Рішення № 128536537, 30.06.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2859/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач ) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.03.2025 №032450009253 про відмову в проведенні перерахунку пенсії, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 31.03.1988 в санкт-петербурзькому гірському університеті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.02.2025.

Вказала, що 24.02.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 Закону України №1058-IV із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1984 по 31.03.1988 в санкт-петербурзькому гірському університеті. Її заяву за принципом екстериторіальності було передано до ГУ ПФУ в Харківській області.

Зазначила, що рішенням ГУ ПФУ в Харківській області 05.03.2025 №032450009253 їй відмовлено у зв`язку з відсутністю диплому та період навчання припадає на території Російської Федерації, з якою припинено дію Угоди про гарантії прав громадян учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Харківській області протиправним та таким, що порушує її конституційні права, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ПФУ в Харківській області позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з огляду на наступне. Вказала, що Вичерпний перелік документів, що підтверджують час навчання особи, визначений пунктом 8 Порядку підтвердження стажу, згідно із яким період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти ( крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Зазначила, що ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при цьому пенсію обчислено при загальному страховому стажі 26 років 9 місяців 21 день, проте до загального трудового стажу не було враховано періоди навчання згідно довідки від 22.10.2020 № 83-298, де зазначено, що ОСОБА_2 навчалася у санкт-петербурзькому гірському університеті з 01.09.1984 по 31.03.1988 та з 01.02.1989 по 05.02.1989, з 01.04.1988 по 01.02.1989 знаходилась в академічній відпустці по догляду за дитиною, диплом про період навчання не наданий.

Ствердила, що питання зарахування до страхового стажу періодів роботи (служби), навчання, що мали місце на території, зокрема, Російської Федерації, було врегульовано Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненою 13.03.1992 в м. Москві, яка на теперішній час припинила свою дію.

Вважає, що період навчання з 01.09.1984 по 31.03.1988 та з 01.02.1989 по 05.02.1989 у Санкт-Петербурзькому гірському університеті не зараховується до загального трудового стажу, оскільки відсутній диплом та відсутній проставлений апостиль на наданий архівній довідці компетентними органам держави, в якій документ був складений. При цьому позивачу зарахований період перебування у відпустці по догляду за дитиною з 14.11.1987 по 21.05.1989 і в цей період позивач навчалась, що підтверджується наданою позивачем Форма РС-право.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.02.2025.

24.02.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 Закону України №1058-IV із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1984 по 31.03.1988 в санкт-петербурзькому гірському університеті, надавши Пенсійному органу довідку від 22.10.2020 № 83-298, видану санкт-петербурзьким гірським університетом про навчання в цьому закладі з 01.09.1984 по 31.03.1988. Вказану заяву за принципом екстериторіальності було передано до ГУ ПФУ в Харківській області.

05.03.2025 рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №032450009253 ОСОБА_2 відмовлено в проведення перерахунку пенсії з врахуванням періоду навчання у зв`язку з відсутністю диплому та період навчання припадає на території Російської Федерації, з якою припинено дію Угоди про гарантії прав громадян учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Харківській області протиправним та таким, що порушує гарантовані чинним законодавством України права, соціальні гарантії та інтереси позивача, ОСОБА_2 звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 26 Закону № 1058-IV, наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Водночас за приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01.01.2004 пенсійне забезпечення в Україні здійснювалось за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення віл 05.11.1991 № 1788-ХІЇ (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Пунктом д статті 56 Закону № 1788-ХН передбачено, що до стажу роботи зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №032450009253 від 05.03.2025 ОСОБА_2 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням періоду навчання з 01.09.1984 по 31.03.1988 в санкт-петербурзькому гірському університеті у зв`язку з відсутністю диплому та період навчання припадає на території Російської Федерації, з якою припинено дію Угоди про гарантії прав громадян учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

На момент заповнення трудової книжки позивачки (22.05.1989) порядок ведення трудових книжок був визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція №162).

Відповідно до пункту 2.10 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової крижки. Прізвище, ім`я, по батькові (повністю без скорочення або заміни імені і по батькові ініціалами) і дату народження вказують на підставі паспорта чи свідоцтва про народження. Професія чи спеціальність записуються в трудовій книжці на підставі документа про освіту або іншого належно оформленого документа.

Згідно з пунктом 2.17 цієї ж Інструкції в трудові книжки по місцю роботу вносяться окремим рядком з посиланням на дачу, помер і найменування відповідних документів, зокрема, записи про час навчання в професійно-технічних і інших училищах, на курсах і в школах підвищення кваліфікації, по перекваліфікації і підготовці кадрів; про час навчання в вищих і середніх спеціальних учбових закладах (у тому числі час роботи в студентських загонах, на виробничій практиці і виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики), партійних школах, школах профруху...

Дані записи заносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

Аналогічні вимоги передбачені також Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).

Так, за змістом пункту 2.18 Інструкції №58 для студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які раніше не працювали та у зв`язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу в студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони будуть працювати.

Відповідно до пункту 2.19 Інструкції №58 до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер га найменування відповідних документів записи, зокрема.

б) про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо):

в) про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у п.2.16. цієї Інструкції.

Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

Згідно пункту 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

У дослідженій судом з трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 відсутній запис про період навчання, при цьому, як встановлено судом, позивачка до заяви про перерахунок пенсії від 24.02.2025 надала Пенсійному органу архівну довідку від 22.10.2020 № 83-298, видану Санкт-Петербурзьким гірським університетом про навчання в цьому закладі з 01.09.1984 по 31.03.1988, де зазначено, що 01.09.1984 її зачислено на 1-ий курс денної форми навчання за спеціальністю 1301 «прикладна геодезія», з 01.04.1988 по 01.02.1989 ОСОБА_1 знаходилась в академічній відпустці по догляду за дитиною, а з 06.02.1989 її відчислено з цього вищого навчального закладу.

Також суд зазначає, що за змістом пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У силу частини другої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно абзаців другого, третього статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Статтею 7 названої Угоди визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього срср за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Відмовляючи позивачу у зарахуванні до стажу періоду навчання на території російської федерації з 01.09.1984 по 31.03.1988 відповідач послався в тому числі на припинення участі російської федерації з 01.01.2023 в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Однак вказані доводи пенсійного органу є безпіставними, оскільки у силу пункту 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійні права громадян держав-учасниць співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тож припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.

Тому стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць згаданої Угоди до 01.01.2023, враховується при встановленні права на пенсію та її обчисленні.

На думку суду, наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства може бути підставою відмови в зарахуванні періоду навчання до стажу, однак не може нівелювати відомості наданих ОСОБА_1 документів для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею стажу.

В даному випадку, доказів визнання недостовірними записів у документах для підтвердження періоду навчання з 01.09.1984 по 31.03.1988 в санкт-петербурзькому гірському університеті відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги ГУ ПФУ в Харківській області при обрахуванні страхового стажу роботи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 280/7111/24, Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 440/1462/25.

Разом з тим, не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача в частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 14.11.1987 по 31.03.1988 в санкт-петербурзькому гірському університеті, оскільки як слідує із розрахунку форми РС ПС№032450009253 зарахування періодів трудової діяльності стажу ОСОБА_1 , виданого ГУ ПФУ в Харківській області станом на 11.02.2025, зазначений період зарахований до страхового стажу позивачки.

За ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42ічастиною п`ятою статті 48цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; (…).

ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії 24.02.2025, тобто після 15 числа місяця. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу мав бути проведений з першого числа наступного місяця, тобто з 01.03.2025.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 05.03.2025 №032450009253 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки період навчання з 01.09.1984 по 13.11.1987 (включно) в санкт-петербурзькому гірському університеті та відповідача здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з врахуванням того, що позов судом задоволено, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 14.03.2025.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2025 №032450009253 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1984 по 13.11.1987 (включно) в санкт-петербурзькому гірському університеті та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022; Харківська область, м. Харків, пл. Свободи, 5; код ЄДРПОУ 14099344).

Головуючий-суддяС.Ф. Костюкевич