Ухвала суду № 12855106, 28.10.2010, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

справа №2-12372/10

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Брага А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до АБ «Приватбанк», ОСОБА_2, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», про стягнення матеріальної та моральної шкоди –

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АБ «Приватбанк», ОСОБА_2, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В той же день, 28 липня 2010 року, суддею винесена ухвала про залишення вказаної позовної заяви без руху в зв’язку із порушенням позивачем вимог ст.119 ЦПК України щодо сплати судових витрат, зазначення повного найменування відповідача №1. Для усунення зазначених в ухвалі недоліків позивачу було надано строк до 25 жовтня 2010 року включно. 27 та 28 жовтня 2010 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява із додатками з метою усунення викладених в ухвалі від 28 липня 2010 року недоліків позовної заяви.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, заявою і додатками позивача від 27 та 28 жовтня 2010 року та додатками до неї, вважаю за необхідне повернути вказану позовну заяву позивачеві на підставі нижчевикладеного.

Так, відповідно до змісту ст.121 ч.2 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст.119, 120 ЦПК України, не сплатить суму судового збору, а також не оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (далі – ІТЗ), позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як зазначалось вище, ухвалою судді від 28 липня 2010 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху у зв’язку із допущенням недоліків при оформленні позовної заяви і зверненні з нею до суду. В якості таких недоліків зазначалось, окрім іншого, необхідність зазначення повного найменування відповідача №1 та виправлення вказаного недоліку шляхом подання до суду позовної заяви в належному вигляді, тобто нової позовної заяви. Натомість позивачем до суду було надіслане «доповнення» до позовної заяви, як з урахуванням визначеного в ухвалі судді від 27 липня 2010 року способу усунення недоліків, положення ст.ст.31, 118 ч.1 ЦПК України не може бути належним способом усунення недоліків позовної заяви. Окрім того, в даному доповненні позивачем наведена в повному вигляді організаційно-правова форма відповідача №1 як складова його найменування, одна безпосередньо назва юридичної особи значиться вже нова «Приваибанк», в той час як згідно первинної позовної заяви відповідачем №1 був АБ «Приватбанк».

Підсумовуючи викладене, приходжу до висновку, що позивачем визначені ухвалою судді від 28 липня 2010 року недоліки позовної заяви фактично не були усунуті в повному обсязі і належним способом, що зумовлює необхідність повернення позовної заяви ОСОБА_1

Окрім того, відповідно до ст.83 ч.1 п.2, ст.83 ч.2 п.2, ст.83 ч.3 ЦПК України, ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року у випадку повернення заяви позивачеві сплачена сума судового збору (державного мита) та сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається ухвалою суду позивачеві повністю.

Згідно ж п.16 Наказу Головної державної податкової інспекції України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита» від 22.04.1993 року державне мито (судовий збір) повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло. При цьому такий порядок повернення даного виду судових витрат розповсюдження і на витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, про що дозволяє зробити висновок положення п.13 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» від 21.12.2005 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.83, 121, 122, 208-210 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АБ «Приватбанк», ОСОБА_2, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», про стягнення матеріальної та моральної шкоди – вважати неподаною та повернути позивачеві .

Зобов’язати Управління державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська повернути позивачу ОСОБА_1 сплачені 23 липня 2010 року та 21 жовтня 2010 року судові витрати:

• судовий збір (державне мито) в розмірі 502 гривень та 8,5 гривень, сплачений на р/р 31416537700005 ГУДКУ в Дніпропетровській області, одержувач УДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код 24246786, МФО 805012, призначення платежу державне мито (квитанція №64 від 23 липня 2010 року, квитанція 16885.689.6 від 21 жовтня 2010 року);

• витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у вигляді двох платежів в розмірі 120 гривень кожний (всього 240 гривень), сплачені на р/р 31211259700005 та на р/р 31218263700005 ГУДКУ в Дніпропетровській області, одержувач УДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код 24246786, МФО 805012, призначення платежу оплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (квитанція №65 від 23 липня 2010 року, квитанція 16885.689.3 від 21 жовтня 2010 року).

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали.

Суддя А.В. Брага