Ухвала суду № 128535737, 26.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26260/25

Провадження № 1-кс/761/17509/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , внесене у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023000000001530 від 15.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Здолбунів, Здолбунівського району, Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

В С Т А Н О В И В:

Детектив Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в якому просив: застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сімсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 119 600 (два мільйони сто дев`ятнадцять тисяч 600 грн) та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За обставин викладених у клопотанні 23.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: електронними митними деклараціями типу ІМ40ДЕ UA204040/2021/006800, UA204040/2022/000726, UA204040/2022/005521, UA204040/2022/005699, UA204040/2022/005590, UA204040/2022/005591, UA204040/2022/005599, UA204040/2022/005700, UA204040/2022/005476, №UA204040/2022/5473; протоколами про порушення митних правил; розрахунком різниці митних платежів (завданих державі збитків) з урахуванням відмінного від даних митного оформлення року виготовлення товару та вартості, одержувачами якого є ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), наданий ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 27.03.2025 №15/15-01-02/8.21/1849; протоколами огляду Автоматизованої системи митних оформлень «Інспектор» щодо проведення митних формальностей інспектором ОСОБА_5 від 15.05.2025; клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів від 16.04.2025; ухвалою слідчого судді від 761/47561/24; протоколом тимчасового доступу до речей та документів (справ про порушення митних правил); протокол огляду від 02.06.2025 DVD- диска (службові записники митниці); протокол тимчасового доступу до речей та документів від 10.03.2025 здійснених в ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо судових справ за результатами розгляд протоколів про порушення митних правил; матеріалами міжнародної взаємодії ІНФОРМАЦІЯ_7 (експортними деклараціями та інвойсами); висновком експерта № 1088 за результатами проведення судової економічної експертизи «Розрахунок різниці митних платежів (завданих державі збитків) з урахуванням відмінного від даних митного оформлення року виготовлення товару та вартості, одержувачами якого є ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 )» Витяг №1»; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Як зазначає в клопотанні детектив, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, може покинути територію України через окуповані території.

Враховуючи вищезазначені ризики та наявність обґрунтованої підозри, детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 119 600 грн. та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання, зокрема, зазначаючи про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування вказаного запобіжного заходу. Крім того, просили врахувати, що ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, а сумарний його дохід з 01.12.2024 по 31.12.2024 становить 566 654,19 грн. Також захисник зауважив, що органом досудового розслідування не конкретизовано з якими саме свідками підозрюваному необхідно утримуватися від спілкування.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001530 від 15.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 23.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України).

При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Щодо посилань сторони захисту на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя вважає, що за результатами досліджених та оцінених документів, які долучені до клопотання та наданих у судовому засіданні, то на даний час наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.

Крім того, у судовому засіданні також встановлено, що на даний час наявні певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, про які вказано у клопотанні та доведені прокурором, зокрема ризик того, що підозрюваний може переховатися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Також судом враховано, що за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, встановлено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання та офіційно працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, що свідчить про міцність соціальних зв`язків підозрюваного. Однак, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Таким чином, зважаючи на обставини вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим слідчим суддею.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення). Слід зазначити, що у вказаному рішенні суд дійшов висновку, що сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2 119 600 грн., оскільки, на думку прокурора, саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Однак, як вбачається з долученої адвокатом довідки, ОСОБА_5 працює на посаді ІНФОРМАЦІЯ_8 , загальний дохід за період 2024 року становить 566 654 грн. При цьому, до клопотання не долучено жодного документу, який би свідчив про інші джерела доходу ОСОБА_5

Однак, приймаючи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_5 має бути більшим за розмір, встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П.80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у сукупності слідчим суддею визнаються, як виключні випадки, які зумовлюють необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 який зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» становить складає 302 800,00 грн., не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_5 та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Такий розмір застави є справедливим та здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, що стосується обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, прокурором доведено не було, оскільки анкетні дані цих осіб органом досудового розслідування зазначено не було.

Покладення обов`язку у такому вигляді, без зазначення осіб, від спілкування з якими підозрюваний має утримуватись, буде стосуватись невизначеного кола осіб, стосовно яких у сторін кримінального провадження можуть бути різні підходи тлумачення. При цьому, порушення такого обов`язку матиме серйозні наслідки для підозрюваного - від звернення в дохід держави суми внесеної ним застави до зміни запобіжного заходу на більш суворий.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800,00 (триста дві тисячі вісімсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , МФО НОМЕР_5 , банк-одержувач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , розрахунковий рахунок НОМЕР_6 . Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу). Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 23 серпня 2025 року.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1