Постанова № 128553058, 30.06.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3996/25

3/212/1245/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Ваврушак Н.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, відомі адреси місця проживання: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

учасники справи про адміністративне правопорушення: захисник адвокат Шемет І.О.

В С Т А Н О В И В:

У провадження суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії EПР1 № 288585 від 02.04.2025, 02.04.2025 року о 12:08 годині за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Січеславська, 26 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Superb» д. н. з НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Правопорушення зафіксоване на службовий портативний нагрудний відеореєстратор vd-400, 475949, 475612; факт руху зафіксовано на автомобільний відеореєстратор xiaomi.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У суді захисник адвокат Шемет І.О. зазначив, що були відсутні реальні підстави вважати, що громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, оскільки такі ознаки були виявлені співробітниками поліції лише після відмови проїхати до ТЦК та СП, а тому вважає, що, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, працівники поліції діяли поза межами наданих повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством.

Після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 негайно направився до закладу охорони здоров`я, де добровільно пройшов огляд на стан сп`яніння та отримав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за яким ОСОБА_1 не перебуває у стані сп`яніння, що також свідчить про безпідставність звинувачень у вчиненні правопорушення, про яке йде мова в протоколі серії EПР1 № 288585 від 02.04.2025.

Просить провадження у справі про адміністративне правопорушення по притягненню до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України закрити у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я уповноважена особа складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп`яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.

За наявності таких кваліфікуючих ознак компетентними особами складається протокол про адміністративне правопорушення п.2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії EПР1 №288585 від 02.04.2025 складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Вина ОСОБА_1 підтверджується даним протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія до медичного закладу, де зазначені ознаки сп`яніння, та відеозаписом який доданий до протоколу. Із відеозапису видно, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення п. 8.7.3.Є ПДР, а саме за проїзд на заборонений сигнал світлофора, який після зупинки транспортного засобу визнав свою винуватість та готовність понести відповідальність за вказане правопорушення, далі за виявленими працівниками поліції ознаками наркотичного сп`яніння запропоновано водію пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. Зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Захисник зазначає, що водій ОСОБА_1 відмовився прослідувати до медичного закладу для проходження медичного огляду, оскільки був впевнений, що реальною метою таких заходів є доставка його не до медичного закладу, а до ТЦК та СП, однак судом дані заперечення не приймаються, так як вони є безпідставними.

Судом не встановлено порушення порядку зупинки транспортного засобу, виявлення ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та правил складання адміністративного протоколу.

Суд відхиляє доводи сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані сп`яніння, на підтвердження чого зазначає, що останній добровільно пройшов огляд на стан сп`яніння та отримав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 не перебуває у стані сп`яніння, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є саме у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, обов`язок якого закріплений у п.2.5 ПДР України.

За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушено вимоги п.2.5 ПДР України.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи із вищевикладеного, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суді встановлена та доведена беззаперечними доказами, тому вважає достатнім та необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 24, 130, 266, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок) на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що згідно з ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя: Н. М. Ваврушак