Ухвала суду № 128555908, 02.07.2025, Миронівський районний суд Київської області

02.07.2025 Єдиний унікальний № 757/1503/25-ц

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження у справі

02 липня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 757/1503/25-ц

Провадження № 2/371/658/25

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 ) звернулася до ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 ) з позовом про розірвання шлюбу та стягнення моральної шкоди.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, залишити за відповідачем його попереднє прізвище ОСОБА_3 , заборонити відповідачеві доступ до її житла за адресою: АДРЕСА_3 , стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 70,00 грн для лікування фізичного та психологічного здоров?я її та дитини (за змістом позовної заяви доньки від першого шлюбу ОСОБА_4 , 2003 року народження).

Під час вирішення питання про прийняття справи до розгляду суддя встановив наявність недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху, встановлено семиденний строк для усунення недоліків шляхом зазначення, з якого часу сторони припинили підтримувати шлюбні відносини, мати спільний бюджет, вести спільне господарство, почали проживати окремо; засвідчення належним чином доданих до позовної заяви копії письмових доказів, оригінали яких наявні у неї; зазначення у позовній заяві, якими доказами підтверджуються обставини протиправної поведінки відповідача щодо неї, наявності заподіяної їй моральної шкоди такою протиправною поведінкою, критерії з яких вона виходила оцінюючи завдану їй моральну шкоду та долучити такі докази до позовної заяви.

Окрім того, з урахуванням вимоги про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_4 , позивачеві необхідно було привести вступну та прохальну частину позовної заяви у відповідність до заявленого складу учасників справи та долучити докази на підтвердження повноважень представлення інтересів ОСОБА_4 .

Також позивачеві необхідно було визначитись із заявленою вимогою про заборону відповідачеві у доступі до її житла за адресою: АДРЕСА_3 , яка є вимогою про застосування обмежувального припису і розглядається у порядку окремого провадження.

Також позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн за вимогою про відшкодування моральної шкоди, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Копію ухвали Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року вручено ОСОБА_1 особисто 12 червня 2025 року, що підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зазначені в судовій ухвалі недоліки у встановлений строк не усунуті.

Разом з тим, нормами процесуального права визначено, що кожна сторона самостійно визначає обсяг доказів, які вона надає суду у підтвердження своїх позовних вимог та заперечень, а оцінка достатності наданих доказів судом здійснюється під час судового розгляду, а не на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відтак підстав для повернення позовної заяви або для відмови у відкритті провадження у цивільній справі за позовною вимогою про розірвання шлюбу не вбачається.

Відповідно до правил статті 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, а також спори про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Справа про розірвання шлюбу є малозначною та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо вимоги про заборону відповідачеві у доступі до житла позивача за адресою: АДРЕСА_3 , суд зазначає, що така вимога за змістом, обставинами та підставами звернення є заявою про видачу обмежувального припису.

За змістом статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; 2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»; 3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Заява про видачу обмежувального припису подається до суду у порядку, передбаченому главою 13 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтях 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статтям 350-1, 350-2, 350-3, 350-4 ЦПК України.

Відповідно до статті 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Згідно із висновками Верховного Суду у справах № 753/8626/19, 640/23804/18, спір між сторонами про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей або про поділ майна подружжя не може бути вирішений шляхом застосування заходів обмежувального припису.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об?єднано декілька вимог, пов?язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Тож вимога позивача про заборону відповідачеві доступ до житла позивача, яка є вимогою про застосування обмежувального припису, не є похідною вимогою від вимоги про розірвання шлюбу, не може розглядатися у позовному провадженні з розгляду спору про розірвання шлюбу.

Під час розгляду вимог про розірвання шлюбу та застосування обмежувального припису дослідженню підлягають різні обставини та відповідні до них правовідносини, тож вони не є взаємопов?язаними.

Водночас, позивач не позбавлена можливості звернутися із заявою про видачу обмежувального припису у порядку окремого провадження до суду за місцем свого проживання (перебування) за правилами глави 13 розділу ІV ЦПК України.

Також позивач не усунула недоліки позовної заяви за вимогами про стягнення моральної шкоди, у тому числі не сплатила судовий збір за цією вимогою.

Відповідно до частин третьої четвертої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Крім цього, заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положеньстатті 188цього Кодексу).

Частиною сьомою статті 185 ЦПК України визначено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 13, 187, 190, 274-279, 352, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до положень частини 4 статті 187 ЦПК України, відповідач може подати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно правил статті 278 ЦПК України, відповідачу пропонується протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Запропонувати позивачеві впродовж п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив, до якої застосовуються правила, встановлені частинами 3-5 статті 178 ЦПК України.

Запропонувати відповідачу впродовж п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів, до яких застосовуються правила, встановлені частинами 3-5 статті 178 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до частин 4, 5 статті 178 ЦПК України, копії відзиву, відповіді на відзив, заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) вказаних документів до суду.

До відзиву, відповіді на відзив та заперечень мають бути додані докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву, відповіді на відзив та заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Роз?яснити учасникам справи правила частин 5,7 статті 279 ЦПК України, згідно з якими суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п?яти днів з дня отримання відзиву.

За частинами 1, 9 статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, що їх подає, іншим учасникам справи.

В частині заявлених вимог про заборону відповідачеві доступу до житла позивача за адресою: АДРЕСА_3 , стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 70,00 грн для лікування фізичного та психологічного здоров?я її та дитини позовну заяву вважати повернутою.

Роз?яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mr.ko.court.gov.ua/sud1017/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала щодо недотримання правил підсудності та в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу в частині, що не підлягає оскарженню, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.О.Капшук