Рішення № 128555198, 01.07.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9204/25

Провадження № 2/161/3514/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернулась до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. На випадок своєї смерті спадкодавець залишив заповіт, згідно якого усе своє майно заповів ОСОБА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 . При зверненні до нотаріуса (отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії по причині пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою). З огляду на наведене просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці.

Ухвалою суду від 14 травня 2025 року справа була прийнята до розгляду та відкрито провадження.

Представником позивача до початку судового засідання подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, в якій вона підтримала вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у письмовій заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, проти задоволення вимог не заперечувала.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Після смерті спадкодавця відклалась спадщина на належне йому майно (а.с.9-11).

За своє життя спадкодавець залишив заповіт, відповідно до якого все належне йому на момент смерті майно заповів ОСОБА_1 (а.с.16).

Спадкоємець не оформила своїх спадкових прав.

З відповіді приватного нотаріуса Ходасинської Н.І. № 64/01-16 від 30.06.2025 року, наданої на запит суду, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець не був одружений, дітей чи переживши його батьків не мав (а.с.8).

Відтак, позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 .

Позивач у встановлений законом термін до нотаріуса не звернулась, у зв`язку з чим пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини.

З відповіді нотаріуса вбачається, що останній було роз`яснено право звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.17).

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В даному випадку строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 закінчився 27 лютого 2025 року.

Одночасно, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що строк оформлення спадкових прав співпав з тяжкими обставинами, які довелось пережити ОСОБА_1 . Позивач була змушена доглядати за тяжкохворим свекром ОСОБА_3 , що мав діагноз «деменція» та потребував постійної допомоги та нагляду (останні два місяці життя ОСОБА_4 співпали зі строком на прийняття спадщини (а.с.12-15).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оцінюючи доводи позивача та надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, суд визнає причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини поважними.

Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).

Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, на думку суду, позивачу слід надати додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Встановлюючи саме такий додатковий строк для прийняття спадщини суд вважає за необхідне створити позивачу реальну можливість реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 1268-1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12-13, 81, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області (Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна 30; код ЄДРПОУ 04332331).

Повний текст судового рішення складено 01 липня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк