справляється згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.

Пунктом 10 визначено, що показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представників споживачів, показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця на надаються виконавцю у період з 20-25 числа звітного місяця.

Відомості про те, що відповідачка не споживає надані житлово-комунальні послуги з теплової енергії або відмовилась від даних послуг суду не надано.

Згідно з розрахунками ТОВ «Теплопостачсервіс» за адресою: АДРЕСА_4 , обліковується заборгованість за послуги теплової енергії у розмірі 37 480,49 грн, яка складається із заборгованості у розмірі 30 735,29 грн за надані послуги відповідно до судового рішення у справі № 752/14462/23 від 17 липня 2023 року, та заборгованості за період з вересня 2023 року по листопад 2024 року (включно) у розмірі 6 745,20 грн (а.с.9).

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України, власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Враховуючи обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що відповідачка, як власник квартири, є споживачем послуг з надання теплової енергії, які надає ТОВ «Теплопостачсервіс».

З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідача, як боржника у зобов`язанні за укладеним договором, покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов`язанні за укладеним договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до п.5 договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 24 травня 2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем, тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлюються уповноваженим державним органом, відповідно до чинного законодавства України та вважаються узгодженими сторонами з дня набрання чинності відповідної постанови уповноваженого державного органу без внесення змін до цього договору.

Відповідно до п.п.6, 9 п.16 договору споживач зобов`язаний контролювати міжповірочний інтервал. Проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку теплової енергії. Споживач зобов`язаний щомісячно знімати та надавати виконавцю показання квартирних засобів обліку в строк з 20 по 25 число звітного місяця.

Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається відповідно до положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», де частиною 6 ст. 10 встановлено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (п.1 розділу VI), якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК (місця загального користування) та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку.

На підставі вказаної норми, споживач, який не користується тепловою енергією, подаючи показники лічильника на рівні попередніх ( в разі перебування на абонентському обліку такого лічильника), зобов`язаний сплачувати донарахування обсягу теплової енергії відповідно до зазначених положень.

Відповідно до ч. 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20.

Судом за допомогою повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 23 жовтня 2023 року Голосіївським районним судом ухвалено рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, справа №752/14462/23, вказане рішення набрало законної сили.

При цьому, під час розгляду вищевказаної справи №752/14462/23 судом встановлено, що у квартирі ОСОБА_1 встановлено квартирний лічильник обліку теплової енергії, свідоцтво про повірку якого було чинне до 04 жовтня 2022 року.

Заперечення споживача щодо суми заборгованості, нарахованої за відповідними нормами споживання можуть бути визнані обґрунтованими виключно у випадку, коли споживач доведе, що за період нарахування спірної заборгованості облік спожитих послуг відбувався квартирним засобом обліку, який згідно із законом дозволяється застосовувати, тобто який пройшов повірку, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про повірку.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 лютого 2019 року у справі № 233/6570/15-ц та від 28 лютого 2018 року у справі № 401/3475/15-ц.

У даній справі встановлено, що відповідачка не надала доказів того, що в період нарахування спірної заборгованості лічильник обліку теплової енергії, встановлений у її квартирі, пройшов повірку та згідно з вимогами закону міг бути застосований для визначення суми оплати за спожиті комунальні послуги.

Відповідачка також не надала суду докази належної оплати комунальних послуг за спірний період або контррозрахунок заборгованості, отже не спростувала вимог позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13,19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з вересня 2023 року по листопада 2024 року в сумі 6 745 (шість тисяч сімсот сорок п`ять) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: вул. Юлії Здановської (Ломоносова), буд. 58-А, м. Київ, 03189.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду складено 02 липня 2025 року.

Суддя А.В. Слободянюк