Ухвала суду № 128555785, 02.07.2025, Вишгородський районний суд Київської області

"02" липня 2025 р. Справа № 363/3696/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , що подана представником позивача адвокатом Лупейком О.В. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2025 року адвокат Лупейко О.В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просив: - поновити строк на подання позову, як пропущеного з поважних причин; - визнати протиправною та скасовувати постанову за №782 від 08.05.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України- суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст.160,161,172цьогоКодексу.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що пред`явлений адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

Так, представник позивача, звертаючись до суду, на виконання вимог ст. 161 КАС України, просив поновити позивачуу строк на оскарження постанови, вказавши, що про її існування довідався його представник - адвокат Лупейко О.В., з котрим він уклав договір про надання адвокатської правової допомоги, бажаючи розібратися у своїх взаємовідносинах з РТЦК та СП. Ним у цьому контексті направлявся адвокатський запит за №614 від 28.05.2025 року до даного центру, на якій надійшла відповідь за №1/1/4/4818, датована 03.06.2025 року. Відповідь представнику офіційно надійшла 20.06.2025 року, що підтверджується реєстрацією у його журналі вхідної кореспонденції за №388. Позивачу на месенджер Вотсап відповідь переадресована 23.06.2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десятиднів здня ухваленнявідповідного рішення(постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частина 6 ст. 161 КАС Українинаголошує, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщопідстави,вказані неюу заяві,визнані судомнеповажними,позов залишаєтьсябез руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно дост. 121 КАС України,суд за заявою учасника справи має право поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, але якщо визнає причини його пропуску поважними.

В даному випадку необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, однак такі докази позивачем до суду не надано.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Так, Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 року у справі за №907/50/16, зокрема вказав, що "Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Поважність причин пропуску строку звернення до суду визначається в кожному випадку окремо. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

В разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку на оскарження постанови за №782, датованої 08.05.2025 роком, представником позивача/позивачем не зазначено коли саме адвокат Лупейко С.І., будучи представником позивача ОСОБА_1 та діючи в його інтересах, дізнався про наявність оскаржуваної постанови, як і не надано доказів того, що позивач дізнався про існування такої, шляхом переадресації на месенджер « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 на адвокатський запит, оскільки долучений до матеріалів справи скріншот не містить відомостей, які дозволяють ідентифікувати зміст повідомлення, його одержувача або дату його надходження

Таким чином, позивачу або його представнику необхідно надати до суду докази поважності причин пропуску строку для оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на які він посилається у своїй заяві.

Статтею 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених ч. 2 цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.44 цього Кодексу (ч. 2 ст. 161 КАС України).

Разом з цим, звертаючись до суду із позовом в електронній формі, через систему «Електронний суд», представником позивача та/або позивачем не додано до матеріалів справи доказів надсилання її копії та копій доданих документів відповідачу, з урахуванням положень ст. 44 КАС України, натомість до матеріалів справи долучено лише докази надсилання копії позовної заяви адвокатом Лупейко О.В., який є представником позивача, безпосередньо позивачу ОСОБА_1 .

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 8 ст. 160 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно ЗУ «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 грн.

Положенням п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року в справі за №543/775/17 зазначає, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене позивач повинен сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 605,60 грн., або зазначити підстави звільнення позивача від сплати судового збору, у відповідності до чинного законодавства з наданням підтверджуючих документів.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».

Відповідно до ч. 1ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст.160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, позовна заява містить вищезазначені недоліки, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст.160,161,169 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , що подана представником позивача адвокатом Лупейком О.В., до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу/представнику позивача строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу/представнику позивача, що позовна заява буде повернута, якщо заяву не буде подано позивачем/представником позивача в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Дьоміна